18 травня 2021 р. справа № 400/695/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі - відповідач), в якому просить суд:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення у період з вересня 2017 року по 30.09.2019 року;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з вересня 2017 року по 30.09.2019 року з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем у період з вересня 2017 року по 30.09.2019 року в порушення вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв'язку із зростанням споживчих цін є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Також, позивач заперечує наявність у відповідача дискреційних повноважень щодо нарахування суми індексації грошового забезпечення та вважає, що нарахування індексації слід здійснювати з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців.
Відповідач подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Так, у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у Міністерства оброни України не було. Окрім цього, механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців за попередні періоди немає. На підставі цього, відповідач вважає, що дії військової частини щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з вересня 2017 року по 28.02.2018 року, не можуть бути визнані протиправними. Індексація грошового забезпечення в період з 01.01.2019 року по 30.10.2019 року позивачу виплачена в повному розмірі.
Також відповідач подав пояснення, в яких надав розрахунок індексації грошового забезпечення позивача та вказав, що сума належної позивачу індексації за період з вересня по грудень 2017 року та січень-лютий 2018 року, становить 2 259,94 грн.
Позивач подав відповідь на відзив.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників справи.
На підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
Позивач з вересня 2017 року по 30.09.2019 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
У спірний період позивачу виплачена індексація грошового забезпечення у таких розмірах:
- з вересня 2017 року по грудень 2018 року - не нараховувалась та не виплачувалась;
- за січень 2019 року - 71.08 грн.;
- за лютий 2019 року - 205,55 грн.;
- за березень 2019 року - 134,47 грн.;
- за квітень 2019 року - 134,47 грн.;
- за травень 2019 року - 134,47 грн.;
- за червень 2019 року - 206,72 грн.;
- за липень 2019 року - 206,72 грн.;
- за серпень 2019 року - 206,72 грн.;
- за вересень 2019 року - 206,72 грн.
Зазначені обставини визнаються сторонами у заявах по суті справи, а також підтверджуються витягами з розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2017 рік, 2018 рік та 2019 рік.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон № 1282-ХІІ), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами ст. 2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (надалі - Порядок № 1078).
Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п. 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці (грошове забезпечення) індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. Приклад, обчислення суми індексації грошових доходів громадян наведений у Додатку № 2 вищевказаного Порядку ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку з зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Крім того, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З урахуванням наведеного, суд вважає позовну вимогу в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з вересня 2017 року по 28.02.2018 року обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Щодо твердження позивача, що при проведенні нарахування індексації за період з вересня 2017 року по 28.02.2018 року, слід застосувати місяць для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) - січень 2008 року, суд зазначає наступне.
Розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі "Педерсен і Бодсгор проти Данії" зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі "Волохи проти України" (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку "… надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".
Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, індексація грошового забезпечення за період з вересня 2017 року по 28.02.2018 року, позивачу не нарахована та не виплачена.
Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушено.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15.10.2020 року у справі № 240/11882/19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92203570).
Також Верховний Суд у вищевказаній постанові зазначив: "... За таких обставин, слід погодитись з висновком суду першої та апеляційної інстанції, що у даному випадку повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону № 1282-XII, покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача з урахуванням базового місяця «січень 2004 року» відсутні."
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.09.2019 року з урахуванням березня 2018 року як базового місяця, суд зазначає наступне.
Зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 року в зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704), якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом четвертим цієї постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, Постановою № 704 визначено порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Оскільки Постанова № 704 набрала чинності 01.03.2018 року, відповідно базовим місяцем для проведення індексації є березень 2018 року.
Пунктом 5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться лише в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Отже, у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати (у базовому місяці враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру) перевищить суму індексації. Починаючи з наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації.
Згідно інформації Держстату України, розміщеному на веб-сайті, індекс споживчих цін у березні 2018 склав 101,1; індекс споживчих цін у квітні 2018 року склав 100,8; індекс споживчих цін у травні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у червні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у липні 2018 року склав 99,3; індекс споживчих цін у серпні 2018 року склав 100,0; індекс споживчих цін у вересні 2018 року склав 101,9. - індекс споживчих цін у жовтні 2018 року склав 101,7.
Відповідно до положень Порядку № 1078, розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця наступного за базовим.
Оскільки березень 2018 року є базовим місяцем (значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків та індексація грошового забезпечення відповідно не нараховується), індекс споживчих цін у листопаді 2018 року склав 103,7 (1,008 х 1,00 х 1,00 х 0,993 х 1,00 х 1,019 х 1,017 х 100).
Таким чином лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103 % (100,8 % х 100,0 % х 100,0 % х 99,3% х 100,0 % х 101,9 % х 101,7 % х 100) перевищено, отже у позивача виникає право на індексацію заробітної плати. При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно було проводити з грудня 2018 року (п. 1-1 Порядку № 1078).
Отже, оскільки індекс споживчих цін для проведення індексації розрахований наростаючим підсумком з квітня 2018 по листопад 2018 року (включно) не перевищив 103 %, тому індексація грошового забезпечення за період з квітня 2018 по листопад 2018 року (включно) позивачу правомірно не проводилася.
В свою чергу, з січня по вересень 2019 року включно, позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, що вбачається з матеріалів справи, при цьому відповідачем не заперечується застосування при розрахунку базового місяця березень 2018 року.
Так, у період з грудня 2018 року по лютий 2019 року законами України про Державний бюджет України на відповідний рік встановлені такі розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 1 грудня 2018 року - 1921 гривня; з 1 січня 2019 року - 1921 гривня; з 1 липня 2019 року - 2007 гривень, з 1 грудня 2019 - 2102 гривні; з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Отже, сума індексації за грудень 2018 року становить 71,08 грн. (коефіцієнт 3,7).
За січень 2019 року сума індексації становить 71,08 грн. (коефіцієнт 3,7).
За лютий, березень, квітень, травень 2019 року сума індексації становить 134,47 грн. за кожен місяць (коефіцієнт 7).
За червень, липень, серпень, вересень 2019 року сума індексації становить 206,72 грн. за кожен місяць (коефіцієнт 10,3).
Відтак, сума належної позивачу індексації грошового забезпечення за період з грудня 2018 року по вересень 2019 року становить 1 506,92 грн.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунково-платіжних відомостей на виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 , відповідачем виплачено індексацію грошового забезпечення з січня по вересень 2019 року в належній позивачу сумі, а саме 1 506,92 грн.
Суд враховує, що у лютому 2019 році відповідачем виплачено 205,55 грн. індексації замість 134,47 грн., натомість у грудні 2018 року - індексацію не виплачено. Отже, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення за грудень 2018 року в сумі 71,08 грн. позивачу виплачена саме у лютому 2019 року.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідачем у повному обсязі та відповідно до вимог законодавства України здійснено позивачу виплату індексації за період з 01.12.2018 року по 30.09.2019 року, відтак вимога про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.09.2019 року із застосуванням березня 2018 року як базового місяця, задоволенню не підлягає.
За встановлених обставин, враховуючи, що за період з вересня 2017 року по 28.02.2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалсь та не виплачувалась, суд вважає, що ефективним способом захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача буде зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з вересня 2017 року по 28.02.2018 року.
Позов задовольнити частково.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі ст. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) індексації грошового забезпечення у період з вересня 2017 року по 28.02.2018 року.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з вересня 2017 року по 28.02.2018 року.
4. У задоволенні вимоги про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.09.2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з вересня 2017 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по 30.09.2019 року - березень 2018 року, відмовити.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз