Справа № 939/513/21
Іменем України
17 травня 2021 рокуБородянський районний суд
Київської області в складі: головуючої судді - Герасименко М.М.,
за участі секретаря - Рассказової М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бородянського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», про зняття арешту з нерухомого та рухомого майна, виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників та Державного реєстру обтяжень,
У березні 2021 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що заочним рішенням Бородянського районного суду Київської області від 23 жовтня 2013 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»), стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором у сумі 154 638,41 грн та судовий збір у розмірі 1536,38 грн. 25 серпня 2014 року на підставі виконавчого листа, виданого на виконання вказаного рішення суду, відкрито виконавче провадження (ВП № 44797044). 31 грудня 2018 року виконавчий лист повернуто стягувачу. 05 березня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» (далі - ТОВ «ФК «Інвест Хаус») укладено договір про відступлення прав вимоги. У подальшому ТОВ «ФК «Інвест Хаус» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 07 вересня 2020 року заяву ТОВ «ФК «Інвест Хаус» задоволено частково, замінено стягувача виконавчого провадження, в іншій частині заяви відмовлено. Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна встановлено, що в рамках вказаного виконавчого провадження накладено арешт на майно позивача. На думку позивача перебування її майна під арештом є неправомірним, оскільки відповідач, постановляючи постанову про повернення виконавчого листа стягувачу, всупереч вимог статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», не зняв арешт накладений на майно боржника у рамках вказаного виконавчого провадження. Звернувшись до відповідача із заявою про зняття арешту з майна та виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, позивачу було відмовлено у знятті арешту з майна боржника у зв'язку із відсутністю надходжень на рахунок органу державної виконавчої служби коштів, необхідних для задоволення вимог стягувача. Враховуючи наведене, позивач просила зняти арешт з рухомого та нерухомого майна, накладений Бородянським районним відділом ДВС ЦМУ МЮ ( м. Київ) у виконавчому провадженні № 44797044, виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників та Державного реєстру обтяжень нерухомого майна.
Ухвалою суду від 12 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено по справі підготовче засідання.
Ухвалою суду від 23 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 17 травня 2021 року.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Горбаченко М.О. позов підтримала, просила його задовольнити.
Представник відповідача Бородянського відділу ДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) в судове засідання не з'явився, відповідно до клопотання просив розглядати справу у його відсутність, у задоволенні позовних вимог - відмовити.
Представник третьої особи - ТОВ «ФК «Інвест Хаус» в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, про час та дату розгляду справи третя особа повідомлена своєчасно та належним чином.
Згідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки третя особа не повідомила про причини своєї неявки, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило, у суду наявні відомості про належне повідомлення учасників про дату, час і місце цього засідання, тому причин для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає і вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Бородянському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебувало виконавче провадження № 44797044 по виконанню виконавчого листа № 360/2177/13-ц, виданого 31 січня 2014 року Бородянським районним судом Київської області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості в сумі 156184,79 грн.
Зазначене виконавче провадження відкрито 25 серпня 2014 року, де боржником зазначено ОСОБА_1
01 грудня 2016 року та 15 травня 2017 року постановами Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області накладено арешт на рухоме та нерухоме майно боржника у вказаному виконавчому провадженні.
31 грудня 2018 року постановою начальника відділу Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Собяніної О.В., винесеної в межах виконавчого провадження № 44797044, було повернуто вказаний виконавчий лист стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Звертаючись з вказаним позовом до суду, позивач, як на підставу для його задоволення, посилалася на те, що, незважаючи на повернення виконавчого листа, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 44797044, в рамках якого було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно позивача, питання зняття арешту з майна боржника державним виконавцем вирішено не було, у зв'язку з чим, вона не має можливості вільно реалізовувати своє право власності щодо свого майна. Посилаючись на статті 317, 319 ЦК України, якими передбачено право власника на власний розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, вважає, що має право на зняття арешту з належного їй майна відповідно до статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», та як наслідок виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та Державного реєстру обтяжень нерухомого майна.
Частиною першою статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині другій цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.
Частиною п'ятою вказаної статті визначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у п. 1, 2 постанови від 3 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, вимоги сторони виконавчого провадження про звільнення майна з-під арешту розглядається в порядку, передбаченому для розгляду скарг на дії виконавця. Інші особи, які не є учасниками виконавчого провадження та є власниками або володільцями майна, можуть заявити свої вимоги про звільнення майна з-під арешту в порядку позовного провадження.
Встановлено, що позивач ОСОБА_1 є боржником у справі про стягнення заборгованості, й арешт накладено державним виконавцем на її майно в порядку виконання рішення суду про стягнення заборгованості, а тому, законом для боржника встановлений інший порядок захисту її майнових прав як сторони виконавчого провадження шляхом оскарження дій, рішень чи бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
При цьому суд дійшов висновку, що оскільки в порядку цивільного судочинства захист прав особи, яка звернулася до суду здійснюється також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, підстави для закриття провадження у справі як такої, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України), відсутні.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку відсутні правові підстави вважати, що постанови відповідача прийняті з порушенням прав позивача, оскільки за змістом звернення позивача, який є боржником у виконавчому провадженні, вбачається, що між сторонами немає спору про право власності (користування) майном, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, що зумовлює відсутність підстав для зняття відповідного арешту майна з одночасним виключенням відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників та Державного реєстру обтяжень нерухомого майна, а тому правових підстав для задоволення позову немає.
Якщо сторони виконавчого провадження вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушено їхні права чи свободи, вони мають право звернутися до суду із скаргою, яка розглядається за правилами розділу VІІ ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Бородянського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», про зняття арешту з нерухомого та рухомого майна, виключення відомостей з Єдиного реєстру боржників та Державного реєстру обтяжень.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 18 травня 2021 року.
СуддяМ.Герасименко