Справа № 161/3866/21
Провадження № 3/161/1878/21
18 травня 2021 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 126 КУпАП, -
24.02.2021 року о 23.03, в м. Луцьку по пр-ту Перемоги, 16, ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat, н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим в праві керування транспортним засобом згідно постанови головного державного виконавця Нововолинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Козаком Д.І. від 21.02.2018 року у ВП № 38539429.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 126 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.
Зі змісту ст. 268 КУпАП слідує, що під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи в якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також визначено перелік адміністративних правопорушень, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 113361 від 25.02.2021 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, останнього було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Луцькому міськрайонному суді Волинської області під особистий підпис (а.с. 1).
Проте, всупереч вищевказаній практиці Європейського Суду, ОСОБА_1 , знаючи про наявність судового провадження відносно нього, не вжив жодних заходів з метою з'ясування дати та часу розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що від ОСОБА_1 не надходило клопотання про відкладення розгляду справи та його присутність при розгляді справи за ч. 3 ст. 126 КУпАП є не обов'язковою, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
Дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суддя приходить до наступних висновків.
Диспозицією ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 113361 від 25.02.2021 року, складеним поліцейським взводу № 2 роти № 4 БУПП УПП у Волинській області ДПП рядовим поліції Бубнюком Т.М. відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП (а.с. 1);
-постановою головного державного виконавця Нововолинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Козаком Д.І. від 21.02.2018 року у ВП № 38539429, якою ОСОБА_1 , у зв'язку із наявністю у нього заборгованості зі сплати аліментів, було тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами (а.с. 2);
-відеозаписом із нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського з якого вбачається наступне: під час з'ясування обставин порушення ОСОБА_1 вимог ПДР України, було встановлено, що відносно останнього було застосоване тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами в межах виконавчого провадження про стягнення аліментів. Про дану обставину, було повідомлено ОСОБА_1 , однак останній стверджував, що про таке обмеження йому нічого невідомо. Одночасно з цим він повідомив, що у нього дійсно наявний борг по сплаті аліментів, який він наразі виплачує (а.с. 17).
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, як надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду немає.
Так, суд оцінює критично пояснення ОСОБА_1 , які були надані останнім під час складення адміністративних матеріалів, про те, що йому не було відомо про наявність тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, оскільки відносно останнього 14.02.2019 року вже складався протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 344856 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, а тому останньому було достовірно відомо про наявність відповідного обмеження (а.с. 20-24).
Доводи ж ОСОБА_1 про інше, суд розцінює як обраний ним спосіб захисту, який мав ціллю уникнути від складення відносно нього адміністративних матеріалів, а відтак й відповідальності за вчинене.
Доказів іншого в ході розгляду справи судом не здобуто.
При накладенні стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, яке відноситься до правопорушень, що посягають на безпеку дорожнього руху, особа порушника, ступінь його вини, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
Враховуючи всі обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк трьох місяців, яке є найменшим стягнення, передбаченим санкцією ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Дана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 454 грн.
Керуючись ч. 3 ст. 126 КУпАП, ст. ст. 283, 284 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) місяці .
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська