18 травня 2021 року Справа 160/7742/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
17.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області ЄДРПОУ 21910427, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та дії відповідача щодо не зарахуванні позивачу ОСОБА_1 до трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 часу його навчання у середньому професійно-технічному училище № 45 м. Кривого Рогу з 01.09.1988 року по 04.05.1989 року, часу проходження позивачем строкової служби в армії з 16.05.1989 по 15.05.1991 року та часу роботи позивача вальцювальником стану гарячої прокатки з 21.08.1992 року по 30.03.2000 року;
- зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області ЄДРПОУ 21910427 зарахувати позивачу ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 до трудового стажу на пільгових умовах за Списком №1, період часу його навчання у середньому професійно-технічному училище №45 м.Кривого Рогу з 01.09.1988 року по 04.05.1989 року, період часу проходження позивачем строкової служби в армії з 16.05.1989 по 15.05.1991 року та часу роботи позивача вальцювальником стану гарячої прокатки з 21.08.1992 року по 30.03.2000 року та призначити позивачу ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з 19.04.2021 року.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 17.05.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Перевіривши матеріали позовної заяви відповідно до вимог частини 1 статті 171 КАС України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, зважаючи на такі обставин.
Відповідно до частини 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно із ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Як вбачається зі змісту ч. 1, ч. 2 ст. 57 Кодексу адміністративного судочинства України - представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України - повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Як вбачається з матеріалів справи позовну заяву позивача подано та підписано представником - адвокатом Умріхіним О.В. на підставі ордеру на надання правничої правової допомоги серії АЕ №1006742 від 30.04.2021 року.
Згідно частини 1 статті 20 Закону України від 05.07.2012 року №5076 “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (далі - Закон №5076) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Відповідно до частини 2 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Відповідно до статті 26 Закону №5076 адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Ордер не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Згідно до положень ст. 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII, передбачено надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничної допомоги, такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи).
Однак, матеріали позовної заяви не містять договору про надання правової допомоги на підставі якого видано ордер, у порушення вимог статті 26 Закону №5076, щодо підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Тобто, відсутні документи щодо волевиявлення позивача на здійснення адвокатом відповідних юридичних дій.
Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду викладеним, зокрема, в ухвалах від 27.11.2018 року по справі №826/5357/17 та від 08.01.2019 року по справі №806/3022/17 та в постанові від 18.10.2018 року по справі №811/1507/18.
Крім того, слід вказати, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі №9901/847/18, звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Також, у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.12.2018 року по справі №П/9901/736/18 зазначено, зокрема, що виходячи зі змісту ч.1, 3 ст. 26 Закону №5076-VІ, ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням) лише на підставі вже укладеного договору.
Окрім цього, адвокатом Умріхіним О.В. не надано документів на підтвердження своїх повноважень (свідоцтво про адвокатську діяльність, тощо).
Згідно із приписами ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно положень п.5 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також і ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із приписами частин 1, 2 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно положень п.5 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Частиною 2 ст.245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Дослідивши докази по справі, встановлено, що позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області ЄДРПОУ 21910427, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та дії відповідача щодо не зарахуванні позивачу ОСОБА_1 до трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 часу його навчання у середньому професійно-технічному училище № 45 м. Кривого Рогу з 01.09.1988 року по 04.05.1989 року, часу проходження позивачем строкової служби в армії з 16.05.1989 по 15.05.1991 року та часу роботи позивача вальцювальником стану гарячої прокатки з 21.08.1992 року по 30.03.2000 року;
- зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області ЄДРПОУ 21910427 зарахувати позивачу ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 до трудового стажу на пільгових умовах за Списком №1, період часу його навчання у середньому професійно-технічному училище № 45 м.Кривого Рогу з 01.09.1988 року по 04.05.1989 року, період часу проходження позивачем строкової служби в армії з 16.05.1989 по 15.05.1991 року та часу роботи позивача вальцювальником стану гарячої прокатки з 21.08.1992 року по 30.03.2000 року та призначити позивачу ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 з 19.04.2021 року.
Згідно рішення Пенсійного фонду №047150012628 від 06.04.2021 року, встановлено, що до пільгового стажу позивача відповідачем не зараховано періоди роботи з 21.08.1992 року по 30.03.2000 року в ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оскільки відсутні дані про атестацію робочого місця.
Щодо незарахування позивачеві до трудового стажу на пільгових умовах за Списком № 1 часу його навчання у середньому професійно-технічному училище № 45 м. Кривого Рогу з 01.09.1988 року по 04.05.1989 року, часу проходження позивачем строкової служби в армії з 16.05.1989 по 15.05.1991 року, матеріали справи не містять.
Окрім цього, позивачем у прохальній частині позову не конкретизовано де саме (назва підприємства) у період з 21.08.1992 року по 30.03.2000 року він здійснював свою трудову діяльність.
Також і ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно зі статтею 169 КАС України, позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання до суду:
- доказів повноважень представника позивача на момент подання адміністративного позову, належним чином засвідчених копій документів;
- уточненої позовної заяви у відповідності до кількості учасників справи, в якій викласти свої вимоги щодо предмета спору, згідно вимог ст.5, п. 4 ч.5 ст. 160, ст. 161, ст.245 КАС України та їх обґрунтування у відповідності до положень закону та із урахуванням висновків суду та доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням та відповідно наданням до суду доказів, що підтверджують вказані обставини;
- доказів, що підтверджують виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням та відповідно наданням до суду доказів, що підтверджують вказані обставини, згідно положень п.п.4,5 ст. 160 КАС України.
Для усунення недоліків, визначених даною ухвалою, позивачу встановлюється десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання ним цієї ухвали.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Ільков