17 травня 2021 рокуСправа № 160/5221/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,-
І. ПРОЦЕДУРА
1. 07.04.2021 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про:
- визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформленої у вигляді листа від 23.11.2020 № 22713-23014/З-01/8/0400/20;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 стажу роботи в Черкаській виробничо-інвестиційній фірмі «Акцент» з 20.03.1993 по 21.01.1996 на підставі трудової книжки.
2. Ухвалою суду від 12.04.2021 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів.
3. 06.05.2021 засобами поштового зв'язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доказом його направлення позивачу, надано витребувані судом докази.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
4. До загального стажу роботи відповідачем не був врахований період роботи з 20.03.1993 по 21.01.1996, оскільки маються виправлення в трудовій книжці в наказі про звільнення.
5. Підтвердити період роботи в Черкаській виробничо-інвестиційній фірмі «Акцент» з 20.03.1993 по 21.01.1996 немає можливості, оскільки за час існування фірми з 1992 по 1998 роки накази з особистого складу втрачені, відомості нарахування заробітної плати відсутні. До архівних установ документи з особового складу підприємства на зберігання не надходили.
6. Наявні всі підстави для призначення позивачу пенсії з урахуванням вказаних періодів на підставі записів трудової книжки.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
7. Відповідач проти позову заперечив повністю, зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.01.2020 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
8. За матеріалами пенсійної справи загальний страховий стаж позивача складає 23 роки 06 місяців 22 дні.
9. Період роботи з 20.03.1993 по 21.01.1996 не зараховано до загального страхового стажу, оскільки в наказі про звільнення міститься виправлення в даті місяця.
10. Додаткові документи, які б підтверджували факт роботи за спірний період до Головного управління позивачем не надавалися.
11. Позовні вимоги стосовно зарахування стажу роботи в Черкаській виробничо-інвестиційній фірмі «Акцент» з 20.03.1993 по 21.01.1996 на підставі трудової книжки є протиправними та задоволенню не підлягають.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
12. 13.02.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (управління обслуговування громадян Кам'янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр)) із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
13. До заяви позивачем додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт НОМЕР_1 ; трудову книжку НОМЕР_2 ; виписку з акта МСЕК про встановлення, зняття або заміну групи інвалідності серії 12 ААБ № 620758 ; військовий квиток НОМЕР_4 , довідку від 05.02.2020 № 4/131; диплом НОМЕР_5 .
14. Позивачу призначено пенсію по інвалідності з 13.01.2020.
15. 18.06.2020 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області (управління обслуговування громадян Кам'янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр)) із заявою про перерахунок пенсії, вид перерахунку - допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами.
16. До заяви додано: довідку про зміну назви організації від 19.02.2020 № 023-549/1; документи про стаж, що визначені «Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 від 19.02.2020 № 023-549.
17. Відділ призначення пенсії управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, розглянувши заяву позивача, листом від 23.11.2020 № 22713-23014/З-01/8-0400/20 повідомив про наступне:
18. Вам була призначена пенсія по інвалідності з 13.01.2020 у розмірі 1638 грн. Загальний стаж роботи склав 22 роки 9 місяців 14 днів;
- 18.06.2020 Ви надали документи на допризначення, після перегляду з 13.01.2020 Ваш загальний стаж роботи склав 23 роки 6 місяців 22 дня у розмірі 1638 грн;
- без врахування періоду з 20.03.1993 по 21.01.1996 - виправлення у наказі при звільненні. Необхідно подати підтверджувальну довідку про період роботи.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
19. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
20. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
21. Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
22. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
23. Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
24. За правилами статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
25. Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
- у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
- у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
26. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).
27. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1).
28. Відповідно до пункту 1.9 Порядку № 22-1:
- днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (абзац перший);
- якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (абзац п'ятий).
29. Пунктом 4.1. Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
30. Згідно з пунктом 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
- перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
- перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
- перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
31. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
32. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
щодо підтвердження періодів роботи
33. Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
34. Відповідно до пункту першого «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
35. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
36. Пунктом 3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
37. Згідно з пунктом 18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
щодо оформлення записів у трудовій книжці
38. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» (у редакції, дійсній на час спірних правовідносин) в якій, зокрема, зазначено:
- пункт 1.1: трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню;
- пункт 2.3: записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону;
- пункт 2.4: усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення;
- пункт 2.6: у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу;
- пункт 2.26: записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону;
- пункт 4.1: у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів;
- пункт 7.2: бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок. По закінченні кожного місяця особа, яка відповідає за ведення трудових книжок, подає бухгалтерії звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них і про суми, що одержані за заповнені трудові книжки і вкладиші до них, з додатком прибуткового ордеру каси підприємства.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
39. Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною першою статті 46 Конституції України.
40. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
щодо права на зарахування періоду роботи у Черкаській виробничо-інвестиційній фірмі «Акцент» з 20.03.1993 по 21.01.1996
41. Згідно із трудовою книжкою НОМЕР_2 позивач у період з 20.03.1993 по 21.01.1996 працював у Черкаській виробничо-інвестиційній фірмі «Акцент».
42. Запис про звільнення засвідчено підписом та печаткою підприємства.
43. Відповідачем не зараховано до страхового стажу період роботи з 20.03.1993 по 21.01.1996, оскільки в наказі про звільнення міститься виправлення.
44. Суд звертає увагу, що позивачем були надані до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, про що відповідачем не заперечується:
- лист від 22.06.2020 № З-923/03-09 Архівного управління Кам'янської міської ради про те, що надати архівну довідку немає можливості, у зв'язку з тим, що до Управління документи на довгострокове зберігання по підприємству не надходили;
- лист від 22.07.2020 № 101/05-11 Державного архіву Черкаської області про те, що підтвердити період роботи у зазначений період немає можливості, оскільки документи зазначеної фірми не надходили на зберігання та їх місцезнаходження архіву невідоме;
- архівну довідку від 04.08.2020 № 6779-2 Архівного відділу Департаменту управління справами та юридичного забезпечення Черкаської міської ради щодо надання довідки про стаж роботи та заробітну плату, в якій зазначено, що згідно з пояснювальною запискою директора Черкаської виробничо-інвестиційній фірмі «Акцент» Ю.А. Маляренка «Накази з особового складу за 1992-1998 роки» втрачені, відомості нарахування заробітної плати за 1992-1995 роки відсутні.
45. Отже, позивачем вчинено усі можливі дії та подано усі наявні документи з метою зарахування періоду роботи у Черкаській виробничо-інвестиційній фірмі «Акцент», а відсутність додаткових документів, на підставі яких можливе підтвердження періоду роботи позивача не може спростовувати наявність у позивача зазначеного стажу.
46. Суд звертає увагу, що відповідач не зарахував зазначений період роботи пославшись лише на формальні неточності у записах трудової книжки, а саме: виправлення у даті наказу про звільнення.
47. Суд наголошує на тому, що позивач не може і не повинен нести відповідальність за заповнення трудової книжки, оскільки записи у трудову книжку вносилися відповідальним працівником підприємства, де працював позивач.
48. Відповідно до «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» від 29.07.1993 № 58 бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок
49. Пунктом 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
50. З урахуванням викладеного, на особу не може перекладатись тягар доведення чіткості даних, що зазначені у його трудовій книжці.
51. Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
52. Однак, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж позивача.
53. Таким чином, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист.
54. Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.
55. Також, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі № 307/541/17 зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
56. Крім того, суд звертає увагу, що:
- на дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії (13.02.2020) «Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 10.11.2006 № 18-1 (далі - Порядок № 18-1) визначав механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника;
- станом на дату розгляду справи: Порядок № 18-1 визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи: 1) для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника; 2) до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).
57. Таким чином, звернутися із заявою про підтвердження періодів роботи до Комісії позивач не має підстав, оскільки на нього не розповсюджується дія Порядку № 18-1.
58. Законодавством України також встановлено порядок підтвердження трудового стажу у разі відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних, а саме:
- період роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
59. Суд звертає увагу, що трудова книжка позивача містить відомості щодо періоду роботи позивача з 20.03.1993 по 21.01.1996, а формальні неточності у даті наказу, які допущені працівником підприємства, не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи, а тому підстави підтвердження трудового стажу показанням свідків у даному випадку відсутні.
щодо визнання протиправною відмови ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області, оформленої у вигляді листа від 23.11.2020 № 22713-23014/З-01/8/0400/20
60. Суд звертає увагу, що звернувшись 18.06.2020 до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та додавши додаткові документи, загальний стаж роботи змінився з 22 роки 9 місяців 14 днів до 23 роки 6 місяців 22 дня, про що позивача повідомлено листом від 23.11.2020 № 22713-23014/З-01/8-0400/20 «Про розгляд звернення».
61. Також у зазначеному листі вказано про не зарахування періоду роботи з 20.03.1993 по 21.01.1996, оскільки наявні виправлення у наказі при звільненні та необхідно подати підтверджувальну довідку про період роботи.
62. Отже, оскаржувана позивачем відмова, оформлена листом від 23.11.2020 № 22713-23014/З-01/8-0400/20 «Про розгляд звернення» не є рішенням про відмову у зарахуванні періоду роботи з 20.03.1993 по 21.01.1996.
63. Відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 № 361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
64. За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.
65. Належить зазначити, що бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта, тобто не здійснення/не вчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити, тоді як дією є сукупність вчинків кого-небудь, здійснення особою певних функцій/обов'язків у межах наданих повноважень, тощо.
66. З урахуванням викладеного суд визнає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 20.03.1993 по 21.01.1996.
щодо зобов'язання вчинити певні дії
67. Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
68. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
69. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
70. Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
71. На захист порушеного права позивача суд зобов'язує Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 20.03.1993 по 21.01.1996 у Черкаській виробничо-інвестиційній фірмі «Акцент».
VІІ. ВИСНОВОК СУДУ
72. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
73. Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд, -
74. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код НОМЕР_6 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
75. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 20.03.1993 по 21.01.1996 у Черкаській виробничо-інвестиційній фірмі «Акцент».
76. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 20.03.1993 по 21.01.1996 у Черкаській виробничо-інвестиційній фірмі «Акцент».
77. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
78. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба