Справа № 274/8639/20 Провадження № 2/0274/2319/20 РІШЕННЯ
(ЗАОЧНЕ)
17.05.2021 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі - Суд), за участю секретаря судового засідання Лободи В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № б/н від 25.05.2018, у зв'язку з невиконанням з її сторони умов кредитного договору.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв'язку із чим підписала заяву № б/н від 25.05.2018. При підписанні анкети-заяви відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до укладеного договору ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач взяті на себе зобов'язання виконувала неналежним чином, внаслідок чого станом на 28.10.2020 існує заборгованість перед банком, яка становить 10950,32 грн та складається з: 7281,20 грн заборгованість за тілом кредита; в т.ч.: 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита; 7281,20 грн заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 2103,28 грн заборгованість за простроченими відсотками; 1565,84 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн нарахована пеня; 0, 00 грн нарахована пеня.
Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 18.01.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання (а.с.81).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, згідно поданих клопотань не заперечував проти ухвалення заочного рішення, просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у відсутність представника позивача (а.с.73, 75).
Відповідач відзив на позов до суду не надала, копія ухвали про відкриття провадження від 18.01.2021 разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача та отримані останньою особисто, про що свідчить інформація з офіційного Інтенет сайту АТ "Укрпошта".
Таким чином відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи.
У судове засідання 24.02.2021, 7.04.2021 та 17.05.2021 відповідач не з'явилася.
Згідно ч.1 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, відповідно до ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 25.05.2018 відповідач звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» із анкетою - заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.
У заяві позичальника зазначено, що відповідач підписанням цієї анкети-заяви у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою www.privatbank.ua та які разом із пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування, примірник якого відповідач отримав шляхом самостійного роздрукування (а.с. 15).
До кредитного договору банк додав паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку. (а.с. 16-62).
За підрахунком позивача станом на 28.10.2020 існує заборгованість перед банком, яка становить 10950,32 грн та складається з: 7281,20 грн заборгованість за тілом кредита; в т.ч.: 0,00 грн. заборгованість за поточним тілом кредита; 7281,20 грн заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 2103,28 грн заборгованість за простроченими відсотками; 1565,84 грн заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України; 0,00 грн нарахована пеня; 0, 00 грн нарахована пеня.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
В Анкеті-заяві від 25.05.2018 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку наявний підпис як представника АТ КБ «Приватбанк», так і підпис ОСОБА_1 .
У відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.
В справі, що розглядається, позивачем надано до суду підписаний позичальником ОСОБА_1 паспорт споживчого кредиту, в якому визначено умови кредитування: процентна ставка в межах пільгового періоду в розмірі 0,01 % та поза межами пільгового періоду у розмірі 43,2 % річних; тип процентної ставки фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит); орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т. ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі); встановлена реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання чи невиконання зобов'язання; розмір штрафу за прострочення більш ніж на 30 днів за обов'язковими платежами за карткою 500 грн + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій; встановлена підвищена процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту 86,4 % річних. (а.с. 16-17).
Наданий позивачем паспорт споживчого кредиту за формою та змістом (чи змістовним наповненням) відповідає вимогам, які до нього ставляться в Законі України «Про споживче кредитування», тобто сторони досягли домовленості щодо всіх істотних умови договору позики (кредиту): погодили строк дії, умови повернення кредиту, процентну ставку, відповідальність за порушення виконання зобов'язань, тощо .
Зазначеними заявою та споживчим паспортом відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування у АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення у письмовій формі.
Визначаючи розмір боргу, суд виходить з розрахунку, який надано Банком, оскільки відповідачем цей розрахунок не спростований і свій не надано.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд вважає, що факт порушення відповідачем, взятих на себе зобов'язань, щодо своєчасної сплати кредиту позивачем доведено, а відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.
Відповідач користувалася кредитними коштами (що вбачається із розрахунку заборгованості та із витягу з рахунку щодо руху коштів за кредитним договором б/н від 25.05.2018) та частково сплачувала заборгованість за договором, отже, не заперечувала факт укладення кредитного договору, відповідач також не оспорювала умови кредитування, а тому, суд приходить до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача боргу за тілом кредиту, відсотків по кредиту.
Щодо стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦПК України, виходячи з процентної ставки у розмірі 84% річних слід зазначити наступне.
Так, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронюваних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, якщо строк кредитування закінчився або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом і позичальник зобов'язаний сплатити неустойку та суми передбачені статтею 625 ЦК України.
Із матеріалів справи вбачається, що строк дії кредитної картки, виданої на ім'я відповідача, до жовтня 2021 року (а.с. 14). При цьому, з розрахунку позивача вбачається, що проценти за ст. 625 нараховані за період з 01.12.2019 по 28.10.2020, тобто під час визначеного договором строку кредитування. Доказів направлення відповідачеві вимог із встановленим строком виконання зобов'язань матеріали справи не містять.
Банк звернувся до суду з позовом у грудні 2020 року, тобто до спливу строку кредитування. Тому, на час звернення з позовом прострочення виконання грошового зобов'язання відсутнє, а тому підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України не має.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в частині стягнення з відповідача річних згідно ст. 625 ЦК України слід відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7281,20 грн та заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 2103,28 грн.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1801,42 грн.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.2,4,12,76 - 81,89,133,141,206,223,259,263-265,273,280,354,355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.05.2018 станом на 28.10.2020 року у розмірі 9384,48 грн, яка складається з: 7281,20 грн заборгованість за тілом кредита; 2103,28 грн заборгованість за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» суму сплаченого судового збору у розмірі 1801,42 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: АТ КБ "Приватбанк", місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Т.Б.Большакова