532/613/21
2/532/298/2021
17 травня 2021 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Макарчука С.М.
з участю секретаря судового засідання Колінько О.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кобеляки цивільну справу № 532/613/21 за позовом ОСОБА_1 до Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання права власності на спадкове майно,
02 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовом до Кобеляцької міської ради та Горішньоплавнівської міської ради, у якому прохає визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , право власності на земельну частку (пай) розміром 3,86 умовних кадастрових га., яка була розташована на території Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району, Полтавської області, на даний час Східного старостинського округу Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, належну їй відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0163181 (а.с. 1-7). 02 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовом до Кобеляцької міської ради та Горішньоплавнівської міської ради, у якому прохає визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , право власності на земельну частку (пай) розміром 3,86 умовних кадастрових га., яка була розташована на території Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району, Полтавської області, на даний час Східного старостинського округу Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, належну їй відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0163181 (а.с. 1-7).
Ухвалою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 19 березня 2021 року позовна заява залишена без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків (а.с. 28-31).
02 квітня 2021 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області від позивача надійшла позовна заява після усунення недоліків. Зазначені в ухвалі від 19 березня 2021 року недоліки позивачем усунені, виключено з числа відповідачів Кобеляцьку міську раду (а.с. 34, 35-37).
Оскільки відповідно до пункту 3-1 Розділу ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не пізніше 1 січня 2022 року, позов підсудний Кобеляцькому районному суду Полтавської області, справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства, а недоліки позивачем усунену, ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 05 квітня 2021 року уточнена позовна заява прийнята до розгляду у порядку загального позовного провадження із призначенням у справі підготовчого засідання на 29 квітня 2021 року (а.с. 38-42).
У підготовче засідання 29 квітня 2021 року учасники справи не з'явилися.
27 квітня 2021 року до суду за вх. № 4201/21 надійшла заява ОСОБА_1 , відповідно до якої остання, посилаючись на карантин та слабкий стан здоров'я, прохає розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та прохає їх задовольнити (а.с. 44).
Відповідач, Горішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, що підтверджується відповідною розпискою про одержання 12 квітня 2021 року судової повістки з додатками: копією ухвали про відкриття провадження та позовною заявою з додатками (а.с. 43).
Будь-яких заяв, клопотань з процесуальних питань, відзиву на позов чи будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень чи повідомлень з приводу позовних вимог по суті на час початку підготовчого засідання від відповідача до суду не надходило.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 29 квітня 2021 року у справі закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні 17 травня 2021 року (а.с. 47-49).
У судове засідання 17 травня 2021 року учасники справи не з'явилися.
11 травня 2021 року до суду за вх. № 4513/21 надійшла заява ОСОБА_1 , відповідно до якої остання, посилаючись на карантин та пов'язані з ним обмеження автобусного сполучення, прохає розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та прохає їх задовольнити (а.с. 53).
14 травня 2021 року до суду за вх. № 4651/21 надійшла заява Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вих. № 03-37/1286/1244 від 13.05.2021), відповідно до якої прохають розглянути справу за відсутності їхнього представника, за результатами розгляду прийняти законне і обґрунтоване рішення (а.с. 55).
Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
За змістом речення 2 частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин 4, 5 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З огляду на викладене, оскільки всі учасники справи не з'явилися, ними подані заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за можливе ухвалити рішення у цій справі на підставі наявних у ній даних і доказів.
Суд, провівши розгляд справи на підставі наявних у ній даних і доказів за відсутності учасників справи, дослідивши матеріали справи, робить наступні висновки.
Судом встановлені наступні обставини.
ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_1 , видане 01.02.1955, та свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , серія НОМЕР_2 , виданим 15.09.1987 (а.с. 10).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_3 , актовий запис № 3759 від 10.05.2007 (а.с. 9).
Відповідно до повідомлення Відділу у Кобеляцькому району Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 6/137-20 від 24.01.2020, згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) громадян членів КСП «Прогрес» Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, 20 січня 1997 року під № 177 ОСОБА_2 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0163181 на підставі розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації № 1009 від 31.12.1996, відомості про видачу Державного акта на право власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім'я ОСОБА_2 - відсутні (а.с. 11).
