17 травня 2021 року Справа № 160/3637/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної податкової служби України (відповідач 1), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
12.03.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної податкової служби України (відповідач 1), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач 2), в якій позивач просить:
- зобов'язати Державну податкову службу України вилучити інформацію з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, яка була надана під час реєстрації у податковому органі, та зберегти за гр. ОСОБА_1 форму обліку платників податків за: прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації (згідно дії ст.ст.28, 294, 296 Цивільного кодексу України);
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснювати в подальшому облік гр. ОСОБА_1 , як платника податків без застосування любого цифрового ідентифікатора, а саме: ідентифікаційного номера; серії та номера паспорту; унікального номера запису реєстру і вести її облік тільки за: прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації та проставити у паспорті гр. ОСОБА_1 (на стор. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач, виходячи зі своїх релігійних переконань, впевненості в істинності Святого Письма та вчення Православної Церкви, відповідно до якого будь-який замінник християнського імені (цифровий кодифікатор, що базується на серії та номері паспорта; номері облікової картки та таке інше), який надається державними службами (податковою, міграційною службами, пенсійним та соціальним фондами тощо), являє собою цифрове ім'я, є неприпустимим, звернулась до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та до Державної податкової служби України із заявами, в яких просила здійснювати у подальшому її облік, як платника податків під власним ім'ям (прізвище, ім'я та по-батькові) згідно зі ст.ст. 28, 294, 296 Цивільного кодексу України; проставити у паспорті відмітку про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без цифрового кодифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою (згідно зі ст.63 Податкового кодексу України); не вносити інформацію до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків без згоди фізичної особи платника податків (згідно зі ст.36 Конституції України та ст.6 Закону України «Про захист персональних даних»): внести на стор. 7 або 8 або 9 її паспорту запис про наявність у позивача права здійснювати будь-які платежі без цифрового кодифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою (згідно з положеннями інструкції «Про діловодство у міністерствах, державних органах та відомствах»). Однак, листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області №374 /6/04-36-53-05 від 19.01.2021 року та листом ДПС України №618 /С/99-00-12-11-09 від 09.02.2021 року позивачеві безпідставно відмовлено у задоволенні вказаних заяв, з посиланням на положення Податкового кодексу України про облік платника податків, а саме: внесення відмітки до паспорта громадянина України відносно обліку за серією та номером паспорта або за номером облікової реєстраційної картки фізичної особи. В той же час, позивач переконана, що наразі жоден законодавчий акт не зобов'язує її мати цифровий ідентифікатор, а тому її право на ведення податкового обліку виключно за іменем, роком народження та місцем реєстрації, тобто альтернативному порядку, не може бути обмежене. Наведені обставини спонукали позивача звернутися до суду за захистом своїх прав з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3637/21 за цим позовом, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 19.04.2021 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Крім того, вищезазначеною ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію та докази на її підтвердження відносно того чи надходило до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від ОСОБА_1 Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою №1П від 17 січня 2021 року, та у разі його надходження, інформацію, щодо результатів його розгляду (копію прийнятого рішення).
09 квітня 2021 року до канцелярії суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог, які заявлені до нього, посилаючись на те, що на сьогодні Податковим кодексом України (далі - ПКУ) передбачається два способи ведення обліку фізичних осіб - платників податків в Державному реєстрі: за реєстраційними номерами облікових карток платників податків або за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта). Однак, позивач всупереч пунктів 1-4 розділу VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 №822, подала до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою №1 П від 17.01.2021, яке не було прийнято контролюючим органом (лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.01.2021 №429/6/04-36-53-05), внаслідок не заповнення полів, які передбачають реквізити паспорта або іншого документа, на підставі якого оформлюється паспорт вперше (серія і номер, дата видачі, ким видано). Таким чином, позивачем не дотримана процедура звернення із відповідним Повідомленням за формою №1П для реалізації можливості внесення відмітки до паспорта про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. В той же час, виходячи з положень ст.19 Конституції України, ст.63 та 70 ПКУ, а також норми Положення №822, контролюючі органи не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків у іншому порядку, за іншими формами, способами або видами. ПКУ також не передбачає можливості вилучення інформації з Державного реєстру за заявою фізичної особи. Отже, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача-1 не вносити про неї інформацію до Державного реєстру, використовуючи цифрові кодифікатори (ідентифікаційний номер, серію та номер паспорта, номер облікової картки платника податків та інші форми) та зберегти за нею форму обліку за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та місцем реєстрації, а також вимоги позивача про зобов'язання відповідача-2 вести її облік як платника податків без застосування цифрових кодифікаторів (ідентифікаційний номер, серія та номер паспорта, номер облікової картки платника податків та інші форми), а саме, за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та місцем реєстрації, та знищити інформацію про позивача у Державному реєстрі і зробити у її паспорті запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою, не відповідають вимогам чинного законодавства.
13 квітня 2021 року до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач виклав позицію аналогічну заявленій ним у власній позовній заяві.
20 квітня 2021 року до канцелярії суду надійшов відзив ДПС України на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог, які заявлені до нього, посилаючись на те, що відповідно до положень Податкового кодексу України ОСОБА_1 перебуває на обліку як платник податку у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків за реєстраційним номером облікової картки платника податків. За реєстраційним номером облікової картки платника податків у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків за період з 1998 року по теперішній час накопичувалися відомості про доходи громадянки відповідно до поданих податкових розрахунків сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників і сум утриманих і них податків за ф № 1 ДФ. З матеріалів, наданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, слідує, що громадянка ОСОБА_1 подала засобами поштового зв'язку до Лівобережної ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою № 1 П, яке заповнено з порушеннями, а саме: в Повідомленні не заповнено «Реквізити документа, на підставі якого заповнюється Повідомлення (паспорт або інший документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше)»: «Серія та/або номер паспорта», «Дата видачі», «Орган, що видав паспорт». Враховуючи те, що зазначення у Повідомленні за формою №1 П серії та номеру паспорту є обов'язковим, позивачем не дотримана процедура звернення із відповідним Повідомленням за формою №1П для реалізації свого права як особи, яка через свої релігійні переконання хоче відмовитись від реєстраційного номера облікової картки платника податків, та відповідно для реалізації можливості внесення відповідної відмітки до паспорта про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Таким чином, викладені обставини спростовують доводи ОСОБА_1 про те, що норми чинного законодавства, які передбачають ведення обліку фізичних осіб-платників податків, які через свої релігійні переконання в установленому законом порядку відмовились від використання ідентифікаційного номера, не лише за прізвищем, ім'ям та по батькові, датою народження та місцем народження, а й за серією та номером паспорта порушують право позивачки на свободу релігії, яке охороняється Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод. Адже, зазначені положення Податкового кодексу України є обов'язковими до застосування суб'єктами владних повноважень, а саме відповідачами на час виникнення спірних правовідносин та спрямовані на забезпечення встановленого Конституцією та Законами України публічного порядку. При цьому, Податковим кодексом України не передбачено можливості виключення або невнесення відомостей про особу до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків у випадку, якщо через свої релігійні переконання такі особи відмовляються від прийняття реєстраційного номера, а навпаки, передбачено ведення обліку таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта. У зв'язку із цим, зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, оскільки такий облік передбачає незастосування реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 243, 250, 257, 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є фізичною особою-платником податків, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, ідентифікаційний код НОМЕР_1 .
Окрім цього, позивач є прихожанкою храму Святителя Миколая Дніпропетровської Епархії УПЦ.
12.01.2021 р. ОСОБА_1 звернулась до Лівобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України із заявами про вчинення дій, в якій остання зазначала, що через свої релігійні переконання відмовляється від електронного цифрового ім'я - індивідуального цифрового кодифікатора, а саме: ідентифікаційного номера, обліку за серією та номером паспорта, номера УНЗР; та просила: залишити за нею право жити за власним ім'ям; вилучити всю інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків; зберегти за нею форму обліку платників податків - за прізвищем, ім'ям та по-батькові, роком народження (згідно з дії ст.ст. 28, 294, 296, 301 ЦК України); проставити відмітку у паспорті (на стор. 7, 8 або 9) про наявність права на вчинення певних дій без присутності цифрового кодифікатора, а саме: ІІН, серія та номер паспорта, номера облікової картки платника податків та інше.
Листом від 19.01.2021 р. за вих.№374/04-36-53-05 Головне управляння ДПС у Дніпропетровській області повідомило позивачеві про те, що вимогами чинного законодавства облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, ведеться виключно в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Інших видів обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, чинним законодавством не передбачено. Також повідомлено, що документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених пунктом 70.12 ПК України, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України. Наголошено, що контролюючі органи не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків в іншому порядку, за іншими формами, способами або видами відмінними від тих, що передбачені чинним податковим законодавством України. Крім того, було зауважено, що останній потрібно особисто звернутися до відповідного контролюючого органу за місцем проживання та подати повідомлення за ф.1П і всі необхідні документи (паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб) для подальшого обліку в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта. На підставі вище зазначених дій, до паспорту заявника буде поставлено штамп із записом «Має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта» (згідно додатку 9 до Положення №882 від 29.09.2017 р.).
В подальшому, 17 січня 2021 року ОСОБА_1 заповнила та подала до Лівобережної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Повідомлення за формою №1П (додаток 8 до Положення про реєстрацію фізичних осіб-платників податків).
Листом від 20.01.2021р. за вих.№429/6/04-36-53-5 Головне управляння ДПС у Дніпропетровській області повідомило позивачеві про те, що у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданому Повідомленні щодо внесення серії та/або номера паспорта, прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації та повідомлено про необхідність подання нової заяви для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру. Так, подане позивачем Повідомлення за формою №1П було подано до ДПІ не особисто, а засобами поштового зв'язку та містить недостовірні дані. На підставі цього Лівобережна ДПІ відмовляє у реєстрації в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта та пропонує останній особисто звернутися до відповідного контролюючого органу за місцем проживання та подати Повідомлення за формою № 1П і всі необхідні документи для подальшого обліку в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта. На підставі вище зазначених дій, до паспорту позивача буде поставлено штамп із записом «Має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта» (згідно додатку 9 до Положення №882 від 29.09.2017 р.).
Листом від 09.02.2021р. за вих. №/С/99-00-12-11-09 Державна податкова служба України повідомила позивачеві, що на сьогодні ПКУ передбачається два способи ведення обліку фізичних осіб - платників податків у Державному реєстрі: за реєстраційними номерами облікових карток платників податків або за прізвищем, ім'я, по батькові та серією і номером паспорту (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта). Порядок обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного, номера, а також процедуру внесення відмітки до паспортів таких осіб визначено у Положенні про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за №1306/31174 (зі змінами). Таким чином, керуючись статтею 19 Конституції України та статтями 63 та 70 ПКУ, контролюючі органи не мають повноважень щодо ведення обліку платників податків у іншому порядку, за іншими формами, способами або видами. Кодекс не передбачає можливості вилучення інформації з Державного реєстру за заявою фізичної особи
Не погодившись з позицією відповідачів, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом з тим, статтею 35 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Відповідно до статті 9 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу думки, совісті та релігії.
Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або захисту прав і свобод інших людей.
До 01 січня 2011 року діяв Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22.12.1994, відповідно до статті 1 якого для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Згідно із статтею 5 цього ж Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Проте, Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» втратив чинність з набранням чинності Податковим кодексом України (далі - ПК України), яким на даний час регулюється порядок обліку платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Відповідно до пункту 63.1. статті 63 ПК України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Так, пунктом 63.2 статті 63 ПК України передбачено, що взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Пунктом 63.3 статті 63 ПК України визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом (пункт 63.5. статті 63 ПК України).
