17 травня 2021 року Справа №160/11764/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі заяву представника відповідача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 28.09.2020 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39А, код ЄДРПОУ 39835428) від 03.09.2020 року № 4-9308/15-20-СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39А, код ЄДРПОУ 39835428) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 16.07.2020 року № 1К/ЗЕМ-СВД/ЄЛЗ/ПТР та надати дозвіл у формі наказу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва орієнтовною площею 0,12 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації; стягнено на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39-А, ЄДРПОУ 39835428) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.03.2021 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року у справі №160/11764/20.
Вказане рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року у справі № 160/11764/20 набрало законної сили 22.03.2021 року.
31.03.2021 року позивачем отримано виконавчий лист у справі № 160/11764/20.
15.04.2021 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 160/11764/20, в якій повідомив суд про те, що рішенням суду від 19.11.2020 року відповідача, зокрема, зобов'язано повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 16.07.2020 року № 1К/ЗЕМ-СВД/ЄЛЗ/ПТР та надати дозвіл у формі наказу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва. Разом з тим, представник відповідача стверджує, що зазначені приписи є альтернативними способами захисту, які не можуть застосовуватись одночасно, оскільки повторний розгляд допускає різні рішення, зокрема, про надання дозволу або відмову у ньому. Однак, зобов'язання прийняти рішення про надання дозволу не залишає відповідачу вибору, що суперечить приписам ст.ст. 118, 122 Земельного кодексу України.
Суд, враховуючи, що судове рішення у справі було ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і відсутня необхідність заслухати заявника, суд вирішує заяву про роз'яснення судового рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на що зазначає наступне.
Відповідно до ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Досліджуючи наявність підстав для роз'яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Тобто, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст. 254 КАС України, роз'ясненим може бути рішення чи ухвала суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому, вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст. 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) його зміст.
При роз'ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2009 року у справі № К-18670/07-с.
З урахуванням цього, суд доходить висновку, що резолютивна частина рішення суду в даній адміністративній справі, яке набрало законної сили, є зрозумілим для виконання суб'єктом владних повноважень та не потребує додаткового роз'яснення. Відтак, з резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст не викликає труднощів для розуміння порядку виконання, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеному тлумаченню, шляхом роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу, не підлягає.
Виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 160/11764/20.
Керуючись ст. ст. 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви представника відповідача про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька