Справа № 199/1597/18
(2/199/2127/21)
іменем України
11.05.2021 Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Спаї В.В.
секретаря судового засідання Перетятько А.В.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, де третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про відшкодування банківського вкладу,
У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, де третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про відшкодування банківського вкладу.
Судом на підставі договору (а.с. 9) банківського рухунку №980-027-000000344 від 08.01.2015 р. встановлено відкриття позивачем банківського рахунку у ПАТ «Банк Михайлівський»; на підставі довідки про стан рахунку (а.с. 10) судом встановлено, що на ньому обліковуються кошти в сумі 125 710, 42 грн., власником яких є позивач.
12 липня 2016 року правлінням Національного банку України прийнято рішення № 124-рш про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський».
Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Водночас відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 цього Кодексу).
З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Цим законом також регулюються відносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, банками, Національним банком України , визначаються повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Цей закон є спеціальним у регулюванні спірних правовідносин.
За змістом статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Згідно із частиною першою статті 4 вказаного закону основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Для цього Фонд гарантування вкладів фізичних осіб наділено відповідними функціями, визначеними частиною другою статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами у строки, визначені цим законом; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.
На підставі частин першої та другої статті 6 цього закону в межах своїх функцій та повноважень Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.
Відповідно до частин першої та другої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кошти в розмірі вкладу, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою ст. 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку (частина шоста статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Нормами статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, зокрема: уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до вимог цього закону та нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб станом на день початку процедури виведення банку з ринку; уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів цього Фонду; Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України».
Відповідно до частини першої статті 28 цього закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, не пізніше 20 робочих днів з дня початку процедури виведення банку з ринку.
За приписами частини першої статті 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, працівниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є гарантіями держави, передбаченими Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Для виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідних зобов'язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб чи уповноваженої особи такого Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження щодо виведення з ринку неплатоспроможних банків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 761/29213/18 (провадження № 14-541 цс 19) дійшла висновку, що правовідносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб і вкладником, який претендує на отримання гарантованого державою відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах граничної суми, складаються без участі банку-боржника та мають управлінський характер.
У цих правовідносинах Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виконує управлінські функції щодо гарантованої державою виплати відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб незалежно від перебігу процедури ліквідації банку (продажу його майна). А тому у вказаних відносинах у фізичних осіб виникають майнові вимоги не до банку-боржника, що ліквідується, а до держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Отже, спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі, що не перевищує 200 000 грн (якщо адміністративна рада Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов'язаний з виконанням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Такий висновок зроблений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16, від 06 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 285/489/18-ц).
Спір щодо включення вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів і про стягнення за договором банківського вкладу коштів, що перевищують граничну суму відшкодування, є приватноправовим і залежно від суб'єктного складу має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (його уповноважена особа) у таких правовідносинах виконує не владні управлінські функції, а здійснює представництво інтересів банку-відповідача як сторони відповідного договору.
У цій справі позивач просить стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кошти у межах установленого законом граничного розміру відшкодування за вкладом (а.с. 8).
Вимоги ж про стягнення відсотків з урахуванням інфляційних втрат звернені позивачем до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосуються безпосередньо правомірності дій останнього, пов'язаних із виплатою позивачу відшкодування за вкладом, відповідно також підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року по справі № 761/10730/18 (провадження № 14-116 цс 19) та Об'єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05 вересня 2019 року по справі № 761/11256/17 (провадження № 61-31354 сво 18).
У зв'язку з вищенаведеним, вочевидь, що спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, у зв'язку з чим провадження у даній справі підлягає закриттю з передбачено п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, п. 1 ч. 1 ст. 258, ч. 2 ст. 258, ст.ст. 259-261 ЦПК України, суд
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, де третя особа Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» про відшкодування банківського вкладу закрити.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд вказаної справи віднесений до юрисдикції Дніпровського окружного адміністративного суду.
Роз'яснити позивачеві, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Дата складання повного тексту ухвали 17.05.2021 р.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя В.В. Спаї