Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/2339/19
Провадження № 2-а/376/3/2020
"25" листопада 2020 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді - Коваленко О.М.,
при секретарі судового засідання - Таранчук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м. Сквира Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора рядового поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Чернігівської області Гордієнка Ярослава Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач, вказує, 03 вересня 2019 року інспектором, рядовим поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Чернігівській області Гордієнком Ярославом Сергійовичем, винесено постанову про накладення на нього ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 1483285.
Згідно винесеної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за нібито вчинене ним адміністративне правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
У постанові окрім іншого на думку Відповідача зазначено, що 3 вересня 2019 року керуючи транспортним засобом та при повороті з другорядної дороги на головну позивач не увімкнув покажчик повороту чим порушив п.9.2 Правил дорожнього руху
З винесеною постановою Відповідача, позивач категорично не погоджується, вважає її такою, що винесена з порушенням норм Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Позивач вказує, що він дійсно, 03 вересня 2019 року перебував в с. Кіпті, Козелецького району Чернігівської області. Маючи великий досвід керування, знаючи Правила дорожнього руху, дотримуючись Правил дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, виїжджаючи з другорядної дороги на головну увімкнув світловий покажчик, що сигналізував здійснення ним повороту та здійснив поворот у відповідності до Правил дорожнього руху.
Продовживши рух позивач був зупинений працівником патрульної служби, який попросив пред'явити йому документи на автомобіль та водійські права. Позивач був впевнений, що у нього не має ніяких проблем з документами, враховуючи, що він нічого не порушував та не має будь-яких адміністративних штрафів, зважаючи на свою добросовісність та виконання вимог працівника патрульної поліції позивач передав йому вказані ним документи. Отримавши документи, позивач дізнався, що начебто порушив Правила дорожнього руху та має бути притягнутий до адміністративної відповідальності з винесенням постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
На прохання позивача надати йому докази порушення ним Правил дорожнього руху, відповідач відмовив позивачу та сказав, що працівники патрульної поліції не зобов'язані пред'являти будь-які докази водіям.
Також, позивач в позовній заяві зазначає, що на його прохання скористатися правовою допомогою йому також було відмовлено.
Позивач повідомляє, що ним було здійснено телефонний дзвінок до адвоката Коломійця Сергія Володимировича , який пообіцяв прибути через 20 хвилин на місце де позивача було зупинено працівником патрульної поліції, але останнім було повідомлено, що адвокат не потрібен і продовжував оформляти постанову про адміністративне правопорушення.
Позивач, також зазначає, що при винесені постанови, позивача не було ознайомлено з його правами, чим грубо порушено Конституційні права, серед них і право на захист.
На підставі вище викладено позивач просить суд :
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 03.09.2019 року, Серія ЕАВ №1483285.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримує та просить справу розглянути у його відсутність (а.с.22).
Відповідач Гордієнко Я.С. в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що зміст позовної заяви не відповідає фактичним обставинам справи та просить відмовити позивачу в задоволенні позовної заяви, посилається на відео з боді-камери, а також просить справу розглянути у його відсутність (а.с.27-32).
Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 03 вересня 2019 року інспектором, рядовим поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Чернігівській області Гордієнко Ярославом Сергійовичем, винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ЕАВ № 1483285 (а.с.11).
Згідно винесеної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за нібито вчинене ним адміністративне правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
У постанові зазначено, що 3 вересня 2019 року керуючи транспортним засобом та при повороті з другорядної дороги на головну позивач не увімкнув покажчик повороту чим порушив п.9.2 Правил дорожнього руху (а. с. 11).
З винесеною постановою Відповідача, позивач категорично не погоджується, вважає її такою, що винесена з порушенням норм Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Позивач вказує, що він дійсно, 03 вересня 2019 року перебував в с. Кіпті, Козелецького району Чернігівської області. Маючи великий досвід керування, знаючи Правила дорожнього руху, дотримуючись Правил дорожнього руху при керуванні транспортним засобом, виїжджаючи з другорядної дороги на головну увімкнув світловий покажчик, що сигналізував здійснення ним повороту та здійснив поворот у відповідності до Правил дорожнього руху.
Позивач повідомляє, що ним було здійснено телефонний дзвінок до адвоката Коломійця Сергія Володимировича , який пообіцяв прибути через 20 хвилин на місце де позивача було зупинено працівником патрульної поліції, але останнім було повідомлено, що адвокат не потрібен і продовжував оформляти постанову про адміністративне правопорушення.
Судом, в судовому засіданні досліджено диск з відеозаписом з боді-камери поліцейського від 03.09.2019 року (а.с.35).
З відеозапису вбачається, що поліцейський, який перебував на посту, звернув увагу на автомобіль позивача, який рухався з другорядної дороги з метою виїзду на головну дорогу та не ввімкнув сигнал повороту, однак на наданому відео суду не видно, чи ввімкнутий сигнал повороту на автомобілі позивача, чи ні.
Відповідач посилається на те, що за автомобілем позивача рухався інший автомобіль - НИВА, на автомобілі Нива було видно ввімкнутий сигнал повороту, однак відповідач не взяв до уваги, що в автомобіля позивача та в автомобіля Нива різна конструкція, то відповідач, міг дійсно не побачити чи ввімкнутий сигнал повороту на автомобілі позивача.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).
Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами (ч.1 ст.286 КАС України).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 254 КУпАП регламентовано, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст.258 цього Кодексу.
У статті 258 КУпАП вказано, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Стаття 251 КУпАП вказує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 9 статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.
Спеціальною нормою, яка регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є ст. 40 Закону України Про національну поліцію .
Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною 2 ст. 40 Закону України Про Національну поліцію встановлено, що інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі за текстом - Інструкція).
Відповідно до п. 1 та 2 розділу III Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема частинами першою, другою і третьою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення .
Як визначено ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Однак, суд звертає увагу на наступне.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою 283 КУпАП, повинна містити відомості, в тому числі, про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис .
Як встановлено судом, оскаржувана постанова не містить даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення, а тому в силу ст. 74 КАС України відеозапис, наданий відповідачем, не може вважатися допустимим доказом і прийнятий судом.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №524/1284/17.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 162 КАС України копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи , крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Разом з відзивом на позовну заяву відповідач надав суду компакт-диск з відеозаписом події адміністративного правопорушення та роздруківку з журналу вихідної кореспонденції, яка підтверджує факт надсилання поштового направлення позивачу, при цьому не підтверджує вміст цього відправлення. Відповідач не надав суду докази, які підтверджують, що одночасно з направленням відзиву на позовну заяву ним також був направлений компакт-диск, наданий до суду.
У зв'язку з викладеними вимогами КАС України, запереченнями позивача та відсутністю будь-яких доказів зворотнього з боку відповідача, суд не бере до уваги докази, які не були надані протилежній стороні заздалегідь.
Враховуючи, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які можуть бути прийняті судом на підтвердження того, що позивачем були порушені Правила дорожнього руху, а єдиний доказ визнаний судом недопустимим, позивач заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, тому суд вважає, що відповідач не довів правомірності свого рішення, що є його обов'язком відповідно до ст. 78 КАС України, а відтак суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Разом із тим, відповідач не надав суду доказів чи заперечень, які могли б спростувати доводи позивача, а тому, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд вважає за необхідне позов задовольнити.
Будь-які посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. А постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі №338/1/17 від 26.04.2018.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2,6,74,77 - 79, 162,205,241 - 246, 250, 255, 286 КАС України, ст. ст. 31,40 Закону України «Про національну поліцію», ст. ст. 7,245,251,254,258,283 КУпАП, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора рядового поліції 1 батальйону 2 роти Управління патрульної поліції у Чернігівської області Гордієнка Ярослава Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 03.09.2019 року, Серія ЕАВ №1483285, а провадження по справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.М. Коваленко