Справа № 372/3491/15-ц
Провадження 6-60/21
ухвала
Іменем України
17 травня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Проць Т.В.,
при секретарі Сокол О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АССІСТО» про заміну сторони її правонаступником,-
21.04.2021 року до суду звернувся представник ТОВ «Фінансова компанія «АССІСТО» з заявою про заміну сторониу справі, шляхои заміни стягувача його правонаступником, в якій вказує що 25.03.2020 року між ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» та ТОВ «ФК «АССІСТО» укладено договір про відступлення права вимоги №616802.1435, відповідно до якого ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» відступає, а ТОВ «ФК «АССІСТО» набуває право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №BLаЖГА00085460. Без заміни сторони правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Представник заявника в судове засідання не з'явився, в клопотанні зазначив про розгляд справи у його відсутність.
Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомлено, що не є перешкодою у розгляді заяви.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
16 листопада 2015 року Обухівський районний суд Київської області ухвалив заочне рішення по справі № 372/3491/15-ц про задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором №BLаЖГ00085460 від 10.10.2011 року в розмірі 34580 (тридцять чотири тисячі п'ятсот вісімдесят) грн. 77 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 345 грн. 80 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.2016 року виконавчий лист направлено на адресу ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк».
Як вбачається із повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення виконавчий лист та копію рішення отримано 18.01.2016 року представником ОСОБА_2 .
25 березня 2020 року між ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» та ТОВ «ФК «АССІСТО» уклали Договір № 616802.1435 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» відступає, а ТОВ «ФК «АССІСТО» набуває право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №BLаЖГА00085460, що підтверджується копіює такого договору.
Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з цих норм, зокрема пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) відбувається вибуття кредитора.
Заміна кредитора можлива поза межами виконавчого провадження у разі відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, наведеним у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило про заміну сторони виконавчого провадження незалежно від того, відкрите воно чи ні.
Таким чином, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Суд зазначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512,514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції Українисуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції Українивстановлено, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Таким є правовий висновок, висловлений Верховним Судом у постанові від 04 червня 2020 року у справі №755/18025/17.
Отже, заява ТОВ "ФК"АССІСТО про заміну стягувача в справі №372/3491/15-ц за позовом ПАТ"ВіЕйБіБанк" ОСОБА_3 простягнення заборгованості за кредитним договором, його правонаступником - ТОВ "ФК"АССІСТО є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд,-
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АССІСТО» про заміну сторони її правонаступником - задовольнити.
Замінити стягувача у справі № 372/3491/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №BLаЖГА00085460, із ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "АССІСТО" (Код ЄДРПОУ 43426003, місце знаходження: 03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корп. 8Б).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадця ти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Суддя Т.В.Проць