Справа № 161/8768/21
Провадження № 1-кс/161/3906/21
про застосування запобіжного заходу
м. Луцьк 17 травня 2021 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, гр.України, з середньою освітою, розлученого, має двоє малолітніх дітей (сплачує аліменти на їх утримання, відповідно до рішення суду), працевлаштованого, судимого,
-за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України,
Слідчий СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання мотивує тим, що СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021030580001169
від 15.05.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, по якому 16.05.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку прокурора, який вважає, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України, викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, думку слідчого, яка вважає, що підозрюваний може перешкодити кримінальному провадженню шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду, впливати на показання потерпілого та свідків, а тому подане клопотання підтримав, думку підозрюваного та захисника, які щодо обрання запобіжного заходу заперечували, а також вважали необґрунтованою підозру, аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не підлягає до задоволення.
Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З письмового повідомлення про підозру, доданого до клопотання вбачається, що гр. ОСОБА_5 у встановленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.289 ч.2 КК України. Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у можливості вчинення підозрюваним даного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у даному провадженні.
Посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри через відсутність, на даний час, беззаперечних доказів можливості вчинення ним вказаного злочину, не заслуговує на увагу.
Беручи до уваги практику Європейського Суду з прав людини, а саме, рішення "Нечипорук, Йонкало проти України" № 42310/04 від 21 квітня 2011 року, "Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства" №№ 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, "Мюррей проти Сполученого Королівства" №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою КК України ця особа підлягає відповідальності.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про, зокрема, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор.
Під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що у випадку не застосування запобіжного заходу підозрюваний може, зважаючи на тяжкість покарання, що йому загрожує, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також, зважаючи на те, що відносно нього є вирок суду від 28.07.2020 - вчинити інше кримінальне правопорушення, а також - впливати на показання свідків та потерпілого.
Одночасно, ні прокурором, ні слідчим в судовому засіданні не доведено обставин, передбачених ч.3 ст.194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст.176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. Статтею 183 визначено, що вказаний запобіжний захід є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Так, слідчий суддя, згідно ст.194 ч.4 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Встановлено, що протягом судового розгляду даного клопотання прокурором та слідчим не обґрунтовано наявності виняткових обставин, які дають можливість суду обмежити право підозрюваного на свободу, оскільки одна лише тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, не є безумовною підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, що вказаний у клопотанні. Враховуючи молодий вік підозрюваного, міцність соціальних зв'язків останнього, який хоча і розлучений, однак працевлаштований та має місце проживання, при цьому має двоє малолітніх дітей, на утримання яких, відповідно до судового рішення, зобов'язаний сплачувати аліменти, окрім того, з доданого до клопотання копії вироку вбачається, що за вчинення попереднього кримінального правопорушення (ст.185 ч.1 КК України) йому призначене покарання у виді громадських робіт, яке, у випадку застосування щодо нього тримання під вартою, він не зможе відбути, враховуючи також, що потерпілому викрадене майно повернуто, тому суд приходить до висновку про доцільність та можливість застосування запобіжного заходу, визначеного ст.176 КПК України, зокрема, у виді домашнього арешту, з забороною залишати місце свого проживання - АДРЕСА_2 , у певний період доби: з 21.00 год. до 07.00 год., що достатньою мірою, на думку суду, буде гарантувати виконання підозрюваним покладених обов'язків.
У відповідності до ч.3 п.2 ст.202 КПК України, у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий, негайно звільняється з-під варти та зобов'язується невідкладно прибути до місця свого проживання, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло в певний період доби.
Згідно ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання під домашнім арештом може бути продовженим за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.176-178, 181, 193-194, 196-197, 202 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, до 17.07.2021 включно.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 залишати місце свого проживання - АДРЕСА_2 , у певний період доби: з 21.00 год. до 07.00 год.
Підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч.3 п.2 ст.202 КПК України, негайно звільнити з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця проживання - АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
-з'являтись на виклик до слідчого СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_7 , прокурора та суду у попередньо визначений та погоджений день та час на протязі терміну розслідування та судового провадження кримінального провадження №12021030580001169, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це зазначену (их) посадову (их) особу (осіб);
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-не залишати місце свого проживання - АДРЕСА_2 , у певний період доби, визначений даною ухвалою;
-утриматись від спілкування з потерпілим та свідками у даному провадженні;
-здати на зберігання органу досудового розслідування усі документи, що надають право виїзду за кордон.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 передати для виконання органу Національної поліції за його місцем фактичного проживання - с.Зміїнець Луцького району Волинської області.
Згідно ст.181 ч.4 КПК України орган Національної поліції зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчого.
Копію ухвали вручити підозрюваному.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1