Справа № 320/8217/20 Головуючий у І інстанції - Лиска І.Г.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
17 травня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 до суду з даним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Тетіївської райдержадміністрації Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік відповідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 5 990 грн.
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Тетіївської райдержадміністрації Київської області, виплати ОСОБА_1 , щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 рік, відповідно ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 5 990 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не виплачує щорічну допомогу на оздоровлення, яка йому була призначена відповідно до рішення Тетіївського районного суд у Київської області від 11.09. 2015 у справі 380/997/15-а.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги аналогічні тим, що викладені у позові.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, при цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії ІІ та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 22.12.1992.
Постановою Тетіївського районного суд у Київської області від 11.09. 2015 у справі №367/997/15-а було визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Тетіївської райдержадміністрації Київської області щодо перерахунку та нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в меншому розмірі, ніж встановлено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язано Управління соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації здійснити ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, в розмірі відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», 5 мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до довідки від 07.06.2019 №8/1138 позивачу на виконання судового рішення Управління соціального захисту населення Тетіївської райдержадміністрації Київської області був здійснений перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік і сума склала - 5 990, 00 грн.
19.08.2020 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Тетіївської райдержадміністрації Київської області з заявою про здійснення виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІ групи відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» станом на 19 серпня 2020 року.
02.09.2020 Управління праці та соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації, листом №8/1487 повідомило, що в добровільному порядку управління соціального захисту населення Тетіївської райдержадміністрації виконати судове рішення щодо виплати спірної допомоги не має можливості у зв'язку з відсутністю коштів державного бюджету на виконання рішень судів, за цією бюджетною програмою видатки затверджуються в Державному бюджеті України і головним їх розпорядником є Міністерство соціальної політики України. Оскільки кошторисні призначення Департаменту соціальної захисту населення Київської обласної державної адміністрації передбачають виплати тільки в розмірах, визначених Законом України «Про Державний бюджет України» на поточний рік, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв правомірно та в межах своїх повноважень.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень і виконавчих документів, визначених у Законі України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання, регламентовані Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року №4901-VI.
Кабінет Міністрів України 03 вересня 2014 року прийняв постанову №440, якою затвердив «Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою» (далі - Порядок №440).
Відповідно до ч. 2 Порядку №440 рішення - виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, які видані або ухвалені до 01 січня 2013 року.
Постанова Тетіївського районного суду Київської області у справі 380/997/15-а, якою зобов'язано здійснити перерахунок позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2014, винесена 11.09.2015, тобто не підпадає під дію Порядку №440.
Позивач неодноразово звертався до Головного територіального управління юстиції у Київській області щодо внесення вищевказаного рішення в Реєстр рішень, проте кожен раз йому було відмовлено, оскільки пред'явлений ним документ від 11.09.2015 не підпадає під Порядок №440 (а.с. 14,15).
Таким чином, суд першої інстанції не врахував, що Порядок №440 розповсюджується на рішення, які набрали законної сили до 01.01.2013.
Кабінет Міністрів України 03 вересня 2011 року прийняв постанову №845, якою затвердив «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Порядок №845).
Згідно ч. 1 Порядку №845 зазначено, що цей порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Проте, даний порядок також не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки резолютивна частина постанови Тетіївського районного суду Київської області від 11.09.2015 має зобов'язальний характер тільки щодо здійснення перерахунку.
Таким чином, суд, відмовляючи позивачу у задоволені позову з посиланням на вищевказані Порядки, залишив поза увагою той факт, що вони взагалі не можуть бути застосованими до спірних правовідносин.
За правилами ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що з метою належного, повного та всебічного захисту прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та стягнути з відповідача суму нарахованої, але не виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2014, в сумі 5 900, 00 грн.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи цей спір, не врахував особливостей правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Неправильне застосування норм матеріального права, відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року - скасувати.
Прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління соціального захисту населення Тетіївської районної державної адміністрації (09800, Київська обл., м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 11, код ЄДРПОУ 0319366) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму нарахованої, але не виплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, у розмірі 5 990, 00 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень 00 коп.).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: Л.В. Губська
Судді: О.В. Карпушова
А.Г. Степанюк