Справа № 161/8760/21
Провадження № 2-з/161/22/21
18 травня 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді Івасюти Л.В.
за участю секретаря судового засідання Юхим А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» в особі представника Петрука І.В. звернулося в суд із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Подану заяву обґрунтовує тим, що 18 червня 2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області ухвалено заочне рішення у справі № 161/8428/13-ц, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання недійсними договорів про надання споживчих кредитів №11390973000, №11390974000, № 11390975000 та № 11390976000 від 04 вересня 2008 року, укладених з ОСОБА_1 та визнано недійсним договір іпотеки, укладений між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , посвідчений 04 вересня 2008 року приватним нотаріусом Луцького нотаріального округу Троц Ю.Б., реєстровий номер 4463. Рішенням апеляційного суду Волинської області від 29 січня 2014 року апеляційну скаргу ПАТ «Укрсиббанк» було задоволено, рішення Луцького міськрайонного суду від 18 червня 2013 року скасовано, та ухвалено нове рішення, яким в позовних вимогах ОСОБА_1 про визнання кредитних та іпотечного договорів відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 24 березня 2014 року ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті касаційного провадження у зв'язку з необґрунтованістю касаційної скарги.
Однак ОСОБА_1 , отримавши рішення Луцького міськрайонного суду від 18 червня 2013 року, пред'явив його до виконання приватному нотаріусу Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б., яка дане рішення виконала та 17 липня 2013 року, вилучила запис з Державного реєстру іпотек та зняла заборону на відчуження предмету іпотеки в Єдиному реєстрі відчуження об'єктів нерухомого майна, а саме - п'ятикімнатну квартиру, загальною площею - 228,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 17.07.2013 з метою уникнення виконання своїх зобов'язань перед банком, ОСОБА_1 уклав договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_2 .
20.05.2014 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/6185/14-ц було зобов'язано приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б., поновити записи в Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про обтяження нерухомого майна - п'ятикімнатної квартири, загальною площею - 228,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 іпотекою на підставі Договору іпотеки від 04 вересня 2008 року зареєстрованого в реєстрі за №4463. З метою уникнення виконання зобов'язання та утруднення виконання рішення суду про звернення стягнення на квартиру, 16.07.2014 між новим власником квартири ОСОБА_2 , як іпотекодавцем, та ОСОБА_3 , як іпотекодержателем, укладено договір іпотеки даної квартири без згоди з первинним іпотекодержателем ПАТ «Укрсиббанк».
31.05.2019 Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі № 161/20601/14-ц винесено рішення, яким позов ПАТ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», задоволено, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами № 11390973000, № 11390974000, №11390976000 від 04.09.2008 року в розмірі 417 870,53 доларів США, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру, загальною площею 228,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ), шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог ЗУ «Про іпотеку» та встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Станом на даний час, договір іпотеки від 04 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б. в реєстрі за №4463 є дійсним і чинним, іпотека своєї дії не припинила, немає жодного судового рішення, яке б визнавало даний договір іпотеки недійсним чи припиненим. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області суду від 31.05.2019 у справі № 161/20601/14-ц не виконано.
На підставі наведеного, просить суд, до подання позовної заяви забезпечити позов про припинення дії, яка порушує право, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання недійсним договору іпотеки квартири, загальною площею 228,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_4 , укладеного 16.07.2014 між ОСОБА_5 , як іпотекодавцем, та ОСОБА_3 , як іпотекодержателем, посвідченим приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Валянською Т.П. за Р.№2447 шляхом заборони державним та приватним нотаріусам (нотаріальним конторам), суб'єктам державної реєстрації прав та Державним реєстраторам прав на нерухоме майно посвідчувати, реєструвати цивільно-правові угоди, та вчиняти будь-які інші нотаріальні та реєстраційні дії, видавати свідоцтва, реєструвати право власності, перехід права власності, речові права похідні від права власності, обтяження, звернення стягнення, заставу, іпотеку щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 та вносити відповідні зміни (записи) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно вказаної квартири. Заборонити ОСОБА_3 та будь-яким третім особам від його імені та в його інтересах звертати стягнення, продавати, дарувати, обмінювати чи будь-яким іншим чином відчужувати, обтяжувати, укладати договори щодо квартири, за адресою: АДРЕСА_1 . Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до ч.1,2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 256669227 від 15.05.2021) квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 .
Підставою набуття ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_2 став договір купівлі-продажу, укладений між ним та ОСОБА_1
16.07.2014 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки даної квартири.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2019 позов ПАТ «Укрсиббанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Укрфінстандарт», задоволено, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами № 11390973000, № 11390974000, №11390976000 від 04.09.2008 року в розмірі 417 870,53 доларів США, вирішено звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру, загальною площею 228,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ), шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог ЗУ «Про іпотеку» та встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Оскільки станом на сьогодні, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2019 не виконано, договір іпотеки від 04.09.2008 року є дійсним, а іпотека свої дії не припинила. Квартира, яка є предметом іпотеки по АДРЕСА_1 за договором від 04.09.2008 та на яку звернуто стягнення судовим рішенням від 31.05.2019 з метою недопущення невиконання судового рішення, підлягає накладенню арешту.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, а також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви, так як невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна- тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 151-153, 157 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Заборонити державним та приватним нотаріусам (нотаріальним конторам), суб'єктам державної реєстрації прав та Державним реєстраторам прав на не-рухоме майно посвідчувати, реєструвати цивільно-правові угоди, та вчиняти будь-які інші нотаріальні та реєстраційні дії, видавати свідоцтва, реєструвати право власності, перехід права власності, речові права похідні від права влас-ності, обтяження, звернення стягнення, заставу, іпотеку щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 49503807101) та вносити відповідні зміни (записи) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно вказаної квартири.
Заборонити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та будь-яким третім особам від його імені та в його інтересах звертати стягнення, продавати, дарувати, обмінювати чи будь-яким іншим чином відчужувати, обтяжувати, укладати договори щодо квартири АДРЕСА_2 .
Накласти арешт на нерухоме майно - квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалу до негайного виконання надіслати до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. Винниченка, 27-А, м. Луцьк) та Центру надання адміністративних послуг у м. Луцьку (вул. Лесі Українки, 35, м. Луцьк).
Про результати виконання ухвали Другому відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та Центру надання адміністративних послуг у м. Луцьку, повідомити суд.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта