17 травня 2021 року Справа № 160/6247/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
20.04.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради щодо виплати ОСОБА_1 суми разової грошової допомоги за 2020 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, в розмірі меншому, ніж 5 мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 рік у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньої виплаченої суми допомоги.
23.04.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовлено та позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
13.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного.
Дана заява обґрунтовано тим, що позивачу стало відомо про невідповідність розміру отриманої щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня за 2020 рік після отримання листа-відповіді Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 19.03.2021 року та листа-відповіді Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради від 26.03.2021 року та в подальшому після отримання 23.03.2021 року в центрі безоплатної правової допомоги консультації з питання виплати даної допомоги.
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1-2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Як вже встановлювалося судом, а саме ухвалою суду від 23.04.2021 року, якою було залишено позовну заяву позивача без руху, позивач разом із позовною заявою надавав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування даної заяви позивач зазначав, що він дізнався про порушені права щодо невиплати вказаної допомоги у повному обсязі з листа-відповіді Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради від 19.03.2021 року та листа-відповіді Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради від 26.03.2021 року.
Однак, при повторному зверненні до суду із заявою про поновлення пропущеного строку позивач вказує підстави, які вжи були визнані судом необґрунтованими для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Щодо підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду, а саме отримання безоплатної первинної правової допомоги, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) надання правової інформації; 2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань; 3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); 3-1) надання консультацій, роз'яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок; 4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Суд зазначає, що факт звернення з заявою про отримання безоплатної первинної допомоги не може бути належним доказом про те, що позивачу про порушені права стало відомо саме з дати подання такої заяви.
Отже, суд вказує, що в матеріалах справи відсутні належні докази наявності обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.
Тому, суд дійшов висновку, що позивач будучи обізнаним про порушення його прав, свобод та інтересів у встановлений строк звернення до суду не звернувся, доказів обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.
У рішенні від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Великої Британії» Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Відтак, з огляду на позицію Верховного Суду та оцінюючи наведені причини поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказані в заяві позивача, не можуть бути визнані судом поважними, оскільки позивачем не доведено обставини, які об'єктивно унеможливлювали своєчасне звернення до суду, у визначений законом строк.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу, оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись ст. 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду від 13.05.2021 року - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та додані до неї матеріали позовної заяви надсилати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський