18 травня 2021 р. Справа № 520/5340/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Подобайло З.Г.,
Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року по справі № 520/5340/2020
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
17.12.2020 на зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 р. відмовлено у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 р. апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року по справі № 520/5340/2020 залишено без руху. Надано Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду клопотання (заяви) про поновлення строку на апеляційне оскарження з вказанням інших поважних причин пропуску строку та докази в підтвердження.
На виконання вимоги ухвали суду від 28.12.2021 р. Військовою частиною НОМЕР_1 направлено до суду заяву про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З матеріалів справи судом встановлено, що судом 28.07.2020 винесено оскаржуване рішення в порядку спрощеного провадження, повний текст якого складено 28.07.2020 р.
Апеляційна скарга подана вперше Військовою частиною НОМЕР_1 до суду 02.09.2020 р.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 р. апеляційну скаргу Військової частина НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 по справі № 520/5340/2020 повернуто скаржнику, оскільки її підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Вдруге апеляційна скарга подана Військовою частиною НОМЕР_1 до суду 17.12.2020, тобто після закінчення встановленого процесуальним законом строку на її подання.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В обґрунтування підстав поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення заявник посилається на вимоги ст. 295 КАС України та на те, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 було повернуто апеляційну скаргу у зв'язку з тим, що скарга підписана тимчасового виконуючим обов'язки командира частини полковником ОСОБА_2 , але до неї не додано доказів покладення на вказану особу відповідних повноважень, та зазначає, що копія вказаної ухвали була отримана виконавцем (представником відповідача) 14.12.2020, відповідно, представник відповідача мав можливість усунути недоліки, вказані в ухвалі від 29.10.2020, починаючи з цієї дати, тому просить суд поновити пропущений строк для подання апеляційної скарги та прийняти її до розгляду. До заяви додає: копію супровідного листа Другого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2021; копію журналу обліку вхідних документів військової частини НОМЕР_1 .
Так, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Як вбачається з заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, доводи заяви стосуються лише того, що ухвала про повернення апеляційної скарги від 29.10.2020 отримана саме виконавцем (представником апелянта) 14.12.2020.
При цьому, до апеляційної скарги додана завірена копія супровідного листа Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2020 про надсилання апелянту ухвали від 29.10.2020 з додатками, на якому міститься штамп Військової частини НОМЕР_1 вхідної кореспонденції № 1933 від 18.11.2020 (т. 1 а.с. 164).
Тобто, згідно штампу вхідної кореспонденції Військової частини НОМЕР_1 , на завіреній ним копії супровідного листа Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2020, апелянт зазначає, що отримав лист саме 18.11.2020.
Колегія суддів вказує, що внутрішня організація роботи державного органу, суб'єкта владних повноважень (пересилання, передавання вхідної кореспонденції) не може бути підставою чи поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, доводи заявника про отримання виконавцем копії ухвали про повернення апеляційної скарги лише 14.12.2020 не можуть вважатися підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення подана заява не містить.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що матеріали справи не містять об'єктивних даних щодо неможливості відповідачем в строк, з моменту отримання оскаржуваного рішення подати апеляційну скаргу, у строк, встановлений законом.
Жодних обґрунтувань поважності причин пропуску строку в період з 18.11.2020 (отримання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги) до 17.12.2020 (дата звернення вдруге з апеляційною скаргою) заява про поновлення строку не містить.
Також, суд враховує практику Верховного Суду в ухвалі від 26.09.2018 справа №753/7279/18, а саме висновки суду, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Апелянт, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою».
Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.
Враховуючи наведене, відсутність обґрунтувань та доказів підтверджуючих неможливість подати апеляційну скаргу з дотриманням строку на апеляційне оскарження, на підставі матеріалів справи, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви відповідача про поновлення процесуального строку для подання данної апеляційної скарги.
Згідно поштового повідомлення Військовою частиною НОМЕР_1 отримано копію ухвали від 28.12.2020 про залишення апеляційної скарги без руху 21.04.2021 року. Таким чином, останній день на усунення недоліків 05.05.2021 року.
Колегія суддів зазначає, що встановлення строків для подання апеляційної скарги передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та своєчасного виконання ними передбачених КАС України та іншими законами процесуальних дій.
Обставини, з якими апелянт пов'язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
Згідно з ч.3 ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020 року не виконані апелянтом, недоліки апеляційної скарги не усунуто, а саме у строк, визначений судом, апелянтом не подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Враховуючи те , що скаржником у строк, визначений судом, заява про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2020 року по справі № 520/5340/2020 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя З.Г. Подобайло
Судді А.М. Григоров Н.С. Бартош