17 травня 2021 року Справа № 160/1426/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком № 0400-0308-8/79929 від 11.09.2020 року ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного трудового (страхового) стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області включити період роботи з 23.03.1978 року по 29.08.1981 рік, з 11.06.1981 року по 21.03.1989 рік, з 22.03.1989 року по 31.12.1999 рік, з 05.05.2003 року по 01.12.2004 рік, з 01.01.2005 року по 07.10.2010 рік, з 25.04.2013 року по 04.12.2019 рік ОСОБА_1 до загального трудового (страхового) стажу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за віком з 17.09.2020 року ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.09.2020 року звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням №0400-0308-8/79929 від 11.09.2020 року відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком. Відмова мотивована тим, що неможливо зарахувати до стажу періоду роботи по трудовій книжці до 2004 року у зв'язку з невірно вказаним прізвищем ОСОБА_1 ( в свідоцтві народження - ОСОБА_1 ) та виправленням по - батькові ОСОБА_1 в титульному аркуші.
Ухвалою суду від 02.02.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі ухвали від 01.03.2021 року суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 24.03.2021 року.
22.03.2021 року представник ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що неможливо зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 28.03.1978 року по 2004 рік в зв'зку з невірно вказаним прізвищем ОСОБА_1 (в свідоцтві про народження ОСОБА_1 ) та виправленням по батькові ОСОБА_1 на титульному листі трудової книжки. За наданими позивачем документами для розрахунку пенсії можливо застосувати страховий стаж, який складає 06 років 11 місяців 06 днів, що є недостатнім для призначення пенсії; враховуючи зазначене у призначенні пенсії відмовлено.
Ухвалою суду від 24.03.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.04.2021 року.
Ухвалою від 13.04.2021 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення 59 років, 08.09.2020 року звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В трудовій книжці позивача НОМЕР_1 містяться виправлення в написанні дівочого прізвища « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » та в написанні по батькові « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
З трудової книжки позивача вбачається, що у спірні періоди вона працювала:
- з 23.03.1978 року по 29.08.1981 рік на посаді економіста у Дніпропетровському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті;
- з 11.06.1981 року по 21.03.1989 рік прийнята у відділ заготівлі, реалізації та планування торгівлі економістом;
- з 22.03.1989 року по 31.12.1999 рік на посаді товарознавця к Торговельно закупівельному кооперативі "Славутич";
- з 05.05.2003 року по 01.12.2004 рік на посаді економіста у ТОВ "Вапро";
- з 01.01.2005 року по 07.10.2009 рік на посаді економіста у ТОВ "ДТ Груп"
- з 25.04.2013 року по 04.12.2019 рік на посаді директора ТОВ "ДТ Груп".
Листом від 11.09.2020 року №0400-0308-8/79929 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії. В обґрунтування прийнятого рішення зазначено, що неможливо зарахувати до стажу періоду роботи по трудовій книжці до 2004 року у зв'язку з невірно вказаним прізвищем ОСОБА_1 ( в свідоцтві народження - ОСОБА_1 ) та виправленням по батькові ОСОБА_1 в титульному листі трудової книжки. За наданими позивачем документами для розрахунку пенсії можливо застосувати страховий стаж, який складає 06 років 11 місяців 06 днів, що є недостатнім для призначення пенсії, враховуючи зазначене у призначенні пенсії відмовлено.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у зарахуванні до стажу спірного періоду роботи та непризначення пенсії, звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
У статті 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).
Відповідно до частин 1-3 статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року; починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку, зокрема, 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина 3 статті 44 Закону №1058).
Також, приписами пункту 3.3 розділу 3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок №22-1) встановлено, що орган, який призначає пенсію надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності бланки документів; допомогу особам, зазначених у п. 1.1 і 1.2 розділу І вказаного порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Пунктом 4.2 розділу 4 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
З аналізу викладених норм слід дійти висновку, що у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.
Відповідач в обґрунтування відмови у призначенні пенсії позивачу посилається на відсутність підстав для зарахування періодів роботи позивача до 2004 року у зв'язку з невірно вказаним прізвищем ОСОБА_1 (в свідоцтві народження - ОСОБА_1 ) та виправленням по батькові ОСОБА_1 в титульному листі трудової книжки.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про ведення трудових книжок, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 (далі - Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції №58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
На підставі пункту 2.3 Інструкції №58, до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження.
Аналогічні норми були закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 (далі - Інструкція №162), яка діяла під час оформлення трудової книжки ОСОБА_1 .
Так, пунктами 2.2, 2.3 Інструкції №162 було визначено (мовою оригіналу):
«2.1. Заполнение трудовых книжек и вкладышей к ним производится на языке союзной, автономной республики, автономной области, автономного округа, на территории которых расположено данное предприятие, учреждение, организация, и на официальном языке СССР.
2.2. Заполнение трудовой книжки впервые производится администрацией предприятия в присутствии работника не позднее недельного срока со дня приема на работу.
В трудовую книжку вносятся:
сведения о работнике: фамилия, имя, отчество, дата рождения, образование, профессия, специальность;».
Суд зазначає, що обов'язок належного оформлення записів у трудові книжці, зокрема і інформації про прізвище, ім'я та по батькові працівника, покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Та обставина, що уповноважена особа підприємства (установи), де працювала позивач допустила описку та її виправила не у визначеному законодавством порядку, не робить такі записи неправдивими.
Така позиція викладена Верховним Судом у постановах від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17.
Дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд приходить до висновку, що позивач на час звернення до пенсійного органу досягла віку (59 років), необхідного для призначення пенсії; надала трудову книжку, в якій містяться записи про періоди трудової діяльності позивача з 23.03.1978 року по 29.08.1981 рік, з 11.06.1981 року по 21.03.1989 рік, з 22.03.1989 року по 31.12.1999 рік, з 05.05.2003 року по 01.12.2004 рік, з 01.01.2005 року по 07.10.2010 рік, з 25.04.2013 року по 04.12.2019 року.
Відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за формальних обставин. Суд звертає увагу, що відповідач не позбавлений права перевірити інформацію, яка зазначена у трудовій книжці, як того вимагає частина 3 статті 44 Закону №1058. У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачем надсилались відповідні запити до підприємств, де працювала позивач у спірні періоди, з метою перевірки правильності внесених записів у трудову книжку позивача.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, відповідач в межах своїх повноважень, зобов'язаний розглянути та за необхідності перевірити відповідність поданих для розрахунку пенсії документів, зокрема, записів у трудовій книжці, визначити на їх підставі достатність або відсутність підстав для зарахування періодів роботи до стажу.
За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком, яка викладена в листі №0400-0308-8/79929 від 11.09.2020 року ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного трудового (страхового) стажу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що відповідність поданих ОСОБА_1 документів для призначення пенсії була досліджена відповідачем поверхнево, на виконання своїх повноважень останнім не направлялись відповідні запити до підприємств, установ, організацій з метою підтвердження трудового стажу позивача, зазначеного у трудовій книжці, вимоги позивача про зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи до стажу та призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за віком з 17.09.2020 року ОСОБА_1 , є передчасними та задоволенню не підлягають.
При цьому, з метою забезпечення ефективного судового захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 08.09.2020 року з урахуванням висновків суду.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 , є такими, що підлягають задоволенню частково.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 908 грн., що документально підтверджується квитанцією №75 від 28.01.2021 року.
Отже, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 454 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком, яка викладена в листі №0400-0308-8/79929 від 11.09.2020 року ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного трудового (страхового) стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 08.09.2020 року з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар