Справа № 276/768/21
Провадження по справі 1-кс/276/125/21
13 травня 2021 року смт. Хорошів
Слідчий суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
законного представника підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області клопотання слідчого СВ відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12021060460000060 від 03.05.2021 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Нова Борова, Володарсько-Волинського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, учня 11 класу Новоборівського ліцею, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше несудимого, не маючого на утриманні інших осіб, має інвалідність з дитинства,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України,
встановив :
12.05.2021 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області з клопотанням про застосування до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 60 діб в період часу доби з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв., поклавши на нього обов'язки: 1) не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду; 2) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також потерпілою ОСОБА_12 ; 3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; 4) прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисних дій, які виразились у заподіянні ОСОБА_13 умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, визначених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просили його задовольнити, з підстав зазначених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_5 , у судовому засіданні підтвердив обґрунтованість підозри відносно нього за ч. 2 ст. 121 КК України, зазначивши, що дійсно він спільно з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 03.05.2021 року завдали потерпілому множинні удари алюмінієвим дротом в гумі по різним частинам тіла, чим спричинили йому тілесні ушкодження, від яких останній помер. Підозрюваний, його захисник та законний представник не заперечили проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби.
Дослідивши клопотання та додані до нього копії з матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Частиною першою статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За частиною 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частинами 2 та 4 ст. 194 КПК України регламентовано, що слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу відповідно до вимог ст.194 КПК України слідчий суддя враховує наступні обставини.
Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа, можливо, вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (рішення «N.C. проти Італії» від 11 січня 2001, §45).
Відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_5 підозрюється у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Під час розгляду клопотання прокурором на підставі матеріалів кримінального провадження, долучених до клопотання та досліджених в судовому засіданні, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні неповнолітнім ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Підозра підтверджується не лише визнанням вини ОСОБА_5 , але й сукупністю доказів: протоколами огляду місця події від 03.05.2021, протоколом допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 від 03.05.2021, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 05.05.2021, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 05.05.2021, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 , лікарським свідоцтвом про смерть №1901 від 05.05.2021 року.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя зазначає наступне.
У поданому клопотанні слідчий вказував на наявність ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливістю переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків та підозрюваних у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, зокрема в пункті 36 рішення від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено обвинуваченим, у разі визнання їх винними, в скоєнні злочинів, в яких вони обвинувачуються, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання лише у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років (ч. 2 ст. 121 КК України), може вдатися до відповідних дій.
Крім того, наявність вказаного ризику підтверджується й тим, що у ОСОБА_5 відсутні міцні соціальні зв'язки, він не працевлаштований, інших осіб на його утриманні не має, належного контролю з боку батьків не має, про що свідчить той факт, що злочин вчинено вночі поза наглядом батьків, за вчинення вказаного тяжкого злочину останньому загрожує реальне покарання у виді позбавлення волі. Відтак, ОСОБА_5 матиме реальну можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Обґрунтованими є доводи прокурора про наявність ризику того, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе впливати на потерпілу, свідків та підозрюваних у даному кримінальному провадженні шляхом психічного впливу, умовляння, переконання, застосування фізичного насильства або погрози його застосування, з метою зміни останніми показів, оскільки добре знайомий з ними та перебуває в дружніх відносинах.
Вирішуючи питання про підтвердження зазначених ризиків, слідчий суддя також враховує початкову стадію досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021060460000060, розпочатого лише 03.05.2021, суть та характер кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України, особу підозрюваного та обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
З огляду на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання лише у виді позбавлення волі, з метою забезпечення належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та запобігання ризику впливу на свідків і потерпілу, запобігання переховуванню від органів досудового розслідування та суду, врахувавши думку підозрюваного, його захисника та законного представника, які не заперечили проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_5 зазначеного запобіжного заходу з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України. Такий захід, на переконання суду, буде достатнім та відповідатиме меті застосування запобіжного заходу.
Крім того, в клопотанні про обрання запобіжного заходу, як і в судовому засіданні, слідчим та прокурором обґрунтовано необхідність встановлення максимального строку дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу, з огляду на початкову стадію досудового розслідування та необхідність провести ряд слідчих дій та експертиз. Слідчий суддя вважає за можливе визначити строк запобіжного заходу для підозрюваного в межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, врахувавши, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, - 05 травня 2021 року.
За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку, що в судовому засіданні стороною обвинувачення доведено наявність обставин, передбачених частиною 1 статті 194 КПК України, та вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. за адресою його місця проживання: АДРЕСА_1 , на строк до 05 липня 2021 року, включно, з покладенням на нього обов'язків, визначених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.176 - 178, 181, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 задовольнити частково.
Застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою проживання, АДРЕСА_1 , в період часу доби з 22 год. 00 хв. по 07 год. 00 хв. на строк до 05 липня 2021 року, включно, поклавши на нього обов'язки:
1) не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду;
2) утримуватись від спілкування з підозрюваними ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та свідками у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також потерпілою ОСОБА_12 ;
3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
4) прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Встановити строк дії ухвали до 05.07.2021 року (включно).
По закінченню даного строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до відділення поліції №4 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів, з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 17.05.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1