справа № 380/5937/21
17 травня 2021 року
Cуддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Новокалинівського міського голови Юзвяка Богдана Осиповича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Новокалинівського міського голови Юзвяка Богдана Осиповича, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Новокалинівського міського голови Юзвяка Богдана Осиповича щодо невнесення на розгляд Новокалинівської міської ради питання про введення до складу виконавчого комітету Новокалинівської міської ради 8 скликання за посадою гр. ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Новокалинівського міського голову Юзвяка Богдана Осиповича внести на наступну сесію Новокалинівської міської ради 8 скликання пропозицію "Про внесення змін до кількісного та персонального складу виконавчого комітету Новокалинівської міської ради 8 скликання" та запропонувати ввести до складу виконавчого комітету Новокалинівської міської ради 8 скликання за посадою гр. ОСОБА_2 .
Ухвалою від 20.04.2021 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.
14.05.2021 (вх. № 6087) від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з ч. 2. ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частинами 5, 6 ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд, також враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі Axen v. Germany ("Аксен проти Німеччини"), рішення від 25.04.2002 р. Varela Assalino contre le Portugal ("Варела Ассаліно проти Португалії"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Ознайомившись із позовною заявою та матеріалами справи, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд звертає увагу, що даний спір не підпадає під перелік справ у спорах, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином клопотання відповідача є необґрунтованим і не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 241-243, 248, 262 КАС України, суд -
ухвалив:
у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після постановлення та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суддя Кедик М.В.