28 січня 2021 року м. Дніпросправа № 200/11363/17(2а/200/982/17)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
секретар судового засідання Троянов А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2019 позовні вимоги задоволено.
Дніпровською митницею Держмитслужби подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 05.01.2021 відкрито апеляційне провадження та справу призначено до апеляційного розгляду.
Позивачем подано до суду заяву, в якій просить розглянути питання щодо закриття апеляційного провадження, з огляду на пропуск строку на апеляційне оскарження. Зазначає, що 08.10.2019 судом першої інстанції, окрім рішення у даній справі, винесено сім ідентичних рішень про скасування постанов про накладення на позивача штрафів за порушення митних правил. Третім апеляційним адміністративним судом у всіх справах відмовлено у відкритті апеляційних проваджень на підставі визнання неповажними причини пропуску митницею строків апеляційного оскарження. За результатами розгляду Верховним Судом касаційних скарг митниці вищевказані ухвали, що були оскаржені, не були скасовані.
Дослідивши доводи заяви позивача, матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване судове рішення оприлюднено в єдиному державному реєстрі судових рішень 02.01.2020.
Представником позивача 03.01.2020 на офіційну адресу електронної пошти Дніпропетровської митниці направлено повідомлення про публікацію рішення в єдиному державному реєстрі судових рішень. Згідно поштового сервісу mail.gov.ua, в цей же день повідомлення було прочитано.
Позивач вказує на те, що 17.01.2020 представником позивача отримано в районному суді завірену копію рішення та направлено на офіційну адресу електронної пошти Дніпровської митниці повідомлення про публікацію рішення в єдиному державному реєстрі судових рішень і можливість його отримання в суді. Згідно поштового сервісу mail.gov.ua, повідомлення було прочитано 20.01.2020.
Відповідно до матеріалів справи представником позивача 02.03.2020 направлено на адресу Державної митної служби України та Державної фіскальної служби звернення в якому зазначається про направлення ним 03.01.2020 та 17.01.2020 на офіційну адресу електронної пошти відповідача інформації про публікацію судового рішення в єдиному державному реєстрі судових рішень та наявність підтвердження отримання адресатом вказаних звернень. Також у вказаному звернення вказується про бездіяльність Дніпропетровської митниці ДФС та Дніпровської митниці Держмитслужби щодо не вчинення жодних дій для отримання рішень суду першої інстанції, в тому числі і у цій справі, та подання апеляційних скарг.
У відповідь на вказане звернення Державною митною службою України листом від 19.03.2020 повідомлено позивача про те, що листом Держмитслужби від 13.03.2020 ініційовано проведення Дніпропетровською митницею Держмитслужби перевірки по фактах, викладених у звернення позивача.
Також в листі Державної митної служби України від 24.06.2020 №08-1/20-02-02/А/291, повідомлено позивача про те, що рішення суду першої інстанції у даній справі митницею не було отримано через подання позивачем заяви про виправлення описки.
Відповідно до частини 1 статті 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням.
Відповідно до статті 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 529 МК України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Частиною 4 статті 286 КАС України встановлений десятиденний строк для подачі апеляційної скарги з дня проголошення рішення у справах з приводу рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи, що встановлені обставини свідчать про те, що з 02.01.2020 у скаржника була об'єктивна можливість дізнатися про ухвалене рішення у справі , а також зважаючи на листування між позивачем та митним органом з приводу рішення суду першої інстанції у цій справі у січні, березні та червні 2020 року, проте з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду лише у вересні 2020 року, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду в аналогічних справах між тими ж сторонами, викладені в ухвалах від 07.08.2020 у справі №200/11368/17(2а/200/987/17), від 18.11.2020 у справі №200/11620/17(2-а/200/1000/17), від 27.10.2020 у справі №200/11370/17(2-а/200/988/17), від 29.10.2020 у справі №200/11366/17(2-а/200/985/17), від 15.10.2020 у справі №200/11623/17(2-а/200/1003/17), від 14.09.2020 у справі №200/11622/17(2-а/200/83/19).
Відповідно до ч.4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Положеннями статті 305 КАС України врегульовано підстави закриття апеляційного провадження з підстав, які перешкоджають розгляду апеляційної скарги по суті.
Водночас, Кодексом адміністративного судочинства України прямо не передбачено відповідної процесуальної дії суду апеляційної інстанції у разі передчасного відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача та закриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 241-245, 299, 250, 305, 328 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Закрити апеляційне провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов.
Ухвала набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров