18 травня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1024/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно - будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького про визнання незаконною та скасування постанови та припису, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати незаконною та скасувати постанову №15 по справі про адміністративне правопорушення від 04 березня 2021 року, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 7650,00 грн.;
- визнати незаконним та скасувати припис №14 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та стандартів і правил від 19.02.2021.
В обґрунтування своєї позиції позивач зазначає, що Постанова № 15 по справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2021 та Припис № 14 від 19.02.2021, являються необгрунтованими та такими що винесені без встановлення всіх фактичних обставин справи.
17 березня 2021 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністратиного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1).
08 квітня 2021 року ухвалою суду задоволено клопотання представників сторін та відкладено розгляд справи.
08.04.2021 (вх.№ 9477/21) на адресу Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, в яких зазначено, що відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що відповідачами було проведено планову перевірку на об'єкті «Капітальний ремонт ЗОШ І-Ш ступенів № 2, вул. Новгородська, 41, м. Кропивницький» та встановлено, що позивач (особа відповідальна за ведення авторського нагляду) в загальному журналі та журналі авторського нагляду не здійснила (виконала) записи щодо проведення будівельних робіт, які не відповідають проектній документації, не винесла приписи щодо усунення порушень, що свідчить про неналежне ведення авторського та ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм та стандартів і правил, чим порушено вимоги абзацу 2, пункту 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 11.07.2007 року № 903.
Виявлене порушення зафіксовано в акті від 19.02.2021 року № 26. Також, головним спеціалістом Управління було складено протоколи про порушення вимог містобудівного законодавства від 19.02.2021 року № 16, № 17 щодо ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, стандартів і правил.
Крім того, позивачу винесено приписи від 19.02.2021 року № 14 та № 15 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, шляхом приведення виконавчої документації до вимог Порядку № 903, ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»; ДБН А.2.2-4-2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд», термін виконання - до 05.03.2021 року та ведення авторського нагляду відповідно до Порядку № 903 - термін виконання - постійно, до введення об'єкта в експлуатацію.
Начальником управління за результатами розгляду вищевказаних протоколів, з урахування частини 2 статті 36 КУпАП було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2021 року № 15 року, за якою позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 96і КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 7650,00 грн.
Відповідач зазначає, що твердження позивача про наявність коригування проектно-кошторисної документації, не відповідають дійсності, оскільки докази на підтвердження такого коригування ані до суду ані під час планової перевірки не надано (а.с.58-60).
Представники сторін до судового засідання надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).
Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України подальший розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
30.09.2020 року наказом начальника Управління державно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького, було винесено наказ № 18-о «Про здійснення планових перевірок юридичних осіб на 2021 рік» (а.с.63).
Відповідно до затвердженого плану перевірка на об'єкті «Капітальний ремонт ЗОШ I-III ступенів № 2, вул. Новгородська, 41, м. Кропивницький», Замовник - управління Капітального будівництва Кропивницької міської ради, запланована з 08.02.2021 року -19.02.2021 року.
Відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт № КД 112191970918 від 16.07.2019 року, наказом від 01.07.2019 року № 25 ТОВ «АЛЬВУТ», визначено особу відповідальну за ведення авторського нагляду на об'єкті будівництва - ОСОБА_1 (а.с.62).
Згідно направлення від 08.02.2021 року № 31, головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управлінн державно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького, проведено планову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за вищевказаною адресою щодо дотримання замовником - управлінням капітального будівництва, підрядником - Фізичною особою-підприємцем - ОСОБА_2 , особою відповідальною за авторський нагляд - ОСОБА_1 , особою відповідальною за технічний нагляд - Пуляєвою Галиною Валентинівною, вимог містобудівного законодавства (а.с.64, 65).
За результатами планової перевірки на об'єкті «Капітальний ремонт ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, вул. Новгородська, 41, м. Кропивницький» було встановлено, що позивач (особа відповідальна за ведення авторського нагляду) в загальному журналі та журналі авторського нагляду не здійснила (виконала) записи щодо проведення будівельних робіт, які не відповідають проектній документації, не винесла приписи щодо усунення порушень, що свідчить про неналежне ведення авторського та ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм та стандартів і правил, чим порушено вимоги абзацу 2, пункту 5 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 11.07.2007 року № 903 (далі-Порядок № 903).
Виявлене порушення зафіксовано в акті від 19.02.2021 року № 26 (а.с.66-71).
Крім того, головним спеціалістом Управління державно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницького було складено протоколи про порушення вимог містобудівного законодавства від 19.02.2021 року № 16, № 17 щодо ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, стандартів і правил, а саме в журналі авторського нагляду відсутні записи щодо виконання будівельних робіт, які не відповідають проектній документації та відсутні приписи щодо усунення порушень, чим порушено вимоги та здійснення авторського нагляду з порушенням законодавства, а саме в журналі авторського нагляду відсутні записи щодо виконання будівельних робіт, які не відповідають проектній документації, чим порушено вимоги абзац 2, пункт 5 Порядку №903 (а.с.72-75).
