Справа № 320/4591/20
17 травня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Федотова І.В., Коротких А.Ю.
за участю секретаря Ковтун К.В.
розглянувши порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя про стягнення коштів, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги в сумі 63479,50 грн., надбавки за класний чин у сумі 17800,00 грн., середнього заробітку за весь час затримки при звільненні по день ухвалення судового рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року в частині відмовлених позовних вимог про стягнення з Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на користь ОСОБА_1 вихідної допомоги та середнього заробітку за весь час затримки при звільненні по день ухвалення судового рішення скасовано та прийнято в цій частині позовних вимог нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в порядку ст. 44 КЗпП України у розмірі середнього місячного заробітку 31739,75 грн. Стягнуто з Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належної ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі 31739,75 грн. В іншій частині позовних вимог у цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2020 року - залишено без змін.
25 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про роз'яснення зазначеної постанови Шостого апеляційного адміністративного суду.
Розглянувши вказану заяву колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Згідно ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 254 КАС України передбачено порядок роз'яснення судового рішення.
Відповідно до ч. 1ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2ст. 254 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі №800/203/17 зазначила наступне: «Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення».
З огляду на зазначене, ч. 1 ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки, високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Так, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
В ухвалі Верховного Суду України від 13 липня 2016 року (справа № 21-452іп16) зазначено, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Таким чином, підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
За роз'ясненням рішення суду можуть звертатися особи, які брали участь у справі, або державний виконавець у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.
В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Колегія суддів зазначає, що в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.
У своїй заяві заявник просить роз'яснити, чи можна вважати частину четверту резолютивної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 у адміністративній справі №320/4591/20, як такою, що зобов'язує прокуратуру АР Крим та м.Севастополя сплатити йому суму у розмірі 31739,75 грн. за кожень місяць затримки виплати вихідної допомоги з часу звільнення.
Так у частині четвертій резолютивної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 зазначено: "Стягнути з Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати належної ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні у розмірі 31739,75 грн."
На переконання колегії суддів вказана частина резолютивної частини постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2021 є чіткою та зрозумілою та передбачає стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати належної позивачу вихідної допомоги при звільненні у розмірі 31739,75 грн., а не за за кожень місяць затримки виплати вихідної допомоги з часу звільнення, як зазначає позивач.
З огляду на викладене заява про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 229, 254 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: І.В. Федотов
А.Ю. Коротких