Справа № 640/23498/19
про роз'яснення постанови
17 травня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Ткаченка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - відповідач, апелянт, ГУ ПФУ в м. Києві), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві (далі - третя особа, ГУ ДКСУ в м. Києві), про визнання протиправною бездіяльності щодо неповернення йому помилково сплаченої суми збора на обов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язання сформувати і подати до третьої особи подання про повернення такої суми.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року рішення місцевого суду скасовано, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо незвернення до ГУ ДКСУ в м. Києві із поданням про повернення сплаченого ОСОБА_1 збора на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 64080,00 грн. та зобов'язано відповідача сформувати та подати до ГУ ДКСУ в м. Києві подання про повернення зазначеної суми.
23 березня 2021 року відповідач подав заяву про роз'яснення постанови суду апеляційної інстанції, а саме по якій квитанції (дата та номер) відповідач має підготувати подання на повернення помилково або надміру зарахованого до бюджету збора.
На обґрунтування заяви ГУ ПФУ в м. Києві зазначає, що у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції не зазначено номер та дата квитанції, яка підтверджує сплату збора.
Заперечень на заяву не надійшло.
Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів уважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом частин 1 та 2 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Як убачається із матеріалів справи, предметом оскарження до суду виступали дії пенсійного органа в частині неповернення позивачу помилково сплаченої суми збора на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Факт сплати такого збора підтверджується копією квитанції №0.0.1371228820.1 від 03 червня 2019 року.
Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що заява відповідача про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 254, 311, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві про роз'яснення судового рішення задовольнити.
Роз'яснити Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві, що відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зобов'язане сформувати та подати до Головного у правління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення сплаченого ОСОБА_1 збора на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 64080,00 грн. згідно квитанції №0.0.1371228820.1 від 03 червня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька