справа№ 380/12186/20
13 травня 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Тіда» до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області про визнання незаконною і скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, -
встановив:
товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Тіда» код ЄДРПОУ 42043701, місцезнаходження: 79069, м. Львів, вул. Шевченка, 317 (далі - позивач; ТзОВ «Альфа Тіда») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Львівській області код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 79020, м. Львів, пр-т Чорновола, 57 (далі - відповідач), в якій просило визнати незаконною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12.11.2020 № 212806.
Ухвалою від 28.09.2020 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що невідомим є те, на підставі яких документів ТзОВ «Альфа Тіда» притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт. ТзОВ «Альфа Тіда» не є власником автомобіля, що підлягав перевірці посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Львівській області. Таким чином, позивач вважає, що не вчиняв будь-яких правопорушень законодавства про автомобільний транспорт, а тому оскаржена постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
У судове засідання позивач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
У судове засідання відповідач явку представника не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час та міс місце розгляду справи. Клопотань про розгляд справи без участі його представника до суду не надходило.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
12.11.2020 відповідач прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 212806 (далі - оскаржена постанова), якою вирішено стягнути з позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500,00 грн за порушення абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу).
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон України №2344-III).
Статтею 6 вказаного Закону встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон України №3353-XII) передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Загальні положення щодо перевезення вантажів викладені у главі 8 Розділу ІІІ Закону України №2344-III.
Відповідно до частини першої статті 47 вказаного Закону до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
Згідно з частинами першою, другою статті 48 Закону України №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У частині четверті вказаної статті передбачено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно з абзацом чотирнадцятим частини першої статті 60 Закону України №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - Правила дорожнього руху), передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
З аналізу наведених норм випливає, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. За спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли, зокрема, навантаження на одиночну вісь перевищує 11т. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. При цьому, обов'язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника. За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Суд вказує на те, що діюче законодавство України чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія при перевезенні вантажів, передбачених законодавством документів, становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.
Отже, з наведеного можна сформувати висновок про те, що суб'єктом вчинення господарського правопорушення, передбаченого абзацом чотирнадцятим частини першої статті 60 Закону України №2344-III є автомобільний перевізник.
Згідно з понятійним апаратом Закону України №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Як встановив суд, оскарженою постановою ТзОВ «Альфа Тіда» притягнуто до відповідальності за порушення абзацу чотирнадцятого частини першої статті 60 Закону України №2344-III (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу). В оскарженій постанові також зафіксовано транспортний засіб, на якому допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - RENAULT д.н.з. НОМЕР_1 .
Суд зазначає, що оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів регламентовано пунктами 20-30 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).
Відповідно до пунктів 20-21 вказаного Порядку виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
У матеріалах справи наявний акт, який складений у відповідності наведеного положення посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Львівській області, про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 12.09.2020 №0012731. У вказаному акті зазначено суб'єкта, що перевіряється - ФОП ОСОБА_1 , водія транспортного засобу - ОСОБА_2 , а також автомобіль (тягач) - RENAULT д.н.з. НОМЕР_1 .
Крім цього, у матеріалах справи міститься розрахунок від 12.09.2020 № 269 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який складений відповідно до акта від 12.09.2020 №0012731. У вказаному розрахунку зазначено платника - ФОП ОСОБА_1 , склад автопоїзду - фургон-рефреджератор RENAULT д.н.з. НОМЕР_1 , а також водія - ОСОБА_2 .
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є власником транспортного засобу за реєстраційним номером НОМЕР_1 .
Таким чином, у матеріалах справи наявні прямі докази, які підтверджують належність зафіксованого в оскарженій постанові транспортного засобу (RENAULT д.н.з. НОМЕР_1 ) ОСОБА_3 .
Попри це, використання на договірній основі позивачем такого транспортного засобу не підтверджується жодними доказами.
Відповідач у свою чергу також не надав жодних документів, що засвідчують використання транспортного засобу на законних підставах, інших документів, передбачених законодавством.
Враховуючи викладене, суд вважає, що крізь призму термінології Закону України №2344-III ТзОВ «Альфа Тіда» не є автомобільним перевізником у спірних правовідносинах.
Отже, з огляду на відсутність доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого абзацом чотирнадцятим частини першої статті 60 Закону України №2344-III, суд вважає, що прийнята відповідачем постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12.11.2020 № 212806 не відповідає критеріям правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2102,00 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням від 09.12.2020 № 1185.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 12.11.2020 № 212806.
Стягнути з Управління Укртрансбезпеки у Львівській області (код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 79020, м. Львів, пр-т Чорновола, 57) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Тіда» (код ЄДРПОУ 42043701, місцезнаходження: 79069, м. Львів, вул. Шевченка, 317) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 18 травня 2021 року.
Суддя Мричко Н.І.