Відповідно до повідомлення Відділу у Кобеляцькому району Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 17/137-21 від 25.02.2021, вартість земельної частки (паю) по КСП «Прогрес» Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області з урахуванням коефіцієнту індексації у 2021 році становить 111 442 гривні 02 копійки (а.с. 14).
Відповідно до довідок з річного звіту по формі 6-зем Григоро-Бригадирівської сільської ради, на території сільської ради серед власників землі, землекористувачів та земель державної власності, не наданих у власність або користування, значиться ОСОБА_2 (померла): ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,81, з них ріллі - 2,81 (а.с. 19), а також, ОСОБА_2 (померла): ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,05, з них ріллі - 1,05 (а.с. 20).
Відповідно до повідомлення Селянського (фермерського) господарства «ЛІС» № 43 від 12.02.2021, на даний час господарством на умовах оренди використовуються земельні частки (паї) № НОМЕР_4 площею 2,81 гектари та № НОМЕР_5 площею 1,05 гектари з земель ТОВ «Прогрес», які належали ОСОБА_2 , однак копією Сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого на ім'я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації № 1009 від 31.12.1996 року серії ПЛ № 0163181 С(Ф)Г «ЛІС» не володіє, оскільки ОСОБА_2 при житті він був нею втрачений (а.с. 21).
Відповідно до викопіровок, земельні частки (паї), що належали ОСОБА_2 , із земель ТОВ «Прогрес» та знаходяться на території Григоро-Бригадирівської сільської ради, розташовані на полі № 16 : земельна ділянка № НОМЕР_4 , площею 2,81 гектара, земельна ділянка № НОМЕР_5 , площею 1,05 гектара (а.с. 13, 12).
ОСОБА_2 27 липня 1990 року складений заповіт, відповідно до якого остання усе своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося повністю заповіла своїй дочці, ОСОБА_1 (а.с. 15).
Відповідно до довідки Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Титова 18-Б» № 12/02 від 12.02.2020, на день смерті ОСОБА_2 з нею проживала її дочка, ОСОБА_1 (а.с. 17).
Постановою приватного нотаріуса Чернявського Ю.В. № 72/02-31 від 11.03.2021 відмовлено ОСОБА_5 , яка діє по довіреності від імені ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на земельну частку (пай), у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Прогрес» розміром 3,86 умовних кадастрових гектари, розташованої на території Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, у зв'язку з відсутністю належним чином оформленого право установчого документу про належність земельної частки (паю) спадкодавцеві (а.с. 18).
Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкування є видом універсального правонаступництва, яке характеризується тим, що цивільні права та обов'язки переходять від спадкодавця до спадкоємців як єдине ціле в повному обсязі, одноразовим актом, в один і той самий момент смерті спадкодавця (частини 1 і 2 статті 1220 Цивільного кодексу України).
Отже, правовідносини щодо спадщини виникають у момент смерті спадкодавця і припиняються лише після отримання спадкоємцями усіх правових документів на спадщину.
Згідно з частиною 3 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, наявні у матеріалах докази свідчать, що ОСОБА_1 є спадкоємицею ОСОБА_2 , і прийняла спадщину після смерті останньої в порядку, визначеному частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України.
Із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно рахуються на підставі державного акту на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0163181, виданого на підставі розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації № 1009 від 31.12.1996, дві земельні ділянки на території колишньої Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області (тепер - Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області) площею 2,81 та 1,05 гектари, сукупною площею 3,86 гектари, які є земельною часткою (паєм) із земель колишнього КСП «Прогрес», виділеним в натурі на полі № 16 із присвоєнням їм номерів 349-1 і 349-2 відповідно, без видачі Державного акта на право власності на землю та без присвоєння цим земельним ділянкам кадастрового номеру.
Кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування (стаття 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр»).
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (частина 4 статті 791 Земельного кодексу України).
Таким чином, з наявних матеріалів справи вбачається, що у розумінні Земельного кодексу України, земельні ділянки площею 2,81 та 1,05 гектари, сукупною площею 3,86 гектари, виділені в натурі без присвоєння кадастрового номеру на полі № 16 із присвоєнням їм номерів 349-1 і 349-2 відповідно, не є сформованими, а відтак не можуть бути об'єктом права власності та, відповідно спадкування.
Разом з тим, наявними матеріалами доводиться той факт, що сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім'я ОСОБА_2 серії НОМЕР_7 дійсно існував, а остання мала право на земельну частку (пай) площею 3,86 умовних кадастрових гектари із земель колишнього КСП «Прогрес».
Позивачка у відповідності до вимог закону намагалася прийняти спадщину після смерті ОСОБА_2 , але їй нотаріусом було відмовлено у цьому з підстав відсутності належним чином оформленого право установчого документу про належність земельної частки (паю) спадкодавцеві.
З огляду на встановлені вище обставини, оскільки встановлено, що право ОСОБА_1 на спадкування майна після смерті її матері, ОСОБА_2 є порушеним, а його повний та ефективний захист можливий шляхом визнання права позивачки на земельну частку (пай), суд вважає за необхідне, обираючи спосіб захисту права позивачки на спадкування майна спадкодавця, поновити його шляхом визнання права на земельну частку (пай), яка належала спадкодавцеві - матері позивачки ОСОБА_2 .
Суд бере до уваги ту обставину, що наразі не можливе отримання дублікату сертифікату на земельну частку (пай) через смерть особи, якій він належав, відсутність його копії, відповідних бланків та законодавчо визначеного порядку оформлення такого дублікату, та приймає до уваги відповідну відмову державного нотаріусу у вчиненні нотаріальної дії, а тому у позивачки залишається єдиний законний шлях захисту свого невизнаного права: звернення до суду з позовною заявою.
Відповідно до статті 25 Земельного кодексу України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості). Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням її місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.
Як зазначив Пленум Верховного суду України у пунктах 23, 24 Постанови «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року №7 (із змінами та доповненнями, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України, від 19 березня 2010 року №2), згідно зі статтею 25 ЗК при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішеннями органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку(пай), виділену на місцевості. Член КСП, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку( пай) з дня видачі нього акту.
Згідно Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», від 5 червня 2003 року №899-ІУ (із змінами та доповненнями), цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.
Стаття 1 цього Закону визначає, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Відповідно до статті 2 цього Закону. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай),також є: ...рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.
Відповідно до пункту 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та відповідні норми ЦК УРСР .
У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995року за №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно з пунктом 2 вказаного Указу, членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники - члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами. Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про де право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994року №666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз'яснив, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК (2768-14).
Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на прятю колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК), у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Статтею 3 Указу Президента України за №666/94 від 10.11.1994року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом успадкування.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, оскільки позивачкою доведено, що до складу спадщини після смерті її матері входило право на земельну частку (пай), яке було підтверджено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0163181, виданим на підставі розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації № 1009 від 31.12.1996, оригінал якого втрачений і не може бути відновлений, за позивачкою слід визнати таке право в порядку спадкування за заповітом.
Не зважаючи на те, що суд задовольняє позов, враховуючи, що спір у справі виник не з вини відповідача, в порядку частини 9 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на позивачку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 10, 12, 13, 141, 142, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після матері, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_2 відповідно до виданого 20 січня 1997 року під № 177 на підставі розпорядження Кобеляцької районної державної адміністрації № 1009 від 31.12.1996 сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ № 0163181 із земель колишнього КСП «Прогрес» Григоро-Бригадирівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Кобеляцький районний суд Полтавської області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Найменування або ім'я сторін та їхнє місцезнаходження:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Горішньоплавніська міська рада Кременчуцького району Полтавської області, код ЄДРПОУ 24388291, адреса: 39800, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Миру, 24.
Суддя