Відповідно до пункту 63.6 статті 63 ПК України облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 63.7 статті 63 ПК України визначено, що контролюючий орган зазначає податковий номер або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків або надсилаються йому.
Відповідно до пунктів 63.11, 63.12 статті 63 ПК України контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.
Інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.
Пунктом 70.1 статті 70 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:
громадянами України;
іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Відповідно до пункту 70.5 статті 70 ПК України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - контролюючому органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
Згідно з пунктом 70.9. статті 70 ПК України за зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особи контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті.
У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Відповідно до пункту 70.12 статті 70 вказаного Кодексу реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків.
Таким чином, ПК України, на відміну від Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» (який діяв до набрання чинності вказаним Кодексом), не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення щодо осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та проставляння у паспортах зазначених осіб відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Із наведених норм чинного законодавства України чітко слідує, що релігійні переконання особи не звільняють її від конституційного обов'язку сплачувати податки і збори. При цьому, взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків. За загальним правилом, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Проте, для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, облік ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта.
При цьому, облік таких осіб ведеться в окремому Державному реєстрі за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Порядок реалізації права на відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника чітко визначено законодавством.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до статей 63 та 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України з метою визначення єдиної методики реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) розроблено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Міністерства фінансів України 29.09.2017 №822 (далі - Положення №822).
Згідно із пунктом 1 розділу II цього Положення усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.
Облік фізичних осіб - платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
Згідно з пунктами 1-4 розділу VIII Положення №822 фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення за формою N 1П (додаток 8), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред'являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).
Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта. До паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.
Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання.
Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних або оформлення паспорта вперше.
Пунктом 7 розділу VIII Положення №822 визначено, що після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення.
Відповідно до пункту 10 розділу VІІІ Положення №822 у разі, якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру реєстраційний номер облікової картки платника податків закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта), а у разі наявності у паспорті відмітки про реєстраційний номер облікової картки така відмітка анулюється у порядку, встановленому цим розділом.
Таким чином, порядок відмови від обліку платника податків за номером картки такого платника чітко врегульовано законами. Процедура відмови також чітко прописана та фактично позбавляє відповідачів дискреції відносно того, яким чином здійснювати облік платника податків.
Відтак для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків передбачено їх облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки. Вказане право може бути реалізоване шляхом подання відповідному органу державної податкової служби повідомлення за формою №1П.
При цьому, суд зазначає, що законодавством не передбачено можливості ведення обліку фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків виключно за прізвищем, ім'ям, по батькові, роком народження і місцем реєстрації. Відтак, позивач просить здійснити її облік як платника податків у спосіб, який не передбачений ПК України.
Отже, зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, ведеться шляхом обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта, а не прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, - не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, оскільки такий облік передбачає не застосування реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2020 року у справі №825/1854/17.
Так, з матеріалів справи встановлено, що подане позивачем Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою №1П (додаток 8) всупереч вимогам п.70.5 ст.70 Податкового кодексу України, пунктів 1 - 4 Розділу VIII Положення № 882 не містили заповнених граф, а саме:
- "Реквізити документа, на підставі якого заповнюється Повідомлення (паспорт або інший документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше)":
- "Серія та/або номер паспорта; орган, що видав паспорт, дата видачі".
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не дотримана процедура звернення із відповідним Повідомленням за формою № 1П для реалізації свого права як особи, яка через свої релігійні переконання хоче відмовитись від реєстраційного номера облікової картки платника податків, та відповідно для реалізації можливості внесення відповідної відмітки до паспорта про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Разом із тим, суд зазначає, в силу п. 70.5 ст. 70 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному контролюючому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних (п. 4 розділу VІІІ Положення № 882).
Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі за серією та номером паспорта (п.6 розділу VІІІ Положення № 882).
Контролюючий орган вносить до паспорта відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення. Датою взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру вважається дата внесення відмітки до паспорта (п. 8 розділу VІІІ Положення № 882).
Отже, зазначення у Повідомленні за формою № 1П серії та номеру паспорту є обов'язковим.
Проте, матеріали справи не містять належних доказів виконання позивачем наведених присів законодавства.
Стосовно доводів позивача про необхідність застосування статей 32, 34, 35 Конституції України, статей 28, 294, 296 Цивільного кодексу України, статей 6, 7, 8, Закону України "Про захист персональних даних", суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються положеннями чинного податкового законодавства, які мають пріоритет у правозастосуванні. Положення Податкового кодексу України є обов'язковими для суб'єктів владних повноважень та спрямовані на забезпечення встановленого Конституцією та Законами України публічного порядку.
З приводу посилання позивача на позиції, викладені в постанові Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №826/526/15 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №806/3265/17 суд зазначає, що предметом розгляду справи №826/526/15 є вимоги щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду, предметом розгляду справи №806/3265/17 є вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, натомість, предметом розгляду даної справи є вимоги щодо здійснення податкового обліку позивача виключно за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без застосування будь-якого цифрового ідентифікатора, а саме: ідентифікаційного номера; серії на номеру паспорту; унікального номера запису реєстру.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що ведення податкового обліку позивача виключно за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації, без зазначення серії та номера паспорта, як вона про це просить, є неможливим, оскільки норми Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», які передбачали таке право позивача, втратили чинність із набранням чинності ПК України з 01.01.2011р.
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N 3477-IV рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Так, зроблений у даній справі висновок про те, що зміна порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, не призводить до зменшення обсягу прав вказаних осіб, узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, висловленою у Рішенні від 3 грудня 2009 року № 40010/04 у справі "Тамара Скугар та інші проти Росії", яка стосувалась відмови віруючих православної церкви від ідентифікації у податкових правовідносинах за номером. Суд зазначив, що захищаючи особисту сферу, стаття 9 Конвенції не завжди гарантує право поводити себе у публічній сфері життя так, як того вимагають релігійні погляди. Держава, розробляючи та застосовуючи власні внутрішні процедури, не може залежати від точки зору окремих громадян, яка базується на їх релігійних віруваннях. Суд дійшов висновку, що спосіб організації державної податкової бази даних з використанням індивідуальних номерів платників податків не є втручанням держави у реалізацію права заявниці на свободу релігії, гарантованого статтею 9 Конвенції.
Отже, з цих підстав суд не враховує доводи позивача про те, що дія норм Податкового кодексу України звужує її права, оскільки зміна діючого порядку податкового обліку осіб, які через свої релігійні переконання не бажають користуватися ідентифікаційним номером, не зменшує обсягу прав зазначених осіб, і, з урахуванням позиції ЄСПЛ, не є порушенням статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача вилучити інформацію з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, зберегти за позивачем форму обліку платників податків за прізвищем, ім'ям та по батькові, роком народження та за місцем реєстрації задоволенню не підлягають.
Крім того, не підлягає задоволенню і вимога про зобов'язання Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області проставити у паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, оскільки згідно з пунктом 7 розділу VIII Положення №822 лише після отримання підтвердження щодо можливості внесення відмітки за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення, відповідний контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, форму якої наведено в додатку 9 до цього Положення, відповідно до якої, вказана відмітка складається зі слів «Має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта».
При цьому, вказана вимога є передчасною, так як дана відмітка проставляється у діючих паспортах громадян України після подання відповідного Повідомлення, складеного з дотриманням вимог чинного законодавства, чого у даному випадку позивачем зроблено не було.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог через їх недоведеність та необґрунтованість, а, отже, про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, відповідно до ст.139 КАС України не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Державної податкової служби України (відповідач 1) (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач 2) (код ЄДРПОУ 43145015, юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 17.05.2021р.
Суддя: О.М. Турова