Справа №705/1252/21
2/705/1479/21
06 травня 2021 року
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді Піньковського Романа Володимировича, розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернувся представник Мазченко В.О. в інтересах Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 05.09.2011 року у розмірі 12719 грн., що утворилася станом на 25.02.2021 року та сплачені судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала заяву №б/н від 05.09.2011 року.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідач ознайомлений із умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується його підписом у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банку про їх затвердження.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача, останній публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Вважають, що таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
На думку позивача, у вказаному випадку фактично був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 6300 грн.
В процесі користування кредитом відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у відповідному розрахунку заборгованості за договором, а також підтверджується випискою по рахунку, яка додається до позовної заяви.
Банк, зі своєї сторони, свої зобов'язання по вказаному договору виконав, а відповідач свої зобов'язання не виконував, тому у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 25.02.2021 року має заборгованість у розмірі 12719.90 грн., яка складається із: 10772,98 грн. - заборгованості за кредитом; 1946,92 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 0,00 грн.- заборгованість за комісією; 0,00 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
На цей час відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим звернулися до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 09.04.2021 року, після надходження до суду інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень. Розгляд справи був призначений на 06 травня 2021 року без виклику сторін.
Проте, своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідачка не скористалася, станом на день розгляду справи жодних заяв чи клопотань до суду не надсилала.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до положень частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Судом встановлено, що 05.09.2011 відповідачем було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. У вказаній Анкеті-заяві зазначено, що підписант згоден з тим, що дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між клієнтом і банком договір про надання банківських послуг. Також, клієнт ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором б/н від 05.09.2011 року станом на 25.02.2021 року становить 12719,90 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту - 10772,98 грн.; 10772,98 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; заборгованість за нарахованими відсотками 0,00 грн; заборгованість за простроченими відсотками - 1946,92 грн.; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 -0,00 ; заборгованість по пені - 0,00; заборгованість по комісії -0,00.
При цьому, Анкета-заява, копія якої додана позивачем до позовної заяви, не містить посилань на розмір кредиту, умови користування кредитом та його погашення, порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом, порядок нарахування та сплати штрафу і пені за невиконання умов Договору. До позовної заяви позивачем додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку.
До позовної заяви не додані документи, які б підтверджували, що на момент підписання Анкети-заяви відповідач був ознайомлений саме з тими Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» та тими Умовами та правилами надання банківських послуг в ПриватБанку, витяги з яких долучено до позовної заяви.
Крім того, суду не надано документальних підтверджень того, що Розрахунки заборгованості за договором б/н від 05.09.2011, які долучені до позовної заяви, дійсно стосуються кредиту, яким користувалася відповідач, так як в Розрахунках та в Анкеті-заяві немає посилань на відомості, за допомогою яких можливо ідентифікувати боржника, зокрема посилань на номер карткового рахунку боржника.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 10772,98 грн., яка, як вбачається з наданого розрахунку, дорівнює сумі простроченого тіла кредиту, тобто 10772,98 грн., а заборгованість за поточним тілом кредитута заборгованість за нарахованими відсотками -0,00.
Поняття «Прострочене тіло кредиту» у Умовах та правилах надання банківських послуг відсутнє.
За загальним правилом тіло кредиту - це та сума коштів, яку позичальник отримав від банку. У цю суму не входять відсотки за кредитом, комісійні, пеня і штрафи через прострочення, витрати на оформлення паперів за кредитом, страховка тощо.
Так само, відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування» затверджено стандартизовану форму паспорта споживчого кредиту, у якому відображено, що загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом складається з тіла кредиту, відсотків, комісії та інших платежів.
Як зазначалось, відповідно до наданої довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , з 31.01.2017 відповідачці збільшено кредитний ліміт до 6300 грн. Вказаний ліміт до часу звернення до суду з цим позовом не збільшувався.
Таким чином, максимальна сума, яку позичальник могла фактично отримати (використати) за рахунок коштів Банку не могла перевищувати 6300 грн. Вказана обставина, в свою чергу, доводить безпідставність і необґрунтованість доводів Банку про те, що заборгованість відповідачки саме за простроченим тілом кредиту становить 10772,98 грн., оскільки остання навіть теоретично не могла використати (отримати) коштів на суму більше, ніж кредитний ліміт, тобто 6300 грн.
Зважаючи на те, що надані Банком розрахунки заборгованості не відображають реального руху коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 , не відображають реально отриману суму кредитних коштів від Банку з моменту підписання кредитного договору та повністю розраховані на суб'єктивний розсуд Банку, суд не бере до уваги вказані розрахунки як доказ наявності у відповідачки заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 10772,98 грн.
Отже, у зв'язку з використанням відповідачкою отриманого на картку ліміту та відповідно до Умов та Правил кредитування у відповідачки, згідно з даними виписки станом на 25.02.2021 року виникла загальна заборгованість 12719,90 грн., проте така заборгованість сформована зокрема за рахунок нарахування відсотків, пені та обов'язкових платежів, а не фактичного отримання (використання) коштів Банку.
Суд звертає увагу, що з наданих позивачем розрахунків заборгованості є не зрозумілим, яким чином було вирахувано заборгованість за простроченим тілом кредиту і чим саме вона відрізняється від заборгованості за поточним тілом кредиту, яка дорівнює 0,00 гривень. Належних та допустимих доказів підтвердження таких розрахунків, на думку суду позивачем не надано.
Крім того, на підтвердження своїх позовних вимог Банком надано розрахунок заборгованості відповідача, який підписаний представником Банку, однак не завірений належним чином печаткою юридичної особи.
Враховуючи наведене, суд не може вважати письмовий доказ - розрахунок заборгованості, наданий позивачем, допустимим доказом обставин, викладених Банком у позовній заяві, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача, викладених у позові щодо наявного розміру заборгованості відповідача
Щодо позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 1946,92 грн. заборгованості за простроченими відсотками суд зазначає наступне.
При розгляді справи судом враховується правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 провадження № 14-131цс19, згідно якої Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Необхідність доказування ознайомлення відповідача з Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умовами та правилами надання банківських послуг в ПриватБанку підтверджується правовим висновком Верховного Суду України, зробленим у справі № 6-2320цс16 від 22.03.2017, в якій було скасовано рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у зв'язку з тим, що «суд не встановив наявності належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту».
Таким чином, надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в ПриватБанку з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в довідці про умови кредитування, яка безпосередньо підписана позичальником і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору
За таких обставин, вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за простроченими відсотками, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги у цій частині у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю наявності такої заборгованості у розмірі 1946,92 грн., виходячи з відсутності доказів у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи додано витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». Вказаний документ сторонами не підписаний. В наданому витязі вказано тарифи чотирьох кредитних карток «Універсальна», а саме: 1) «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»; 2) «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; 3) «Універсальна Contract»; 4) «Універсальна Gold». Проте не зазначено, яка із цих тарифів були надані відповідачу.
У наданому суду витягу із Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» вказано, що: 1) з 01 січня 2013 року всі картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» переведені на тарифний план «Універсальна, 55 днів пільгового періоду»; 2) з 01 вересня 2014 року проводиться зміна тарифного плану «Універсальна Contract» на «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» або «Універсальна Gold»; 3) із 01 вересня 2014 року змінено проценту ставку по кредитним карткам «Універсальна» та «Універсальна Gold/зміну здійснено тільки для витрат здійснених після 01 вересня 2014 року; 4) з 01 квітня 2015 року змінено тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та «Універсальна Gold»: розмір процентної ставки, пені тощо.
Тобто наданий документ діє не раніше як із 01 квітня 2015 року, а кредит, як вказано в позовній заяві наданий 05.09.2011 року.
В цьому випадку доказування умов між сторонами у справі кредитних правовідносин, факт їх порушення позичальником, а також розмір, складові заборгованості, період їх існування і нарахування, тощо (підстави і предмет позову), є обов'язком саме позивача у справі.
У відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано належного обґрунтування заявлених позовних вимог, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості у передбачений законом спосіб встановити суму заборгованості відповідача перед позивачем за вказаним кредитним договором б/н від 05.09.2011 року.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, витрати по оплаті судового збору не підлягають до стягнення.
Керуючись ст.ст. 509, 525-527, 530, 551, 610-612, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 81-83, 280-284 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570; 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; а/с 1800; 14360570@mail.gov.ua) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.
Копію рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Черкаського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.
Суддя Р. В. Піньковський