05 квітня 2021 року Справа № 160/1208/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
26.01.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладеними в листі від 13 серпня 2020 року, в частині не включення до страхового стажу періоду роботи у шкідливих умовах з 09.06.2009 р. - по 31.07.2010 р.; з 01.08.2010 р. - по 16.06.2013 р.; з 17.06.2013 р. - по 30.04.2016 р.; з 01.05.2016 р. - по 02.08.2016 р.; з 03.08.2016 р. - по 31.07.2020 р. включно, що дає право на отримання пільгової пенсії за Списком №2, у зв'язку з роботою в особливо шкідливих умовах праці, -протиправними.
- зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати до страхового стажу роботи, що дає право на отримання пільгової пенсії за Списком № 2 період роботи у шкідливих умовах з 09.06.2009 р. - по 31.07.2010 р.; з 01.08.2010 р. - по 16.06.2013 р.; з 17.06.2013 р. - по 30.04.2016 р.; з 01.05.2016 р. - по 02.08.2016 р.; з 03.08.2016 р. - по 31.07.2020 р. включно, призначити, провести перерахунок та виплачувати пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, у зв'язку з роботою в особливо шкідливих умовах праці, відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з 07.08.2020 р. з урахуванням усього періоду моботи в шкідливих умовах за Списком № 2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він має пільговий стаж роботи за Списком № 2 більше 11 років (11 років, 1 місяць та 27 днів), що є достатнім для призначенні пільгової пенсії пропорційно до відпрацьованих років та віку, а тому останній звернувся до пенсійного органу для призначення пенсії. Однак, 13.08.2020 року, позивач отримав лист від відповідача про відмову в призначенні пенсії, відповідно до якого, до пільгового стажу за Списком № 2 відповідачем було зараховано лише 9 років 7 місяців та 10 днів. Відтак, позивач вказує, що відповідачем безпідставно не було зараховано усі періоди його роботи у шкідливих умовах за Списком № 2, що позбавило позивача права на отримання пільгової пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю останньої вимогам ст. 161 КАС України.
На виконання вимог ухвали суду, 02.02.2021 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
01.03.2021 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що підстав для зарахування ОСОБА_1 спірних періодів роботи до пільгового стажу за Списком № 2 у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області немає, оскільки у зазначені періоди атестація вищезазначеного робочого місця у передбаченому законодавством порядку і строки підприємством не проведена.
На виконання ухвали суду від 05.02.2021 року відповідачем було долучено до матеріалів справи № 160/1208/21 належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, що підтверджується заявою про призначення пенсії від 05.08.2020 року.
До заяви позивач було додано усі наявні документи для підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Листом від 13.08.2020 року № 0400-0305-8/67649 відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком за Списком № 2.
В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що підставою для зарахування певного періоду роботи до роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах є насамперед наявність посади (професії) та виробництва у відповідному Списку, а також зайнятість виконанням робіт передбачених Списками №1 і №2, на протязі повного робочого дня, а також підтвердження шкідливих умов праці працівника після 21 серпня 1992 року результатами атестації робочих місць за умовами праці (не менш ніж 80%), установленого для такого виробництва. Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає права працівникові на пенсію за віком на пільгових умовах. За наданими документами стаж роботи ОСОБА_1 становить 38 років 11 днів, з них за Списком № 2 9 років 7 місяців 10 днів, що є недостатнім.
При цьому, судом встановлено, що відповідно до листа відповідача «Форма РС право» щодо розрахунку стажу позивача видно, що пенсійним органом зараховано до пільгового стажу за Списком №2 періоди його роботи з 09.06.2009 р. - по 09.02.2011 р.; з 08.02.2012 р. - по 19.09.2012 р.; з 22.09.2012 р. - по 16.06.2013 р., з 17.07.2013 р. - по 30.04.2016 р., з 01.06.2016 р. - по 07.02.2017 р., з 12.07.2017 р. - по 25.08.2019 р., з 29.08.2019 р. - по 30.06.2020 р.
Відтак, суд встановлено, що фактично спірним питанням у цій справі є дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за Списком №2 періодів його роботи з 10.02.2011 р. - по 07.02.2012 р., з 20.09.2012 р. - по 21.09.2012 р., з 17.06.2013 р. - по 16.07.2013 р., з 01.05.2016 р. - по 31.05.2016 р., з 08.02.2017 р. - по 11.07.2017 р., з 26.08.2019 р. - по 28.08.2019 р., з 01.07.2020 р. - по 31.07.2020 р. включно.
Згідно п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно п. «б» ч. 1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього ж Закону України, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченомустаттями 13 - 14 цього Закону України, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Пунктом 3 «Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005 року, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року
Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
За п. 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
Разом з цим, відповідно до п. 1 і 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442), атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому; основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Згідно з п. 6 Порядку № 442 атестація робочих місць передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідальність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до п. 4.2 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1 та № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією (трудова книжка та (або) уточнюючі довідки). При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки, як такої, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 року у справі № 460/5271/16-а.
При цьому, суд вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 520/15025/16-а сформулювала правовий висновок, згідно з ким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.
Отже, Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Як видно з матеріалів справи, у трудовій книжці позивача наявні записи про найменування посад, які він займав на підприємствах, проте у встановленому порядку відсутні повні дані про умови праці на підприємствах позивача, які є визначальними при віднесені займаних ним посад до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 та № 2.
При цьому, судом встановлено, що позивач при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, надав трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду та зазначенням періоду виконуваної роботи, а також надав зазначені уточнюючі довідки підприємства (копія довідки від 18.06.2020 р. за № 73-1/3 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній та копія довідки від 31.07.2020 р. за № 01 -15/22 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній), якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по списку № 2, однак, йому протиправно було відмовлено у зарахуванні пільгового стажу через відсутність відомостей про атестацію робочих місць.
Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача і визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладеними в листі від 13.08.2020 року, в частині не включення до страхового стажу позивача періодів роботи у шкідливих умовах з 10.02.2011 р. - по 07.02.2012 р., з 20.09.2012 р. - по 21.09.2012 р., з 17.06.2013 р. - по 16.07.2013 р., з 01.05.2016 р. - по 31.05.2016 р., з 08.02.2017 р. - по 11.07.2017 р., з 26.08.2019 р. - по 28.08.2019 р., з 01.07.2020 р. - по 31.07.2020 р. включно, що дає право на пенсію за Списком № 2 згідно п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити, провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення зазначеної позовної вимоги буде втручанням в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Таким чином, належним способом захисту прав позивача у цій справі є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності часткового задоволення адміністративного позову.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 КАС України, у зв'язку з чим, з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 454,00 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, викладені в листі від 13.08.2020 року, в частині не включення до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у шкідливих умовах з 10.02.2011 р. - по 07.02.2012 р., з 20.09.2012 р. - по 21.09.2012 р., з 17.06.2013 р. - по 16.07.2013 р., з 01.05.2016 р. - по 31.05.2016 р., з 08.02.2017 р. - по 11.07.2017 р., з 26.08.2019 р. - по 28.08.2019 р., з 01.07.2020 р. - по 31.07.2020 р. включно.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу роботи, що дає право на отримання пільгової пенсії за Списком № 2 періоди роботи у шкідливих умовах з 10.02.2011 р. - по 07.02.2012 р., з 20.09.2012 р. - по 21.09.2012 р., з 17.06.2013 р. - по 16.07.2013 р., з 01.05.2016 р. - по 31.05.2016 р., з 08.02.2017 р. - по 11.07.2017 р., з 26.08.2019 р. - по 28.08.2019 р., з 01.07.2020 р. - по 31.07.2020 р. включно.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 05.04.2021 року.
Суддя А. Ю. Рищенко