Іменем України
17 травня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1543/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Тихонова І.В.,
при секретарі судового засідання Таращенко О.В.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
29 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, за яким просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу в зарахуванні до стажу періоди навчання з 01.09.1978 по 01.11.1981, з 06.09.1983 по З0.09.1983, з 10.08.1984 по 25.06.1987 та періоди роботи зараховані в загальний стаж з 01.11.1981 по 05.09.1983, з 01.10.1083 по 09.08.1984, з 01.08.1987 по 04.08.1988 в подвійному розмірі, та скасувати рішення відповідача від 25.02.2021 № 121130002711;
- зобов'язати відповідача зарахувати в страховий стаж позивача для призначення пенсії періоди навчання з 01.09.1978 по 01.11.1981, з 06.09.1983 по З0.09.1983, з 10.08.1984 по 25.06.1987 та періоди роботи зараховані в загальний стаж з 01.11.1981 по 05.09.1983, з 01.10.1983 по 09.08.1984, з 01.08.1987 по 04.08.1988 в подвійному розмірі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Управлення ПФУ України в м. Лисичанську Луганської області від 25.02.2021 № 121130002711 позивачу відмовлено у зарахуванні до стажу періоди навчання у Ворошиловградському медичному інституті з 01.09.1978 по 01.11.1981, з 06.09.1983 по З0.09.1983, з 10.08.1984 по 25.06.1987 , так як відсутня довідка про причини перерв в навчанні, в період навчання брав академічну відпустку.
Періоди роботи зараховані в загальний стаж з 01.11.1981 по 05.09.1983, з 01.10.1083 по 09.08.1984, з 01.08.1987 по 04.08.1988, так як в подвійному розмірі не можливо зарахувати в зв'язку з відсутністю довідки про безкоштовні відпустки відповідно до ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На дату звернення 12.01.2021 позивач має страховий 45 років 08 місяців 00 днів.
Вважає відмову у зарахуванні в розрахунок загального стажу періоди навчання у з 01.09.1978 по 01.11.1981, з 06.09.1983 по 30.09.1983, з 10.08.1984 по 25.06.1987 та зарахування періоду роботи з 01.11.1981 по 05.09.1983, з 01.10.1083 по 09.08.1984, з 01.08.1987 по 04.08.1988 в подвійному розмірі протиправною.
Ухвалою від 02.04.2021 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 23-25).
В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначив, що 12.01.2021 до управління надана заява від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058- IV (далі - Закон №1058). Розглянувши зазначену заяву, Управлінням прийнято рішення про взяття на облік Позивача з 16.10.2020 як отримувача пенсії за віком.
При цьому, періоди навчання Позивача з 01.09.1978 по 01.11.1981, з 06.09.1983 по 30.09.1983, з 10.08.1984 по 25.06.1987 не зараховані до стажу через відсутність уточнюючих довідок про причини перерв в навчанні. Періоди роботи Позивача з 02.11.1981 по 05.09.1983, з 01.10.1983 по 09.08.1984, з 01.08.1987 по 04.08.1988 зараховано до стажу із кратністю «1». Зарахувати вказані спірні періоди в подвійному розмірі не має підстав.
Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 55).
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 56).
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вимоги статті 205 КАС України, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями документів, які містяться в матеріалах справи: паспорту (а.с.14-15), картки платника податків (а.с. 16).
12.01.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (а. с. 31).
Рішенням від 14.01.2021 № 121130002711 позивачу призначено пенсію за віком з 16.10.2020 в сумі 9187,83 грн. (а.с. 28).
Разом з тим, рішенням від 25.02.2021 № позивачу відмовлено в зарахуванні до стажу періодів навчання з 01.09.1978 по 01.11.1981, з 06.09.1983 по 30.09.1983, 10.08.1984 по 25.06.1987, так як відсутня довідка про причини перерв навчанні, а періодів роботи з 02.11.1981 по 05.09.1983, з 01.10.1983 по 09.08.1984, з 01.08.1987 по 04.08.1988 в подвійному розмірі у зв'язку з відсутністю довідки про відпустки без збереження заробітної плати (а.с. 7).
