справа № 380/2507/21
про закриття провадження у справі
13 травня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника відповідача-1 Паращича В.П., розглянув у підготовчому судовому засіданні в місті Львові адміністративну справу за позовом державної установи “Львівська виправна колонія (№48)” до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічгної інвентаризації та експертної оцінки” про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Державна установа «Львівська виправна колонія (№48)» (далі - Львівська виправна колонія №48, позивач) 24.02.2021 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (далі - відповідач -1), фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач-2), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач-3), Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (далі - ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», відповідач-4) з такими вимогами:
- визнати протиправними дії державного реєстратора ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» Куйбіди З.Я. щодо реєстрації права власності на будівлю автомийки, літ «Б-1», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ;
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав від 12.07.2012, прийняте реєстратором ОК ЛОР «ТІ та ЕО» Куйбідою З.Я. щодо проведення державної реєстрації на будівлю автомийки літ. «Б-1» АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради внести запис про скасування державної реєстрації права власності на будівлю автомийки літ. «Б-1» АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 .
На обґрунтування позовних вимог Львівська виправна колонія №48 покликається на те, приміщення автомийки площею 107,8 кв.м перебуває на балансі Львівської виправної колонії № 48, а земельна ділянка по АДРЕСА_2 (на якій збудована автомийка) надана цій установі на підставі державного акту на праві постійного користування від 04.05.2006 серії ЯЯ № 179409. Впродовж 2005-2011 років між Львівською виправною колонією №48 та ФОП ОСОБА_2 укладались договори оренди майна, а з 2008 року - договори про партнерство та співпрацю, відповідно до умов цих договорів ФОП ОСОБА_2 здійснював оплату платежів за користування об'єктом нерухомого майна державної власності, а саме складом літ. «Б-1» за адресою АДРЕСА_2 , площею - 107.8 кв.м. Рішенням господарського суду Львівської області №5015/1506/12 від 12.06.2012 визнано за ФОП ОСОБА_1 право власності на будівлю автомийки літ "Б-1”. площею 216 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_2 . На підставі цього рішення ФОП ОСОБА_1 12.07.2012 здійснив реєстрацію права власності на будівлю автомийки загальною площею 216,0 кв. м, що розташована на АДРЕСА_2 . Разом з тим, за результатом розгляду апеляційної скарги першого заступника прокурора міста Львова в інтересах держави в особі Львівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№ 48), Львівський апеляційний господарський суд постановою від 10.06.2013 у справі №5015/1506/12 це рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2012 року скасував та прийняв нове, яким в позові відмовив повністю.
Позивач стверджує, що реєстрація права власності на належний йому об'єкт нерухомого майна (автомийки) була проведена незаконно, що є підставою для визнання дій державного реєстратора протиправними та, відповідно, скасування рішення про державну реєстрацію прав від 12.07.2012.
Відповідач-1, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 15.03.2021 подав клопотання про закриття провадження у справі з тих мотивів, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства (а.с. 63-64). З посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду відповідач зауважує, що спір щодо скасування рішення/запису про щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим та повинен розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства в залежності від складу сторін спору.
Інші відповідачі у справі ФОП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», відповідач-4) письмових заперечень щодо позову Львівської виправної колонії №48 не подали.
Суд витребував актуальні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про спірну будівлю та отримав такі у формі витягу (а.с.61).
Суд дослідив долучені до справи письмові докази та встановив такі обставини, що мають значення для прийняття судового рішення щодо юрисдикції цього спору:
Львівська виправна колонія №48 на підставі державного акта про право постійно користування земельною ділянкою серія ЯЯ №179409 від 04.05.2006 є постійним користувачем земельної ділянки площею 10,6678 га, що розташована: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням «обслуговування споруд Львівської виправної колонії №48» (а.с. 27).
Відповідно до даних інвентарної книги обліку основних засобів (інвентарна картка обліку основних засобів №383) побутове приміщення №9, площею 107,8 м2 перебуває на балансі Львівської виправної колонії №48 (а.с. 25-26).
01.03.2005 Львівська виправна колонія №48 та приватний підприємець ОСОБА_2 уклали договір оренди №61 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності. Предметом цього договору було строкове платне користування/оренда індивідуально визначеного майна, площею 107.8 кв.м, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 ; майно передавалось в оренду для надання послуг і ремонту автомобілів. Цей Договір укладено строком на 1 рік, дією з 01.03.2005 до 01.03.2006 включно (а.с. 11-14).
02.01.2008 Львівська виправна колонія №48 та СПД - фізична особа ОСОБА_2 уклали договір №6 про партнерство та співпрацю, відповідно до якого Львівська виправна колонія №48 зобов'язується забезпечити підприємця ОСОБА_2 нежитловим приміщенням для надання послуг (автомийки), загальною площею - 107,8 кв.м, яке підприємством Львівської виправної колонії №48 не використовується за призначенням, за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15-17). Наступними договорами про партнерство та співпрацю №20 від 01.08.2009, №11 від 04.01.2010 сторони продовжували строк дії договору та взаємних зобов'язань (а.с. 19-23).
04.05.2011 між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 укладений договір про спільну діяльність №04/05-11. Відповідно до розділу 1 цього договору, сторони зобов'язались шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діяти для досягнення спільної цілі спорудження та улаштуванням автомийки на АДРЕСА_2 . Згідно з актом від 01.09.2011 про результати виконання умов Договору про спільну діяльність №04/05-11 від 04.05.2011 станом на 01.09.2011 в результаті виконання зазначеного договору завершено спорудження та улаштуванням автомийки на АДРЕСА_2 , загальною площею 216 кв.м. Відповідно до пункту 2 цього акту, майнова участь підприємця ОСОБА_1 в спорудженні автомийки становить 198000 гривень, що становить 100% від усіх майнових витрат понесених сторонами на реконструкцію. В той же час розмір майнової участі підприємця ОСОБА_3 у будівництві становить 0 %. Ці обставини описані в рішенні господарського суду Львівської області від 12.06.2012 у справі №5015/1506/12 (а.с. 28-31). Господарський суд Львівської області 12.06.2012 прийняв рішення у справі №5015/1506/12 (а.с. 28-31), відповідно до якого суд задовольнив позов СПД-ФО ОСОБА_1 та, серед іншого визнав за фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 право власності на будівлю автомийки літ. «Б-1», площею 216 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 звернувся до реєстратора ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» із заявою про реєстрацію права власності на будівлю автомийки літ. «Б-1» площею 216,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Ця заява зареєстрована в журналі обліку заяв про державну реєстрацію прав №3/4346 від 11.07.2012 (а.с.38). 12.07.2012 реєстратор ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» ОСОБА_4 на підставі рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2012 прийняв рішення про державну реєстрацію прав на вищезазначене майно на будівлю автомийки літ. «Б-1» площею 216,0 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , про видано витяг №34811129 від 12.07.2012 (а.с. 39).
За результатом розгляду апеляційної скарги першого заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№48) постановою від 10.06.2013 Львівський апеляційний адміністративний суд скасував рішення господарського суду Львівської області від 12.06.2012 по справі №5015/1506/12, прийняв нове рішення, в позові відмовив повністю (а.с. 32-37).
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №247028832 від 04.03.2021 об'єкт нерухомого майна будівля автомийки літ. «Б-1» загальною площею 216 кв.м. по АДРЕСА_2 (на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна від 27.09.2018 як внесок ОСОБА_2 в статутний фонд ТОВ «Боднар») зареєстрований на праві приватної власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Боднар» (а.с.61).
Оцінивши доводи учасників справи щодо змісту порушеного права/законного інтересу, що зумовило звернення Львівської виправної колонії №48 до суду з цим позовом, суд при вирішенні питання про юрисдикцію цієї справи враховує правові висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду:
- «… критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до статті 2 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 17 КАС України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
У пункті 7 частини першої статті 3 КАС України в наведеній вище редакції визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Водночас помилковим є застосування статті 17 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. […]
Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення […], не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.
Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.
[…] Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис» (постанова по справі №823/2042/16 від 04.09.2018);
- наявність права власності, інших речових прав третіх осіб на земельні ділянки, стосовно яких позивачем заявлені вимоги до суб'єктів владних повноважень щодо незаконності їх дій чи бездіяльності, унеможливлює розгляд справи як публічно правового спору судами адміністративної юрисдикції (постанови від 21.03.2018 у справі № 809/1946/15 (провадження № 11-95апп18), № 184/2470/13-а (провадження № 11-154апп18);
- … в разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після своєї реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися не в порядку адміністративної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право […] Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спірні правовідносини стосуються набутого права власності на земельні ділянки, що потребує встановлення судом обставин правомірності його набуття та виходить за межі компетенції адміністративних судів, а тому підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства (постанова від 03.10.2018 року у справі № 357/14358/15-а (К/9901/13506/18) (провадження № 11-766апп18).
Застосовуючи наведені вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду в контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що фактично у цій справі позивач Львівська виправна колонія №48 намагається вирішити з відповідачами (фізичною особою та суб'єктом господарювання) спір щодо речових прав на об'єкт нерухомого майна (будівлю автомийки, літ «Б-1», який розташований за адресою: м. Львів, вул. Хуторівка, 2). Цей спір не може бути вирішений в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскарження рішень реєстраторів та навіть гіпотетичне задоволення заявлених позовних вимог не призведе до поновлення речових прав позивача. Суд також враховує, що Львівська виправна колонія №48 не була учасником публічно-правових відносин, що виникли між ФОП ОСОБА_1 та суб'єктом владних повноважень (реєстратором ОКП ЛОР «БТІ та ЕО») щодо розгляду заяви про реєстрацію права власності та прийняття рішення про державну реєстрацію прав від 12.07.2012 про проведення державної реєстрації на будівлю автомийки літ. «Б-1» АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 . Більше того, станом на дату звернення позивача до суду з цим позовом право власності на спірний об'єкт нерухомого майна (будівлю автомийки літ. «Б-1» по АДРЕСА_2 ) зареєстроване за третьою особою - ТОВ «Боднар». Отже, спір про захист речових прав Львівської виправної колонії №48 на об'єкт нерухомого майна, котрий перебуває у володінні та право власності на який зареєстровано на третіх осіб (котрі не є учасниками цієї справи), може розглядатися в порядку цивільного (якщо серед відповідачів будуть фізичні особи, як у цій справі) чи господарського (якщо відповідачами будуть лише суб'єкти господарювання) судочинства.
За таких обставин суд дійшов висновку, що цей спір (з огляду на наявність серед відповідачів фізичної особи, яка не є суб'єктом господарювання) є цивільно-правовим спором, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 132, 143, 183, 238, 241, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд -
закрити провадження в адміністративній справі за позовом державної установи «Львівська виправна колонія (№48)» до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , обласного комунального підприємства Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Роз'яснити позивачу, що:
- розгляд цієї справи належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства;
- повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дати складання повного тексту ухвали.
Повна ухвала складена судом 17.05.2021.
Суддя Москаль Р.М.