18 травня 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/1777/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м.Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 20632802) про визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі - відповідач) в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області у вигляді Протоколу за пенсійною справою №1113008428 від 25.12.2020 року щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 , з 25.12.2020 року перерахунок та виплату призначеної пенсії, з урахуванням вже здійснених виплат, без обмеження її максимальним розміром.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що з 25.12.2020р. йому призначено пенсію за вислугу років. Згідно вислуги років, яка станом на час призначення пенсії складає 46 років 04 місяці 27 днів, його пенсія має становити 70% від розміру грошового забезпечення - 43046,56 грн. (61495 грн. х 70% = 43046грн.). Разом з тим, згідно оскаржуваного протоколу та з посиланням на ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідачем обмежено максимальний розмір пенсії до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи вказані дії протиправними позивач вказує, що положення ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яким обмежено максимальний розмір пенсії до десяти прожиткових мінімумів, втратили чинність на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016р. №7-рп/2016, а тому не повинні застосовуватись до спірних правовідносин.
Вказані обставини стали підставою для до суду з даними позовом.
Ухвалою суду від 19.04.2021р. відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін (а.с.16).
Відповідач заперечуючи проти позову 13.05.2021р. надав письмовий відзив та вказав на відсутність правових підстав для задоволення позову оскільки, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI визначено, зокрема, що максимальний розмір пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Норми вказаного закону неконституційними не визнавались, а тому підлягають до застосування (а.с.20,21).
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу за пенсійною справою №1113008428 від 25.12.2020р. (а.с.23 звор.) позивачеві призначено пенсію за вислугу років виходячи з грошового забезпечення, яке станом на час призначення пенсії складає 61495,09 грн. в розмірі 70% грошового забезпечення - 43046,56 грн.
Разом з тим, основний розмір пенсії обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, у зв'язку з чим основний розмір пенсії позивача, який йому виплачується, складає 17690 грн.
Підставою для обмеження максимального розміру пенсії, на переконання відповідача, є норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI.
Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даними позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Відповідно до ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI (підпункт 4 пункту 29 розділу II) до ст. 43 Закону № 2262-ХІІ внесено зміни, а саме після частини третьої доповнено двома новими частинами такого змісту:
"Обчислення пенсій окремим категоріям військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які були відряджені для виконання службових обов'язків до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших цивільних установ, організацій і підприємств, у тому числі у довготермінові закордонні відрядження, здійснюється за переліком посад і в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто, вказаним законом було запроваджено обмеження максимального розміру пенсії дванадцятьма мінімальними розмірами пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, в т.ч. підпункту 4 пункту 29 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI (частина 1 статті 2) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тобто, вказаним законом вдруге було запроваджено обмеження максимального розміру пенсії десятьма мінімальними розмірами пенсії за віком, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме:
- частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень (пункт 1 резолютивної частини Рішення).
Положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення).
Після ухвалення Конституційним Судом України вищевказаного Рішення будь-яких змін до Закону № 2262-ХІІ в частині обмеження максимального розміру пенсії законодавцем не вносилось.
Тобто, станом на час призначення позивачеві пенсії (25.12.2020р.) не існувало законодавчих обмежень щодо максимального розміру пенсії.
Посилання відповідача на норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI в редакції Закону від 24.12.2015р. №911-VIII є безпідставними, оскільки змін до спеціального закону, яким є Закон № 2262-ХІІ, в частині встановлення обмежень щодо максимального розміру пенсії не вносилось.
Отже, норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011р. №3668-VI не підлягають до застосування у спірних правовідносинах оскільки суперечать положенням ст. 1-1 Закону № 2262-ХІІ.
Крім того, в абзаці другому пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) від 8 червня 2016 року № 4-рп/2016, Конституційний Суд України зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача у вигляді протоколу за пенсійною справою №1113008428 від 25.12.2020 року щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, що є підставою для зобов'язання відповідача здійснити з 25.12.2020 року перерахунок та виплату призначеної позивачеві пенсії, з урахуванням вже здійснених виплат, без обмеження її максимальним розміром.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині перерахунку та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром за один місяць.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області у вигляді Протоколу за пенсійною справою №1113008428 від 25.12.2020 року щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити ОСОБА_1 , з 25.12.2020 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням вже здійснених виплат, без обмеження її максимальним розміром.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині перерахунку та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Ю.П. Пасічник