Справа № 752/21429/20
Провадження № 2/752/3688/21
іменем України
27.04.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Шевченко Т.М.
з участю секретаря Гладиборода Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім"ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком
та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей та сім"ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з матір"ю, -
у жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що з 18.11.2015 р. він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Під час шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15.04.2019 року шлюб між ними розірвано.
Позивач разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3 , 2006 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач проживає окремо. Зважаючи на те, що неповнолітній ОСОБА_3 , 2006 року народження, в подальшому бажає проживати разом з батьком, позивач просить визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження. (а.с. 36)
27 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_2 надіслала до суду відзив на дану позовну заяву. (а.с. 46) Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 . Зазначає, що в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за її позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2006 року народження, разом з нею. ОСОБА_2 вважає, що проживання дитини разом з нею відповідає інтересам останнього, оскільки протягом усього часу з народження сина саме вона займалася його вихованням, зокрема влаштувала його до дошкільного навчального закладу, а потім до приватного шкільного закладу, сплачує освітні послуги та харчування, медичне обстеження та лікування сина, купує одяг. Відповідач має можливості для забезпечення комфортного проживання та зростання сина. Посилається на те, що позивач постійно проявляє автисоціальну поведінку, що підтверджується неодноразовими зверненнями до Голосіївського УП, де 27 грудня 2019 року до ЄРДС внесене кримінальне провадження № 12019100010011036 від 27 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. На даний час вказана кримінальна справа знаходиться в провадженні суду. Такі дії позивача негативно вливають на нормальний психічний розвиток та соціалізацію сина, психологічний стан відповідача, її фізичне здоров"я та їх з сином емоційний стан.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2020 року постановлено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження. (а.с. 106)
02 грудня 2020 року третя особа Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації надіслала до суду пояснення. (а.с. 115) Зазначає, що ОСОБА_3 , 2006 року народження, досяг чотирнадцяти років, а тому у органу опіки та піклування відсутні правові підстави для подання висновку до суду.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року об"єднані в одне провадження цивільні справи № № 752/13500/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей та сім"ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини разом з матір"ю та цивільну справу № 752/21429/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім"ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини разом з батьком. (а.с. 149)
У липні 2020 року ОСОБА_2 звернулася у суд з позовом про визначення місця проживання неповнолітнього сина разом з матір"ю. (а.с. 2 т.2)В обгрунтування своїх вимог зазначає, що вона має всі необхідні умови для розвитку та зростання дитини, зокрема постійне місце роботи, високий стабільний дохід, завдяки якому може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку сина.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітнього сина разом з матір"ю. (а.с. 75)
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову. (а.с. 112 т. 2)
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити його позов. Позовні вимоги ОСОБА_2 просили залишити без задоволення.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнала позовні вимоги ОСОБА_1 . Просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та здовольнити її позовні вимоги.
Третя особа -служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Вислухавши пояснення сторін у справі та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
18 листопала 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві був зареєстрований шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 52)
Під час шлюбу у сторін у справі народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 27 квітня 2006 року. (а.с. 23)
Рішенням Голосіївського районного суду м Києва від 15 квітня 2019 року шлюб, укладений між сторонами у справі, розірвано. (а.с. 24)
Позивач ОСОБА_1 та неповнолітній ОСОБА_3 , 2006 року народження, проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтва про право власності від 10.12.2012 р., виданого Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), дана трикімнатна квартира належить на праві власності ОСОБА_1 - 5/100 частин, ОСОБА_2 - 35/100 частин та ОСОБА_3 - 60/100 частин. (а.с. 177)
Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо.
Неповнолітній ОСОБА_3 навчається в ПП "Навчальний заклад "Європейський колегіум".
Звертаючись у суд з даним позовом, ОСОБА_1 просив визначити місце проживання його неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , 2006 року народження, зважаючи на бажання останнього.
Відповідач ОСОБА_2 просить визначити місце проживання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2006 року народження, разом з нею, оскільки вона має всі необхідні умови для розвитку та зростання дитини, зокрема постійне місце роботи, високий стабільний дохід, завдяки якому може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку сина
Суд погоджується з доводами позивача ОСОБА_1 , з огляду на наступне.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з ч. 3 ст. 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
В судовому засііданні неповнолітній ОСОБА_3 , 2006 року народження, поянив, що проживає разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та у подальшому бажає проживати разом з батьком.
Зважаючи на те, що на час пред'явлення ОСОБА_1 позову до суду син сторін у справі ОСОБА_3 , 2006 року народження, досяг чотирнадцяти років, він у праві самостійно обирати своє місце проживання, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на прояв позивачем автисоціальної поведінки суд не приймає до уваги, оскільки обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019100010011036 від 27 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, перебуває в провадженні суду та остаточне рішення не ухвалено.
На підставі ст. 141 ЦПК України стягнутиз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір.
Керуючись статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей та сім"ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з батьком - задовольнити.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - служба у справах дітей та сім"ї Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання неповнолітньої дитини разом з матір"ю - залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Іллічівськ Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 840,80 грн.судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 07 травня 2021 року.
Суддя: