Справа № 755/4841/21
Провадження №: 3/755/3223/21
"17" травня 2021 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка має на утриманні сина 2005 року народження, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 385354 від 11.03.2021 р. 11 березня 2021 близько 21 год. 40 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки, що призвело до того, що її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пішов з дому і не повернувся. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що має сина 16 років, який має проблеми із здоров'ям. 11.03.2021 р. син з її дозволу пішов гуляти із друзями, однак близько 22:00 год. вона вирішила подзвонити синові, перевірити, чи все добре. Коли син не відповів, вона стала нервувати, побоюючись, що сину могло стати погано через слабке здоров'я, та подзвонила до поліції. Через нетривалий проміжок часу син повернувся додому. На момент, коли приїхала поліція, син вже знаходився вдома.
Вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, доходжу наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною першою статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Так, у ч. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Наприклад, схвалюються здійснення підлітком антигромадських вчинків, прививаються погляди, установки, що пропагують жорстокість, агресивність, ненависть, неповагу до закону; складаються умови, які загрожують життю та здоров'ю неповнолітнього; мають місце постійні чіпляння до дитини з будь-якого приводу і без нього.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 385354 від 11.03.2021 р., згідно якого 11 березня 2021 близько 21 год. 40 хв. ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки, що призвело до того, що її неповнолітній син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пішов з дому і не повернувся; письмові пояснення ОСОБА_1 від 11.03.2021, відповідно до яких вона стала нервувати, оскільки син не повернувся додому до 20:00 години, а його мобільний телефон був вимкнений, тому вона викликала поліцію. Приблизно о 22:15 год син повернувся додому; письмові пояснення ОСОБА_2 від 11.03.2021, відповідно до яких він гуляв із другом, йому подзвонив товариш, який повідомив, що його шукає мама та поліція, після чого він одразу поїхав додому; рапорт інспектора СЮП ВП Дніпровського УП ГУНП в м. Києві лейтенанта поліції Литовченка Д., в якому зазначено, що неповнолітнього ОСОБА_3 було розшукано та передано під опіку матері.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведена зібраними у справі доказами, спростовується зібраними у справі доказами та поясненнями ОСОБА_1 , наданими останньою в судовому засіданні, згідно яких син 16 років, який є достатньо дорослим, з її відома та дозволу пішов на прогулянку із друзями, вона стала нервувати через те, що із сином могло щось статись, оскільки він має слабке здоров'я, що свідчить про небайдужість до сина та його здоров'я та, відповідно, про належне виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов'язків, а тому провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 184, 221, 247, 251-252, 268, 277, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: М.Г. Сазонова