12 травня 2021 р.Справа № 520/16026/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , П'янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління поліції охорони в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/16026/2020
за позовом ОСОБА_1
до Управління поліції охорони в Харківській області
третя особа Первинна професійна спілка "Правозахисники країни"
про визнання протиправними та скасування актів,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 18.09.2020 року Управління поліції охорони в Харківській області Національної поліції України відносно сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати акт №14 від 18.09.2020 року про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* Управління поліції охорони в Харківській області Національної поліції України відносно сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Управління поліції охорони в Харківській області скласти акт за формою "Н-5*" та "Н-1*" по факту нещасного випадку, який стався 15.09.2020 року із сержантом поліції ОСОБА_1 , в яких зазначити, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 18.09.2020 Управління поліції охорони в Харківській області Національної поліції України відносно сержанта поліції Кібець Івана Сергійовича.
Визнано протиправним та скасовано акт №14 від 18.09.2020 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* Управління поліції охорони в Харківській області Національної поліції України відносно сержанта поліції ОСОБА_1 .
Зобов'язано Управління поліції охорони в Харківській області скласти акт за формою "Н-5*" та "Н-1*" по факту нещасного випадку, який стався 15.09.2020 року із сержантом поліції ОСОБА_1 , в яких зазначити, що нещасний випадок стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління поліції охорони в Харківській області (вул. Полтавський шлях, буд. 20, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40108955) судові витрати зі сплати судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 840,80 грн.
Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки при вирішенні справи не взято до уваги усі обставини справи, допущено порушення норма матеріального та процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Третя особа, Первинна професійна спілка "Правозахисники країни", подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що комісією з розслідування було затверджено акт розслідування нещасного випадку, що стався 15.09.2020 о 20 год. 10 хв. за формою Н-5* від 18.09.2020, згідно якого зазначено, що нещасний випадок стався у період проходження позивачем служби і не пов'язаний із виконанням службових обов'язків, а отримання позивачем тілесних ушкоджень стало можливе внаслідок протиправних дій інших осіб, а також через порушення правил особистої безпеки, а саме відсутність на позивачі кулезахисного шолому при припиненні правопорушення.
Відповідачем було затверджено акт №14 від 18.09.2020 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ*, який затверджений начальником Управління поліції охорони в Харківській області та взято на облік в УПО Харківської області Національної поліції України.
Позивач, не погоджуючись з вказаними вище актами за формою Н-5* та НТ*, звернувся до суду з даною позовною заявою.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятих рішень.
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України "Про охорону праці" від 14.10.1992, № 2694-ХІІ (надалі - Закон № 2694).
Статтею 1 Закону № 2694-ХІІ визначено поняття охорони праці як систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
За статтею 14 вказаного Закону працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Приписами статті 22 Закону № 2694 встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України - є Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (надалі - Порядок №1346), який розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.
Згідно із пунктом 2.1 Порядку № 1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Пунктом 2.2 Порядку № 1346 встановлено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Пунктом 3.1 Порядку № 1346 передбачено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосередньо керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Пунктом 3.4 Порядку № 1346 передбачено, що лікувально-профілактичний заклад системи МВС про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення) повинен протягом доби повідомити керівника підрозділу, де працює потерпілий, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідну СЕС системи МВС, терміново надсилаючи відповідне повідомлення про кожного потерпілого за встановленою формою.
Відповідно пункту 3.8 Порядку № 1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС. До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).
Згідно із пунктом 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:
- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);
- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
З аналізу наведених положень Порядку № 1346 вбачається, що підставами для проведення розслідування нещасного випадку є:
- раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше;
- звернення до лікувально-профілактичного закладу системи МВС з посиланням на нещасний випадок (у тому числі поранення);
- повідомлення про нещасний випадок.
Пунктом 3.9 Порядку № 1346 встановлено, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Згідно із пунктом 3.10 Порядку № 1346 комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок:
- безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо);
- спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;
- травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого);
- раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування;
- в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
За приписами пункту 3.11 Порядку № 1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався:
- за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків;
- унаслідок дій, вчинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком;
- під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;
- у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування;
- унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
На підставі п. 3.12. Порядку № 1346 до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Згідно з п. 3.14. Порядку № 1346 керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.
Дослідивши обставини справи та проаналізувавши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про хибність та безпідставність тверджень відповідача, відображених у документах, оформлених за результатами проведеного розслідування нещасного випадку, зважаючи на наступне.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 15 вересня 2020 року перебував на службі. Приблизно о 19 годині 48 хвилин на головний пульт централізованого спостереження центру технічної охорони УПО у Харківській області надійшло повідомлення про спрацювання засобів охоронного призначення за адресою м. Харків, пр-т Тракторобудівників 110-Б “Аптека “Сімейна”.
Прибувши на місце події позивачем було відпрацьовано тривожне сповіщення з охоронюваного об'єкту за адресою м. Харків, пр-т Тракторобудівників 110-Б. Після цього позивач з його колегою підійшли до осіб, на яких вказав охоронець аптеки з метою з'ясування обставин. Як пояснив позивач у відповіді на відзив, дані особи демонструючи явну неповагу до працівників правоохоронних органів і оточуючих осіб, почали висловлюватись нецензурними словами на адресу працівників поліції, на їх зауваження та вимоги про припинення хуліганських дій не реагували, за наслідками чого позивачем було прийнято рішення затримати одного з порушників. Під час затримання порушника, позивачем було отримано закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій, садна м'яких тканин голови, що підтверджується листом Комунального некомерційного підприємства “Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова” Харківської міської ради від 17.09.2020 №16/110.
По даному факту комісією з розслідування було затверджено акт розслідування нещасного випадку, що стався 15.09.2020 о 20 год. 10 хв. за формою Н-5* від 18.09.2020.
Відповідачем було затверджено акт №14 від 18.09.2020 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ*, який затверджений начальником Управління поліції охорони в Харківській області та взято на облік в УПО Харківської області Національної поліції України.
З матеріалів справи встановлено, що нещасний випадок з позивачем стався під час виконання ним службових обов'язків.
Разом з тим комісія прийшла до висновку, що вказаний випадок не пов'язаний із виконанням службових обов'язків, в зв'язку з тим, що отримання позивачем тілесних ушкоджень стало можливе внаслідок протиправних дій інших осіб, а також через порушення правил особистої безпеки, а саме відсутність на позивачі кулезахисного шолому при припиненні правопорушення.
Колегія суддів зазначає, що вказана відповідачем у висновках комісії з розслідування нещасного випадку та складеними за його наслідками актами за формою Н-5* та НТ* підстава не міститься у приписах пункту 3.11 Порядку № 1346, як підстава для визнання що нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Навпаки з матеріалів справи вбачається, що встановлені обставин свідчать, зокрема, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, оскільки він трапився з позивачем в період проходження служби під час виїзду наряду реагування у складі сержанта поліції ОСОБА_2 та сержанта поліції Бовдира Д. за адресою об'єкта охорони, тобто після того як надійшло повідомлення про спрацювання засобів охоронного призначення за адресою: м. Харків, пр-т Тракторобудівників 110-Б «Атека «Сімейна», а саме - під час провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий, що передбачено п. 3.9 Порядку.
Враховуючи статус позивача, колегія суддів зазначає, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків оскільки, як вбачається з матеріалів справи, він стався в період проходження служби внаслідок безпосереднього впливу правопорушників (невідомих осіб) на працівника (учинення опору працівникам поліції охорони під час припинення ними правопорушення в період служби) (п. 3.10. Порядку).
Крім того, відповідно до статті 12 Закону України “Про Національну поліцію” поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського. Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 95 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейським гарантується безоплатне медичне забезпечення в закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України. У разі відсутності за місцем проходження служби, місцем проживання або тимчасового перебування поліцейських закладу охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, необхідного для надання медичної допомоги, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я. У разі відсутності спеціального медичного обладнання, медичних фахівців або спеціалізованих відділень у закладах охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України, а також в інших державних та комунальних закладах охорони здоров'я, медичних показань, визначених закладом охорони здоров'я Міністерства внутрішніх справ України, бюджетних асигнувань поліцейський може бути направлений за висновком відповідного закладу охорони здоров'я на обстеження або лікування до приватного закладу охорони здоров'я або іноземного медичного закладу.
З аналізу наведеного слідує, що ОСОБА_1 , як сержант поліції, незалежно від місцезнаходження і часу доби здійснює безперервне та цілодобове виконання своїх завдань, зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, а тому з урахуванням ч. 2 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію” нещасний випадок, що стався 15.09.2020, є таким, що пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
За встановлених обставин висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 18.09.2020 про розслідування нещасного випадку, складеного відносно сержанта поліції ОСОБА_1 та акту №14 від 18.09.2020 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* Управління поліції охорони в Харківській області Національної поліції України відносно сержанта поліції ОСОБА_1 , є правомірним.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.
Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 року по справі № 520/16026/2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич Я.В. П'янова
Повний текст постанови складено 18.05.2021 року