Відповідальність за встановлені правопорушення передбачена частинами 6, 11 статті 96-1 та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, позивачу винесено приписи від 19.02.2021 року № 14 та № 15 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, шляхом приведення виконавчої документації до вимог Порядку № 903, ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»; ДБН А.2.2-4-2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд», термін виконання - до 05.03.2021 року та ведення авторського нагляду відповідно до Порядку № 903 - термін виконання - постійно, до введення об'єкта в експлуатацію (а.с.76, 77).
Начальником управління державно-будівельного контролю міської ради міста Кропивницькогоза результатами розгляду вищевказаних протоколів, з урахування частини 2 статті 36 КУпАП було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2021 року № 15 року, за якою позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 96і КУпАП та накладено адміністративне стягнення в сумі 7650,00 грн. (а.с.80-81).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, спірні правовідносини сторін врегульовані Законом України від 20.05.1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність», Законом України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю» та Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 «Про затвердження Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури».
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.
Згідно з ст. 8 вказаного Закону державне регулювання у сфері містобудування полягає в, зокрема, контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п. 11 Порядку посадові особи органів державного архітектурно- будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкції, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо - та відеотехніки.
За приписами п. 15 Порядку № 553, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно- будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.
Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
Згідно п. 18 Порядку № 553 акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та постанова про притягнення до відповідальності суб'єкта містобудівної діяльності.
За вимогами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
У відповідності до вимог ст. 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію; обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог статті 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; поінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам'яток історії та культури про нововиявлені під час будівельних робіт об'єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; не включати до завдання на проектування вимог, що суперечать вимогам законодавства України, затвердженій містобудівній документації, державним нормам, стандартам і правилам.
Як вбачається з матерілів справи, 03.07.2019 Управлінням капітального будівництва Міської ради міста Кропивницький та товариством з обмеженою відповідальністю «Альвут» укладено Договір №40А/2019 на виконання авторського нагляду «Капітальний ремонт ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, вул. Новгородська, 41, м.Кропивницький» (а.с.40-41).
Відповідно до посянень позивача, за зверненням Управління капітального будівництва Міської ради міста Кропивницького до Директора ТОВ «Альвут» та Дмитра Зелінського від 18.02.2021 року № 144 на основі Акту обстеження конструктивів покрівлі в осях 1-2 об'єкту «Капітальний ремонт ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, вул. Новгородська, 41» від 04.11.2019 відбулось коригуванняпроектно-кошторисної документації. Згідно із вказаним Актом, на час огляду встановлено, що після розбирання елементів покрівлі в осях 1-2 крокв'яної ноги та мауерлат знаходяться в належному експлуатаційному стані і не потребують 100% заміни, що були раніше передбачені проектно-кошторисною докуметацією.
Позивач зазначає, що дані обставини не були враховані відповідачем під час здійснення перевірки. Однак, відповідно до пояснень представника відповідача, що не були спростовані позивачем під час прозгляду справи, Акт обстеження конструктивів покрівлі в осях 1-2 по об'єкту «Капітальний ремонт ЗОШ-І-ІІІ ступенів №2, вул. Новгородська, 41, м. Кропивницький» від 04.11.2019, під час перевірки надано не було.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Згідно частини третьої та десятої статті 29 зазначеного Закону, основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; завдання на проектування, шо визначають обгрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов. Вихідні дані є чинними до завершення будівництва об'єкта. Зміни до вихідних даних можуть вноситися тільки за згодою замовника.
Відповідно до пункту 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2011 року № 651/19389), до складу вихідних даних па проектування належать: містобудівні умови та обмеження: завдання па проектування, шо визначають обгрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов. До завдання на проектування додаються технічні умови. Завдання на проектування складається замовником або за його дорученням проектувальником.
Згідно пункту 2.2 Державних будівельних норм Л.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» проектування об'єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних. До складу вихідних даних належать: архітектурно - планувальне завдання (АГІЗ): технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ); завдання па проектування: інші вихідні дані.
З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що коригування проектної документації здійснюється шляхом внесення змін до затвердженого (схваленого) проекту будівництва на підставі завдання на коригування.
Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що оскільки даний акт складений особами які не мають кваліфікаційних сертифікатів відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг) пов'язаних із створенням об'єкта архітектури за напрямком - Технічне обстеження будівель та споруд, це суперечить вимогам містобудівного законодавства. Згідно вимог містобудівного законодавства, будівельних норм стандартів і правил, обстеження виконується силами спеціалізованої організації, що має відповідні ліцензії та працівників які мають кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг) пов'язаних із створенням об'єкта архітектури за напрямком - експертиза та обстеження у будівництві.
Отже, суд не враховує даний Акт, як доказ на підтвердження відсутності порушень у веденні авторського нагляду на вищевказаному об'єкті.
Під час проведення перевірки, уповноваженими осоабми відповідача, було встановлено та зафіксовано в акті перевірки: «На об'єкті підрядником виконано заміна покриття покрівлі з асбестоцементних листів на метал опрофіль на одноповерховій та двоповерховій частинах будівлі. Виконано влаштування снігозатримувачів, огородження на покрівлі, систему водовідведення, виконано влаштування блисковказахисту. Підсилення елементів перекриття на одноповерховій частині не виконувалось. Будівельні роботи наразі призупинені. Поряд з ним на одноповерховій частині будівлі виконано часткову заміну несучих конструкцій кроквяної системи, що не відповідає проектній документації. Тобто у вісях 1-2 та А-В відповідно до проекту повинна була бути виконана повна заміна крокв'яної системи, але повна заміна виконана лише на невеликій частині покрівлі (приблизно 40%), а в інших місцях лише заміна підкосів, стійок, накладок та інших дрібних деталей. Також в конструктнві крокв'яної системи відсутні конструкції слухового вікна, то не відповідає проекту, відтак вбачається виконання будівельних робіт, що не відповідаюті затвердженій проектній документації.
Також при вивченні виконавчої документації було виявлено, що в загальному журналі та журналі авторського нагляду відсутні записи щодо виконання будівельних робіт які не відповідают проектній документації та відсутні приписи щодо усунення порушень, що свідчить про неналежне ведення авторського та технічного нагляду та ведення виконавчої документації з порушеннях будівельних норм та стандартів і правил»
У відповідності до Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Від 11.07.2011 № 903 (далі за текстом - Порядок № 903) авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі - генеральний проектувальник) відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту.
Відвідування об'єкта архітектури представниками групи авторського нагляду здійснюється згідно з планом-графіком або за викликом замовника (виходячи з виробничої потреби). У разі коли будівництво триває більш як один рік, план-графік коригується в міру потреби з урахуванням обсягу робіт, запланованого на поточний рік.
Результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.
Представник групи авторського нагляду під час відвідування об'єкта архітектури вносить в обидва примірники журналу зауваження щодо виявлених відхилень від затвердженого проекту разом з пропозиціями стосовно їх усунення та ознайомлює з ними під розписку відповідального представника підрядника.
У разі відмови підрядника виконати роботи з усунення виявлених відхилень генеральний проектувальник письмово повідомляє про це замовнику (забудовнику) та відповідній інспекції державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття ними заходів згідно із законодавством.
Після прийняття об'єкта архітектури в експлуатацію генеральний проектувальник повинен зберігати примірник журналу авторського нагляду в архіві.
У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об'єкта, та відмови підрядника їх усунути особа, що здійснює авторський нагляд, повідомляє про це замовнику (забудовнику) і відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.
У відповідності до вимог п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівельної діяльності», суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, незабезпечення замовником здійснення авторського нагляду у випадках, якщо такий нагляд є обов'язковим згідно із законодавством, - у розмірі п'ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Оскільки, судом встановлено, що Акт обстеження конструктивів покрівлі в осях 1-2 по об'єкту «Капітальний ремонт ЗОШ-І-ІІІ ступенів №2, вул. Новгородська, 41, м. Кропивницький» від 04.11.2019, не може бути підставою коригування проектно-кошторисної документації, суд зазначає, що позивач зобов'язаний був здійснити відповідні приписи під час ведення авторського та технічного нагляду.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1 правомірно застосовано штрафні санкції за порушення вимог абз.2 п.5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2011 № 903, а відтак постанова від 04.03.2021 № 15 по справі про адміністративне правопорушення прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги позивчача про визнання незаконним та скасування припису № 14 від 19.02.2021, в зв'язку з неможливістю його виконання, враховуючи закінчення строку дії договору на виконання авторського нагляду № 40А/2019, суд зазначає наступне.
Розділом 6 вищевказаного договору, пункт 6.1. визначено, що договір діє до 31.12.2019 року.
Строком дії договору є час, упродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору (частина 7 статті 180 Господарського кодексу України, частина 1 статті 631 Цивільного кодексу України):
В свою чергу, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 905 Цивільного кодексу України).
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що припис № 14 від 19.02.2021 не підлягає скасуванню, а в задоволені даної позовної вимоги слід відмовити.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На думку суду, позивач не надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідач, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволені позову.
Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Управління Державної архітектурно - будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького (вул. Велика Перспективна, буд. 41, м.Кропивницький, Кіровоградська область, 25022, код ЄДРПОУ: 40131214) про визнання незаконною та скасування постанови та припису - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула