17 травня 2021 року Справа № 160/6200/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд “Екологія-Геос” про визнання дій чи бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
20.04.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд “Екологія-Геос” про визнання дій чи бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 20.04.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
21.04.2021 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви. Позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до суду: документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн.; уточненої позовної заяви з обґрунтуванням заявлених вимог, копій позовних заяв з додатками, відповідно до кількості учасників справи.
Позивачем отримано вказану вище ухвалу суду.
23.04.2021 року позивачем до суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, між тим, дослідивши матеріали справи, встановлено, що поданими документами не усунуто недоліки первісної позовної заяви.
Ухвалою суду від 28.04.2021 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 21.04.2021 року на десять днів з дня отримання копії ухвали суду.
Позивачем отримано вказану вище ухвалу суду.
30.04.2021 року до суду від ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Ількова В.В., яка сформована позивачем в системі "Електронний суд".
Ухвалою суду від 11.05.2021 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В., необґрунтованою. Передано матеріали адміністративної справи №160/6200/21 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
Ухвалою суду від 12.05.2021 року (суддя Голобутовський Р.З.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ількова В.В. в адміністративній справі №160/6200/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд “Екологія-Геос” про визнання дій чи бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, було відмовлено.
Ухвалою суду від 17.05.2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відмовлено.
Так, в ухвалі суду від 17.05.2021 року судом було надано правову оцінку клопотанню ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору, від 23.04.2021 року, яке було сформовано позивачем в системі "Електронний суд".
30.04.2021 року до суду від ОСОБА_2 на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2021 року була подана заява.
Ця заява від 30.04.2021 року сформована позивачем в системі "Електронний суд".
У цій заяві позивач просить суд: Державу Україна в особі Дніпропетровського окружного адміністративного суду, який діє, у відповідності із статтею 6, 19, 124, 126, 129, 129-1 Конституції України та завданням якого є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. На підставі рішення Конституційного Суду України 23 травня 2001 року у справі № 1- 17/2001 № 6-рп/2001, статті 6 Європейської Конвенції з прав людини: “Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить його справу щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтування будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення”, статті 13 Європейської Конвенції з прав людини: “Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження”, статті 53 Європейської Конвенції з прав людини: “Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що обмежує чи применшує будь-які права людини та основоположні свободи, які можуть бути визнані на підставі законів будь-якої Високої Договірної Сторони чи будь-якою іншою угодою, стороною якої вона є”, статті 8 Конституції України, та на підставі пункту 1, пункту2, частини 2 пункту 8 Постанови № 9 від 01.11.96 Пленуму Верховного суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, а саме: З метою правильного застосування норм Конституції при здійсненні правосуддя Пленум Верховного Суду України постановляє дати судам такі роз'яснення: Відповідно до ст.8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно -правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст.150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання п; Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи. Статтею 55 Конституції кожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує. Статті 8 та 55 Конституції забезпечити гарантію права на розгляд справи у суді, відповідно із ст. 2 та 5 КАСУ, ст.ст.3, 8, 55 Конституції шляхом відкриття провадження у справі.
Разом з цим, позивачем вимоги ухвали суду від 21.04.2021 року не виконані, а саме не надано документу про сплату судового збору у розмірі 908,00 грн., а також не надано уточненої позовної заяви з обґрунтуванням заявлених вимог, копій позовних заяв з додатками, відповідно до кількості учасників справи.
Отже, станом на 17.05.2021 року вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконані.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З урахуванням наведено, суд дійшов висновку, що даний позов необхідно повернути позивачеві, згідно вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст. ст. 169, 248 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі: Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Головного управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Благодійний фонд “Екологія-Геос” про визнання дій чи бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Копію ухвали про повернення позовної заяви, направити позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Ільков