Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 289/570/21
Провадження № 3/935/653/21
Іменем України
17 травня 2021 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Коростишів Житомирської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Грабчука О. В.,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 13.04.2021 від Радомишльського районного суду Житомирської області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №114605 від 20.03.2021 водій ОСОБА_1 20.03.2021 о 09:30 годині керував транспортним засобом «Infiniti EX37», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому порядку в лікаря-нарколога Радомишльської ЦРЛ №105, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, пояснив, що 20.03.2021 вранці виїхав до міста Києва, біля посту поліції «Кочерів» його зупинили працівники поліції, пояснили, що у нього не увімкнено ближнє світло фар поза межами населеного пункту. Під час зупинки працівники поліції не представилися, не показали свого посвідчення, не роз'яснили йому положення ст. 63 Конституції України та ст. 263 КУпАП. Під час його спілкування з працівниками поліції у останнього виникла підозра, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки ОСОБА_1 погодився пройти, адже був впевнений, що не перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Коли з першої та другої спроб алкотестер не показав результат, працівник поліції сказав йому «продути» ще раз, й тоді алкотестер показав результат, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Працівником поліції не було залучено свідків для проведення огляду, натомість, поряд складалася постанова відносно особи й працівник поліції повідомив, що ці особи дивилися як проводився огляд. Після проведення цього огляду він категорично з ним не погодився та наполягав на проведенні огляду в закладі охорони здоров'я для можливості відібрання біологічного середовища. На прохання надати йому документи, які підтверджують повірку, калібрування, сертифікати, ОСОБА_1 було відмовлено. Також ОСОБА_1 пояснив, що його було зупинено о 09:15 годині, а до медичного закладу доставлено о 11:10 годині. Зупинку керованого ним транспортного засобу було проведено інспектором УПП в Житомирській області Король М. І., а під час перебування в медичному закладі був присутній заступник командира роти №1 ОСОБА_2 , який приїхав через півтори години від затримання. Разом з тим, ОСОБА_1 пояснив, що у лікарні в м. Радомишль йому було запропоновано пройти огляд також за допомогою алкотестера. На його прохання здійснити відбір біорідини йому було відмовлено. У протоколі зазначено, що свідками того, що ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я відмовився від проходження огляду, були ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Разом з тим, вказані особи не були присутні під час його відмови від проходження огляду. У протоколі не зазначено на який пристрій здійснювався запис.
У судовому засіданні захисник пояснив, що, на його думку, працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду, просив закрити провадження у зв'язку відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На думку захисника, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проводився у медичному закладі, який не існує, а лікар не мав права проводити огляду, оскільки не пройшов підвищення кваліфікації, удосконалення професійної майстерності.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, пояснення свідків, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до диспозиції частини 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає в разі як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями пункту 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язано водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з вимогами п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надала пояснення, які відповідають обставинам, які зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, відеозапис якого долучено до протоколу про адміністративне правопорушення. Також свідок ОСОБА_5 пояснила, що до медичного закладу не їздила, чекала біля посту поліції.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння визначено ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (надалі - Інструкція №1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ч. 2 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтак посилання захисника про те, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не є обґрунтованими, адже проведення огляду ОСОБА_1 фіксувалося з використанням спеціальних технічних засобів, відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Більше того, з дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що двох осіб як свідків було запрошено для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу /а.с.12,13/.
Під час проведення працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» було отримано результат такого тестування 1,03‰.
Разом з тим, слід звернути увагу, що положеннями ч. 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 було висловлено незгоду з результатами вказаного огляду, відтак останній скористався своїм правом, визначеним ч. 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, №105, складеному 20.03.2021 ОСОБА_1 20.03.2021 о 11:10 годині відмовився від повного огляду на стан сп'яніння /а.с.11/. У вказаному висновку міститься запис, здійснений ОСОБА_1 , про те, що йому не надано можливість проходження аналізу крові.
Не є обґрунтованими посилання захисника на те, що проведення огляду на стан сп'яніння не є можливим у КНП «Радомишльська лікарня», так як медичним закладом на території Радомишльського району, у якому можливо провести огляд, є Радомишльська центральна районна лікарня, з огляду на таке.
Положеннями ч. 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Згідно з переліком закладів охорони здоров'я у Житомирській області, яким надається право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом управління охорони здоров'я Житомирської обласної державної адміністрації 19.11.2018 №1625, визначено, що таким правом наділено, у тому числі, Радомишльську центральну районну лікарню.
Огляд ОСОБА_1 20.03.2021 проведено у КНП «Радомишльська лікарня» Радомишльської міської ради.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Радомишльської центральної районної лікарні (ідентифікаційний код 01991903) внесено відомості про припинення 04.09.2019 у зв'язку з рішенням щодо реорганізації.
Натомість у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містить запис про Комунальне некомерційне підприємство «Радомишльська лікарня» Радомишльської міської ради (ідентифікаційний код 01991903), яке є правонаступником Радомишльської центральної районної лікарні.
Разом з тим, слід звернути увагу, що ОСОБА_1 у медичному закладі відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку в лікаря-нарколога Радомишльської ЦРЛ, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою «внутрішнього переконання» чи системою «поза межами розумного сумніву», який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином, буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності що є ключовими поняттями для демократичної концепції кримінального судового розгляду. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Таким чином, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою оскільки суперечить позиції ЄСПЛ, а також Конституційного Суду України та порушує презумпцію невинуватості особи.
Однак, до протоколу не надано підтвердження того, що під час проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 у медичному закладі встановлено перебування останнього у стані сп'яніння.
Інших доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 п. 2.9а Правил дорожнього руху України не надано.
Отже, суд приходить до висновку про закриття провадження у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у зв'язку з відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки виходячи з оцінки усіх в сукупності доказів, які мітяться в матеріалах справи, пояснень учасників справи і свідка, а також положень Правил дорожнього руху України, вина останнього у порушенні п. 2.9а Правил дорожнього руху України не доводиться поза розумним сумнівом.
Керуючись статтями 7, 9, 130, 245-247, 251-252, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за вчинення 20.03.2021 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко