Дата документу 17.05.2021 Справа № 554/4480/21
Провадження № 2-а/553/49/2021
(про відмову у відкритті провадження)
17 травня 2021 року м. Полтава
Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Троцька А.І., розглянувши матеріали адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства Внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльність та вчинення дій, -
13 травня 2021 року до суду надійшов вищевказаний позов в якому позивач просив: визнати протиправною бездіяльність Міністерства Внутрішніх справ України, щодо неналежного виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.17 по справі 554/5683/17 з урахуванням позиції викладеної в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 справа № 554/4569/20 в повному обсязі; зобов'язати Міністерство Внутрішніх справ України, подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання, постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.17 по справі 554/5683/17 з урахуванням позиції викладеної в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 справа № 554/4569/20; прийняти рішення з урахуванням наданої мною практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів та захистити мої порушені права на Національному рівні.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали адміністративного позову, дослідивши зміст позовних вимог та підстави позову, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити.
Так, із змісту позовних вимог випливає, що позивач оскаржує дії відповідача щодо невиконання рішення суду.
Розгляд даного позову по суті буде передбачати надання правової оцінки порядку виконання відповідачем судового рішення у справі № 554/5683/17.
Натомість, ч.1 ст. 382 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (статті 382); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383); визнання протиправними рішень, дій або бездіяльності органу виконавчої служби, приватного виконавця (стаття 287).
Слід звернути увагу, що зазначені вище положення Кодексу мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Контроль за правомірністю рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за Кодексом адміністративного судочинства України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Проаналізувавши предмет позову, доходжу до висновку, що він фактично спрямований на виконання іншого судового акта (рішення суду у справі № 554/5683/17).
Відтак, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту фактично є однією із форм контролю за виконанням рішення суду.
Отже, спір у справі є тотожним спору у справі № 554/5683/17, оскільки виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Таким чином вбачається наявність у спірних правовідносинах обставин, з якими стаття 383 КАС України пов'язує наявність підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він мав звертатись до суду в порядку КАС України з відповідною заявою, а не пред'являти новий адміністративний позов.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з висновками постанови Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15.
За приписами пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
З огляду на те, що рішення суду від у справі № 554/5683/17, набрало законної сили, є таким, що постановлене судом у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що й в цьому адміністративному позові, суд вважає за необхідне відмови у відкритті провадження в адміністративній справі та роз'яснити позивачу право звернення до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України.
За правилами ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 169, 171, 243, 248, 256, 383 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльність та вчинення дій.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів із дня її отримання через Октябрський районний суд м. Полтави.
Суддя Октябрського районного
суду м. Полтави А.І.Троцька