17 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/5405/20
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Панченко О.М., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі № 160/5405/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року позов задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, скаржник оскаржив його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по справі. В клопотанні заявник посилається на ст. 133 КАС України та обґрунтовує тим, що затвердження кошторису видатків на фінансування адміністративних витрат є складовою частиною бюджету Пенсійного фонду та складним і тривалим за часом процесом. Зазначає, що для забезпечення фактичної рівності учасників адміністративного процесу у доступі до правосуддя КАС України та Законом України "Про судовий збір" передбачено процедуру звільнення від сплати судового збору, а також механізм відстрочення або розстрочення його сплати, якщо майновий стан сторони процесу є перешкодою для звернення за судовим захистом. З метою отримання доступу до правосуддя скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
Розглянувши заявлене клопотання, суд доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На думку суду, відсутність затвердженого кошторису, неналежне фінансування або організація розрахунково-касового обслуговування суб'єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, тому не є передбаченою законодавством України підставою для відстрочення сплати судового збору.
Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єкта владних повноважень.
Слід зазначити й про те, що одними із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
Таким чином, зазначені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
З огляду на це, заявлене клопотання не підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (п. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
З матеріалів справи вбачається, що фізичною особою у 2020 році було подано позовну заяву немайнового характеру. Ставка судового збору при зверненні з даним позовом до суду першої інстанції становила 840,80 грн., за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції скаржнику необхідно було сплатити судовий збір в сумі 1261,20 грн. (= 840,80 грн. х150%).
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 ст. 55 КАС України встановлено, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (Частина 4 ст. 55 КАС України).
Отже, правом підпису апеляційної скарги, поданої юридичною особою, суб'єктом владних повноважень, який не є юридичною особою, наділений керівник, член виконавчого органу, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або представник, повноваження якого повинні бути визначені у відповідному документі, що посвідчує такі повноваження.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що вона підписана в.о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області Дуксовою Л.
На підтвердження повноважень заявником надано копію наказу від 18.11.2020 року №330 "Про внесення змін до наказу Головного правління від 25.02.2020 року №51" та копію наказу від 25.02.2020 року №51 "Про розподіл обов'язків між першим заступником та заступниками начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області".
З наданих представником документів вбачається, що у разі відсутності начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області його обов'язки виконує перший заступник начальника Головного управління Дуксова Л.
Проте заявником не надано документів на підтвердження відсутності начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області станом на дату підписання апеляційної скарги.
Отже, відсутні докази на підтвердження повноважень Дуксової Л. на підписання апеляційної скарги від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Водночас у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 569/907/18 Верховний Суд дійшов висновку, що "під час вирішення питання відповідності копії документу, що підтверджує повноваження представника, вимогам статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документу, відсутність у довіреності повноважень представника на засвідчення копій документів від імені довірителя тощо.
Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства ...".
Єдиним процесуальним засобом пересвідчитись у наявності у представника скаржника повноважень на представництво інтересів скаржника на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у суду апеляційної інстанції є положення ч. 2 ст. 298 КАС України.
Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Однак, вимоги до апеляційної скарги, що встановлені ст. 296 КАС України, не містять обов'язку представника долучити до апеляційної скарги засвідчену у визначеному законом порядку копію документа або його оригінал на підтвердження повноважень представника.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Отже, з урахуванням викладеного, слід застосувати аналогію ч. 2 ст. 298 КАС України щодо надання до суду на підтвердження повноважень представника скаржника оригіналу або засвідченої або засвідченої у встановленому законом порядку копії документа про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу.
Частиною 2 ст. 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 р. слід залишити без руху та надати скаржнику строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ухвалив:
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 р. у справі №160/5405/20 залишити без руху.
Надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме:
- надати докази сплати судового збору в сумі 1261,20 грн. (реквізити для сплати судового збору - отримувач: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628; код класифікації доходів бюджету: 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- надати оригінал або засвідчену у встановленому законом порядку копію документа на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Панченко