2320/3560/12
6/707/73/21
17.05.2021 року
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Тептюка Є.П.,
при секретарі Костроміній Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси подання приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,-
17 травня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Плесюк О.С. звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме:
- земельну ділянку, площею 0,125 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7124982500:01:001:0085,
- земельну ділянку, площею 0,125 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7124982500:01:001:0063.
Вищевказані земельні ділянки належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки:
- серії ЯГ №532533, виданий Черкаським районним відділом земельних ресурсів 17.04.2006 року;
- серії ЯБ №268601, виданий Геронимівською сільською радою 04.05.2005 року.
В обгрунтування вимог приватний виконавець посилається на те, що в нього на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Черкаського районного суду Черкаської області від 10.04.2019 року у справі №2320/3560/12 від 14.03.2019 року щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 277442,25 доларів США. У боржника немає іншого майна, яке не є предметом іпотеки і на яке може бути звернуто стягнення та виконавцем вже були вчиненні всі дії щодо примусового виконання виконавчого документа.
Відомості про те, що дані земельні ділянки належать саме боржнику ОСОБА_1 не внесені до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, але фактично вказані земельні ділянка належать боржнику. На підставі договорів іпотеки № 4588 від 24.07.2007, № 1843 від 14.02.2008 року та додаткового договру до наступної іпотеки (майнової порукми) від 21.09.2007 року земельні ділянки кадастровий номер: 7124982500:01:001:0063 та кадастровий номер: 7124982500:01:001:0085 передані боржником в іпотеку стягувачу ПАТ "ОТП Банк". З метою повного та своєчасного виконання виконавчого документа 10.07.2020 року постановою про опис майна та арешт майна боржника проведено опис та арешт вищевказаних іпотечних земельних ділянок.
Частинами 10, 11 ст. 440 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до ч. ч. 10-11 ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до пункту 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Порядок звернення стягнення на майно боржника передбачений у ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.
Розглянувши заяву та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено неаступні обставини.
На примусовому виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Черкаського районного суду Черкаської області від 10.04.2019 року у справі №2320/3560/12 від 14.03.2019 року щодо стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі 277442,25 доларів США.
Відповідно, до наявних в матеріалах справи письмових доказах, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,125 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7124982500:01:001:0085 та земельної ділянки, площею 0,125 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7124982500:01:001:0063.
Вищевказані земельні ділянки належать ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується державними актами на право власності на земельні ділянки: серії ЯГ №532533, виданий Черкаським районним відділом земельних ресурсів 17.04.2006 року та серії ЯБ №268601, виданий Геронимівською сільською радою 04.05.2005 року копії яких наявні в матеріалах справи та надані на запит приватного виконавця Міськрайонним управління Держгеокадастру у Черкаському районі та м.Черкаси.
10.07.2020 року приватним виконавцем проведено опис та арешт вищевказаних іпотечних земельних ділянок, що підтверджується наявною в матеріалах справи постановою про опис майна та арешт майна боржника.
За даними інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, вбачається, що 08.01.2009 року зареєстровано додатковий договір до договору наступної іпотеки № РМ-SMEF00/053/2007/2 від 21.09.2007 року відповідно до якого земельну ділянку, площею 0,125 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7124982500:01:001:0085, земельну ділянку, площею 0,125 га, за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 7124982500:01:001:0063 передано в іпотеку, іпотекодержатель - ЗАТ "ОТП Банк" , майновий поручитель - ОСОБА_1 .
Крім того, дані земельні ділянки перебувають під забороною відчуження відповідно до іпотечних договорів, іпотекодаржателем зазначено - ЗАТ "ОТП Банк", власником - ОСОБА_1 , боржник ТОВ Украгроцентр".
Також, на спірні земельні ділянки 11.11.2016 року накладено арешт відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Черкаській області.
Як вже було зазначено вище, частиною 4 статті 50 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частинами 1,2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом із житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику.
Частиною 3 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об'єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з'ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом. Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.
Таким чином, звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку можливе за умови належного проведення виконавчих дій, достовірного встановлення належності цього майна боржнику та відсутності у боржника коштів чи іншого нерухомого майна на яке можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача.
Разом з тим, відповідно до наданих суду документів, судом не вбачається, що виконавцем було належним чином проведено всі необхідні виконавчі дії щодо з'ясовування наявності чи відсутності у боржника коштів, на які можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача, оскільки серед представлених суду матеріалів, жодні докази встановлення відсутності у боржника відкритих рахунків у банківських установах, - відсутні.
Крім того, виконавцем не представлена інформація чи робилися ним запити щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів,
Також, суд звертає увагу на те, що Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» набрав чинності лише 01.01.2013 року, та не зобов'язував власників нерухомого майна, право власності на яке було зареєстроване у встановлений на той час законодавством спосіб, здійснювати повторну реєстрацію права власності в електронному реєстрі. Тому відсутність інформації в електронному реєстрі про права власності боржника на спірні земельні ділянки придбані у 2005-2006 роцках, не свідчать про те, що право власності за ним не було зареєстроване в установленому законом порядку. Зокрема, суду не надано доказів звернення виконавця до Держгеокадаструз приводу надання відомостей щодо реєстрації за боржником права власності на спірне нерухоме майно, а лише витребувані копії державних актів, які підтверджують власність боржника на спірне майно Отже, достеменних доказів того, що зазначене нерухоме майно не було зареєстроване у встановленому законом порядку, суду також не представлено.
При цьому, відповідно до ч. 1ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Поряд із цим суд зазначає, що подання взагалі не містить посилань на те, що виконавцем вжитий ряд заходів, спрямованих на примусове виконання рішення, однак такі не забезпечили виконання рішення боржником.
Крім того, суд звертає увагу на те, що за відомостями Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, міститься інформація про те, що на спірні об'єкти нерухомого майна, накладене обтяження, підставою якого є іпотечний договір № РМ-SMEF00/053/2007/2 від 21.09.2007 року та на спірні земельні ділянки 11.11.2016 року накладено арешт відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Черкаській області.
Таким чином, приватним виконавцем не надано суду повної та актуальної інформації щодо статусу вищевказаного нерухомого майна, а також щодо наявності у боржника іншого майна, грошових коштів, тощо, на які можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача, що виключає на даний час можливість звернення стягнення на вказане нерухоме майно в порядку ст. 440 ЦПК України, з огляду на що, суд відмовляє у задоволенні заяви.
Керуючись ст. 440 ЦПК України, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", суд, -
У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Плесюка Олексія Степановича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складання цієї ухвали.
Суддя: Є. П. Тептюк