Відповідно до інформації, яка зазначена в дипломі НОМЕР_2 , позивач в 1978 році вступив до Ворошиловградського медичного інституту і в 1987 році його закінчив за спеціальністю лікувальна справа (а.с. 13).
В трудовій книжці позивача серія НОМЕР_3 (а.с. 8-12) міститься така інформація:
- з 02.11.1981 по 05.09.1983 - працював медичною сестрою палат реанімації у відділенні анестезіології та реанімації Ворошиловградської обласної клінічної лікарні;
- з 01.10.1983 по 09.08.1984 - працював медичною сестрою палат анестезіологічно-реанімаційного відділенні Центральної міської лікарні м. Торез;
- з 01.08.1987 по 04.08.1988 - працював лікарем-інтерном анестезіолога-реаніматолога в Центральній міській лікарні м. Стаханова.
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначається Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058).
В силу пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються, у тому числі, пенсія за віком ( пункт 1 частини першої статті 9 Закону №1058).
Статтею 26 Закону №1058 визначені умови призначення пенсії за віком.
Згідно із частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Тобто, Законом №1058 передбачено, що як для призначення, так і для перерахунку пенсії особа повинна звернутися із відповідною заявою та необхідними документами особисто або через представника до територіального органу Пенсійного фонду.
Відповідно до абзацу 9 частини 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
При цьому, частиною 4 вказаної статті передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Тобто, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набрав чинності 01.01.2004, то в подвійному розмірі на підставі ст.60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають зарахуванню періоди роботи до 01.01.2004.
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок № 221-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
В силу пункту 1.7 розділу І Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, «письмово повідомляє заявника» про те, які документи «необхідно подати» додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви (абзац третій пункту 1.7 розділу І Порядку).
Пунктом 2.1. розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком, серед інших, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Абзацом другим пункту 1 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
Згідно пункту 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за спірний період, який підтверджують факт роботи з 02.11.1981 по 05.09.1983, з 01.10.1983 по 09.08.1984 та з 01.08.1987 по 04.08.1988 у відділеннях анестезіології та реанімації (а.с. 9-10).
Разом з тим, комплексний аналіз диплому позивача та його трудової книжки підтверджує періоди його навчання з 01.09.1978 по 01.11.1981, з 06.09.1983 по З0.09.1983, з 10.08.1984 по 25.06.1987 та доводить, що під час академічної відпустки позивача в інституту він працював у відділеннях анестезіології та реанімації.
Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для зарахування позивачу до його загального стажу періоди навчання з 01.09.1978 по 01.11.1981, з 06.09.1983 по З0.09.1983, з 10.08.1984 по 25.06.1987 та періоди роботи в подвійному розмірі з 02.11.1981 по 05.09.1983, з 01.10.1983 по 09.08.1984, з 01.08.1987 по 04.08.1988.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 25.02.2021 № 121130002711 про відмову в зарахуванні до стажу періодів навчання та періодів роботи в подвійному розмірі, зобов'язати відповідача зарахувати в загального стажу позивача періоди навчання з 01.09.1978 по 01.11.1981, з 06.09.1983 по З0.09.1983, з 10.08.1984 по 25.06.1987 та в подвійному розмірі періоди роботи з 02.11.1981 по 05.09.1983, з 01.10.1983 по 09.08.1984, з 01.08.1987 по 04.08.1988.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що Позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн (а. с. 6).
Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (код ЄДРПОУ 21792407, 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. ім. В.Сосюри, буд. 347) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області від 25.02.2021 № 121130002711 про відмову ОСОБА_1 в зарахуванні до стажу періодів навчання та періодів роботи в подвійному розмірі.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області зарахувати в загального стажу ОСОБА_1 періоди навчання з 01.09.1978 по 01.11.1981, з 06.09.1983 по 30.09.1983, з 10.08.1984 по 25.06.1987 та в подвійному розмірі періоди роботи з 02.11.1981 по 05.09.1983, з 01.10.1983 по 09.08.1984, з 01.08.1987 по 04.08.1988.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.)
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 18.05.2021.
Суддя І.В. Тихонов