№ 755/3967/21
№ 1-кп/755/855/21
"18" березня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040000301 від 02.02.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, не заміжньої, із неповною середньою освітою, працюючої зі слів продавцем, маючої на утриманні дитину 2016 р.н., зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
З Київської місцевої прокуратури № 4 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040000301 від 02.02.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства та підстав для його повернення прокурору або його закриття не встановлено.
Захисник ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_3 не заперечували щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Зокрема, прокурор у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про те, що ОСОБА_3 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що остання, знаючи про можливу міру покарання у разі її засудження, може переховуватись від суду, може впливати на потерпілих та свідків, шляхом підмовляння та погроз може схиляти останніх до дачі неправдивих показань, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки є раніше судимою, зокрема, за злочини проти власності, та має не зняту та не погашену судимість. Таким чи6ном, більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_3 та запобігти зазначеним ризикам.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала щодо обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначила, що прокурор посилається на те, що її підзахисна раніше неодноразово судима, однак, прохала врахувати, що остання має на утриманні малолітню дитину, вчинила нетяжкий злочин, завдану шкоду відшкодовано і потерпіла сторона до обвинуваченої ОСОБА_3 претензій не має та відмовилася від цивільного позову. Зокрема, її підзахисна має місце реєстрації та постійне місце проживання у м. Києві. У подальшому, обвинувачена ОСОБА_3 буде належним чином виконувати свої процесуальні обов'язки, а тому, прохала відмовити у задоволенні клопотанні прокурора та застосувати до її підзахисної запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем її проживання разом з дитиною.
Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала думку свого захисника, прохала обрати їй запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та зазначила, що буде виконувати всі покладені на неї процесуальні обов'язки.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, оглянувши клопотання, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для його повернення прокурору не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.
Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Кім того, згідно зі ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Так, відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Заслухавши учасників кримінального провадження, суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, з огляду на специфіку кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_3 у разі визнання її винуватою у вчинених кримінальних правопорушеннях, а також на конкретні обставини кримінального провадження, її особу та схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, що стосується питання доцільності обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то при вирішенні даного питання суд враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних інтересів та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства.
Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (серед інших джерел, рішення у справі «Лабіта проти Італії» (980_009) (Labita v. Itali), [GC], № 26772/95, п. 153, ЕСНR 2000-IV.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, є нетяжкими злочинами, однак, є особою раніше неодноразово судимою, зокрема, за злочини проти власності, офіційно ніде не працює, що може свідчити про її схильність до скоєння нових кримінальних правопорушень, може ухилятися від суду, впливати на потерпілих та свідків.
Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316 КПК України, суд -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100040000301 від 02.02.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду на 26 березня 2021 року на 14 годину 00 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.
Судовий розгляд проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні за участю прокурора, потерпілої сторони захисника та обвинуваченої.
Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, тобто до 15 травня 2021 року включно.
Визначити ОСОБА_3 заставу в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 22 700 грн., яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинувачену, у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченій, що у разі порушення нею обов'язків, покладених на неї у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя