18 травня 2021 р. справа № 400/5658/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаМиколаївського обласного військового комісаріату, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54001
провизнаня протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач), в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо видачі оновленої довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області;
2) зобов'язати відповідача підготувати нову довідку і переслати її до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно при виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії обчислив розмір посадового окладу та окладу за військовим званням, не застосувавши при цьому алгоритм розрахунку, який зазначений у примітках до Додатків 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30.08.2017 року (надалі - Постанова № 704), відповідно до яких розрахунковою величиною є 50 % розміру мінімальної заробітної плати, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб.
Відповідач надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII (надалі - Закон № 1774) установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Норми Закону № 1774 є чинними, а тому при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням при виготовленні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення, відповідач застосував норми Закону, оскільки Закон має вищу юридичну силу, аніж Постанова № 704.
Ухвалою від 10.12.2020 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 23-24).
17.02.2021 року позивач подав заяву, згідно якої, у зв'язку з появою нових обставин у розгляді справ військових пенсій, виникла необхідність для зміни позовних вимог та просить суд:
- визнати протиправним застосування посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих від фіксованого розміру прожиткового мінімуму на 1 січня 2018 року - 2021 року в розмірі 1 762,0 грн.;
- зобов'язати відповідача виготовити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нову довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням згідно п. 4 Постанови № 704, застосувати як розрахункову величину саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року 2020, а саме 2 102,0 грн., а з 1 січня 2021 року - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом у розмірі 2 270,0 грн.
Частина 1 ст. 47 КАС України передбачає, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд звертає увагу позивача на те, що в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі визначено, що дана справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з огляду на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України з 12 березня встановлено карантин.
У вищезазначеній ухвалі суд роз'яснив, що за клопотанням однієї з сторін, суд може призначити судове засідання після послаблення заходів щодо запобігання поширенню на території України коронавірусу. За відсутності клопотань про призначення судового засідання, суд розгляне справу в порядку письмового провадження на підставі матеріалів, наданих сторонами.
Клопотань про призначення судового засідання ні від позивача, ні від відповідача, не надходило.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 262 КАС України, підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, позивач мав право змінити позовні вимоги, подавши відповідну заяву виключно до 10.01.2021 року, оскільки провадження у справі відкрито 10.12.2020 року.
Враховуючи, що позивач подав заяву про уточнення позовних вимог поза межами строку, визначеного ч. 1 ст. 47 та ч. 3 ст. 262 КАС України, суд не приймає її до розгляду та розглядає справу в межах первинно заявлених позовних вимог.
Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.
Позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (надалі - Закон № 2262).
Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Постанова № 704 набрала чинності 01.03.2018 року.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі - Постанова № 103), відповідачем 07.03.2018 року виготовлено довідку № ЮН30311/ (а. с. 17) про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. У довідці посадовий оклад становить 7 330,0 грн., оклад за військовим званням - 1 480,0 грн., надбавка за вислугу років (50 %) - 4 405,0 грн.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року на підставі Постанови № 103 згідно довідки № ЮН30311/ від 07.03.2018 року (а. с. 18).
03.10.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виготовити нову довідку для проведення перерахунку пенсії з урахуванням 50 % розміру мінімальної заробітної плати як розрахункової величини при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням (а. с. 19).
Листом від 05.11.2020 року відповідач відмовив у виготовленні нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії та зазначив, що розрахунок посадового окладу та окладу за військовим званням обчислено вірно, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 року (а. с. 20).
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року у справі № 400/196/20, Миколаївським обласним військовим комісаріатом складено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій станом на 05.03.2019 року № 12/6763 від 21.10.2020 року (а. с. 21). Згідно зазначеної довідки посадовий оклад позивача становить 7 330,0 грн., оклад за військовим званням капітан 1 рангу - 1 480,0 грн., надбавка за вислугу років (50 %) - 4 405,0 грн., надбавка за особливості проходження служби (65 %) - 8 859,75 грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень (20 %) - 1 466,0 грн. та премія (10 %) - 733,0 грн. Всього 24 003,75 грн.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон № 2262.
Так, статтею 43 Закону № 2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262, згідно якої, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою № 704 затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (у редакції чинній до 24.02.2018 року) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У подальшому, Постановою № 103, яка набрала чинності 24.02.2018 року, до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Разом з тим, згідно з пунктом 1 Примітки Додатку 1 Постанови № 704 "Тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу" (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1041 від 20.12.2017 року), посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до Примітки Додатку 14 Постанови № 704 "Схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу", оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відтак, зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
При цьому, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені в п. 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини "розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)".
До того ж, вказані недоліки були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 року № 1038, яка застосовується з 01.10.2020 року.
Також, суд зазначає, що примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз'яснюють механізм обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 року № 870 затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
За змістом п. 20 вказаних Правил у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Положеннями п. 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Отже, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103.
Отже, з 29.01.2020 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 п. 6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції.
Однак, суд наголошує, що згідно п. 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 01.01.2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Так, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/86877145).
Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774 не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд не вбачає підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 1 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 200/3757/20-а (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94840225).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно не застосував п. 1 Приміток Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до Постанови № 704 при обчисленні розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням позивача, оскільки такі примітки не містять норм права та не узгоджуються з пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1774.
Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач на підставі ст. 5 ч. 1 п. 9 Закону України "Про судовий збір" звільнений від його сплати, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) - відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз