Справа № 296/1746/20
2/296/401/21
"27" квітня 2021 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Адамовича О.Й.,
за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача Ревунець Г.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
У лютому 2020 року позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просила відшкодувати завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду у сумі 35352,79 грн, з яких: відшкодування вартості ліків - 3743,22 грн., відшкодування вартості зіпсованих речей - 10000,00 грн., відшкодування втраченого заробітку - 15609,57 грн., відшкодуванням вартості посиленого харчування - 6000,00 грн., а також просила відшкодувати моральну шкоду у розмірі 125 000 грн.
В обґрунтування позову позивач вказала, що 30.10.2019 року ОСОБА_3 працюючи водієм в ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», керуючи транспортним засобом Mercedes Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив наїзд на позивача. Водія вказаного автомобіля - ОСОБА_3 суд визнав винним у ДТП, внаслідок якої позивачці були завдані легкі тілесні ушкодження. ОСОБА_1 зазначає, що тривалий час вона перебувала на стаціонарному і амбулаторному лікуванні, несла витрати на ліки, потребувала посиленого харчування, а також внаслідок ушкодження здоров'я від ДТП вона була позбавлена можливості працювати. Крім того, під час ДТП було зіпсовано її речі. Отже, у результаті вказаного ДТП їй нанесено матеріальну шкоду, яку вона оцінює в суму 35352,79 грн.
Крім того, вважає, що неправомірними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичних болях, пов'язаних з ушкодженням здоров'я, душевних стражданнях, які виразилися в тому, що її одяг був зіпсований і необхідно було купувати нові речі. Також вона була позбавлена можливості працювати та заробляти гроші собі на життя. Розмір завданої моральної шкоди оцінює у 125 000 грн.
Ухвалою від 25.03.2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
05.05.2020 року відповідачем ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позову в частині щодо стягнення з ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» матеріальної шкоди в розмірі 35352,79 грн. відмовити повністю, а також відмовити у стягненні судових витрат в розмірі 5000,00 грн. (а.с.23-26).
У своїх письмових поясненнях представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 зазначив, що шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу представник зазначив, що в договорі про надання правової допомоги не зазначено по якому спору та по якій справі адвокат представляє інтереси позивачки. Також позивач не надала суду детальний опис виконаних робіт адвокатом, що є обов'язковим при стягненні понесених витрат на правничу допомогу.
Ухвалою від 04.03.2021 року клопотання позивача ОСОБА_1 про об'єднання цивільних справ №296/538/21 та №296/1746/20 залишено без задоволення.
Ухвалою від 04.03.2021 року прийнято відмову представника позивача адвоката Чішман С.А. від позову, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди закрито в частині вимог до ОСОБА_3 про стягнення 125000 грн. моральної шкоди.
Ухвалою від 16.04.2021 року залучено до участі у справі 296/1746/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 .
В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та не заперечила щодо задоволення позову в частині стягнення витрат на ліки, вартість зіпсованого одягу та втраченого заробітку. В частині витрат на посилене харчування просила відмовити за недоведеністю.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи повідомлявся належно.
Заслухавши учасників справи, свідка та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 30.10.2019 року о 15 год 50 хв в м. Житомирі, по вул. Скорульського, 2\1 водій ОСОБА_3 , перебуваючи в трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» на посаді водія, керуючи транспортним засобом Mercedes Sprinter д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на ОСОБА_1 , 1966 р.н. Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження. Своїми діями водій ОСОБА_3 порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП., що підтверджується постановою Корольовського районного суду м. Житомира (суддя Шимон Л.С.) від 09.12.2019 року (а.с. 4, 27).
Крім того, вказаною вище постановою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні 30.10.2019 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 (триста сорок) гривень (а.с.4).
Постанова суду не оскаржувалась та набрала законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно Акта судово-медичного (дослідження) обстеження №3458 від 01.11.2019 року позивач отримала тілесні ушкодження у вигляді садна на лівому передпліччі, синця на обох плечах, синця в ділянці лівого кульшового суглобу, садна в ділянці правого колінного суглобу, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с.6).
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні вказала, що 30.10.2019 року вона з позивачем та іншою подругою ОСОБА_2 йшли по вул. Михайлівській та звернули в сторону пр. Скорульського в м. Житомирі. При цьому, позивач була одягнена в куртку білого кольору, брюки, а також мала при собі сумку сірого кольору. ОСОБА_1 зупинилася, щоб застібнути куртку, а вони відійшли від позивачки на декілька метрів. В подальшому вони почули звук автомобіля, повернулися і побачили як автомобіль збив ОСОБА_1 та почав тягнути декілька метрів по землі. Після цього свідок з іншою подругою почали кричати щоб автомобіль зупинився. В судовому засіданні свідку були показані пошкоджені речі, зокрема куртуку фірми "ICEbiar", штани фірми "Robell", бірку з сумки фірми "Тommy&kate", які були впізнанні свідком як речі, в яких була одягнена позивачка під час ДТП.
Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
При цьому, згідно ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Також відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 1197 ЦК України, розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності. Згідно ч.3 ст. 1197 ЦК України Якщо потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньомісячний заробіток (дохід) обчислюється, за його бажанням, виходячи з його заробітку до звільнення або звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості.
Суд вважає, що позивачем доведено, що їй була заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнова шкода, однак її вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Так, з досліджених в судовому засіданні виписок із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (період перебування на стаціонарному лікуванні з 01.11.2019 року по 11.11.2019 року) ОСОБА_1 призначалося лікування: кеторолак, магнію сульфат, л-лізингу есцинат, цитоколін, церукал, пірацетам, адаптол, та у зв'язку з цим, судом відзначається, що найменування зазначених медичних препаратів є наявними в наданих позивачем та досліджених судом фіскальних чеках на їх придбання.
Таким чином, згідно наданих позивачем та досліджених судом фіскальних чеків на придбання медичних препаратів, позивачем були понесені витрати на лікування в розмірі 3743,22 грн., розмір понесених витрат був визнаний представником відповідача в судовому засіданні, а тому такі витрати підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.
Оскільки представником відповідача в судовому засіданні були визнанні вимоги в частині стягнення суми втраченого заробітку (доходу) за період перебування позивача на лікуванні з 30.10.2019 року по 18.12.2019 року після дорожньо-транспортної пригоди, відповідно наданого позивачем розрахунку у розмірі 15609,57 грн., вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Крім того, наявні підстави для задоволення вимог позивача щодо відшкодування вартості зіпсованого одягу в результаті ДТП, оскільки відповідно до ст. 77, 81 ЦПК України, позивачем було надано суду належні докази того, що зазначене майно було зіпсовано та не придатне до використання, зокрема вказане майно було оглянуто в судовому засіданні, впізнане свідком, а тому визнана представником відповідача вартість зіпсованих речей у розмірі 10000,00 грн., також підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Щодо вартості посиленого харчування в результаті ДТП, яке позивач оцінює в сумі 6000,00 грн, то суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині відшкодування такої вартості посиленого харчування, оскільки відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів вартості такого харчування. Представник відповідача не визнала вимоги в цій частині та заперечила щодо їх задоволення.
Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди завданої позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на лікування у розмірі 3743,22 грн., вартість зіпсованих речей у розмірі 10000,00 грн. та недоотриманого заробітку (доходу) у зв'язку з знаходженням позивача на лікуванні у сумі 15609,57 грн.
Загальна сума матеріальної шкоди, яка заподіяна позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 29352 грн. 79 коп.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 141 ч.1 ЦПК України )
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому, за умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З метою отримання професійної правничої допомоги позивач ОСОБА_1 уклала з "Адвокатським бюро "Чішмана" в особі Керуючого бюро Чішмана Сергія Анатолійовича Договір про надання правової допомоги №б/н від 12.11.2019 р. (а.с.11-12).
Предметом договору є, зокрема, представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства.
Згідно п.3.1,3.2, 3.5 вказаного договору гонорар - винагорода Адвокатського бюро за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку , що визначені договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами. Факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг.
Згідно акту наданих послуг від 04.02.2020 року (Додаток №1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 12.11.2019 року) загальна вартість послуг складає 5000грн (а.с. 13).
Разом з тим, в акті наданих послух від 04.02.2020 зазначено перелік послуг, а саме: правовий аналіз ситуації, вивчення документів, вступ в справу (12.11.2019 р. - вартість послуг 500,00 грн.); адвокатський запит (02.12.2019 р. - вартість послуг 250,00 грн.); представництво інтересів клієнта в адміністративній справі №296/11226/19 (09.12.2019 р. - вартість послуг 250,00 грн.); складання позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (20.01.2020-04.02.2020 р. - вартість послуг 3000,00 грн.); представництво інтересів клієнта в суді 1-ї інстанції (перших три засідання) (вартість послуг - 1000,00 грн.).
Таким чином, клієнтом було перераховано кошти у розмірі - 5000,00 грн., що підтверджується Меморіальним ордером №@2PL538768 від 18.11.2019 р. (а.с. 14).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Згідно ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В судовому засіданні представник відповідача заперечила обґрунтованість витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
В постанові Верховного Суду від 22.11.2019 р. у справі №910/906/18 зазначено, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Як вбачається з акту наданих послуг від 04.02.2020р. серед переліку послуг зазначено таку послугу, як «представництво інтересів клієнта в адміністративній справі №296/11226/19» (вартість послуг 250, 00 грн.).
Слід зауважити, що судом розглядається цивільна справа №296/1746/20 (провадження №2/296/401/21) та адвокат Чішман С.А. представляє інтереси клієнта ОСОБА_1 саме в цивільній справі, а не в адміністративній справі №296/11226/19, тому суд приходить до висновку, що обґрунтована сума витрат на професійну правничу допомогу становить 4750,00 грн. (правовий аналіз ситуації, вивчення документів, вступ в справу (12.11.2019 р. - вартість послуг 500,00 грн.); адвокатський запит (02.12.2019 р. - вартість послуг 250,00 грн.); складання позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (20.01.2020-04.02.2020 р. - вартість послуг 3000,00 грн.); представництво інтересів клієнта в суді 1-ї інстанції (перших три засідання) (вартість послуг - 1000,00 грн.).
Разом з тим, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст. 141 ЦПК України вважає, що судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнена на підставі Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору при поданні до суду даного позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір - в сумі 753,82 гривень, а також з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу - в сумі 3943,45 грн.
Суд керуючись ст.ст.10, 12, 13,78, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1195, 1197 ЦК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 29352 (двадцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят дві) грн 79 коп, в тому числі: - витрати на лікування у розмірі 3743,22 грн; - вартість зіпсованих речей у розмірі 10000,00 грн; - недоотриманого доходу у зв'язку з ушкодженням здоров'я та лікуванням у сумі 15609,57 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» на користь держави судовий збір в сумі 753,82 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 3943 (три тисячі дев'ятсот сорок три) грн 45 коп..
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», адреса: м. Житомир, вул. Сергія Параджанова, буд.89, ЄДРПОУ 01413394.
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуючий суддя О. Й. Адамович
Дата складання повного тексту рішення:05.05.2021.