17 травня 2021 року Справа №160/1961/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 року зобов'язано відповідача надати до суду разом із відзивом на позов:
- довідки про розміри посадового окладу позивача за 2018-2020 р.р.;
- довідки про розміри окладу за військове звання за 2018-2020 р.р.;
- довідки про доходи позивача за 2018-2020 р.р.;
- довідки про отриману позивачем грошову допомогу на оздоровлення за 2018-2020 р.р.
- довідки про отриману позивачем грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2020 р.р.;
- довідку про кількість невикористаних позивачем днів щорічної додаткової відпустки за 2018-2020 р.р.
-довідку, з якої можливо встановити дату остаточного розрахунку з позивачем при звільненні;
- довідку про доходи позивача за останні 2 місяця перед звільненням.
Станом на 17.05.2021 року вимоги ухвали суду відповідачем не виконані, витребувані докази до суду не надані.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ч.3 ст. 2 КАС України, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі закріплено як принцип здійснення правосуддя в адміністративних судах.
Статтею 9 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України “Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України”. Серед основних засад судочинства в Україні, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є “обов'язковість рішень суду”.
Разом з тим, згідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до ч. ч. 7,8 ст. 80 КАСУ особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Статтею 145 КАС України передбачено, що заходами процесуального примусу є зокрема: тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; штраф. Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 147 КАС України у разі неподання без поважних причин письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, або неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в т.ч. у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень. Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зокрема у випадках: повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків; неодноразового зловживання процесуальними правами; повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
Частиною 2 ст. 382 Кримінального кодексу України передбачено, що умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинені службовою особою, - караються штрафом від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Отже, для повного, всебічного та об'єктивного вирішення справи, суд вважає за необхідне вдруге витребувати від Військової частини НОМЕР_1 :
- довідки про розміри посадового окладу позивача за 2018-2020 р.р.;
- довідки про розміри окладу за військове звання за 2018-2020 р.р.;
- довідки про доходи позивача за 2018-2020 р.р.;
- довідки про отриману позивачем грошову допомогу на оздоровлення за 2018-2020 р.р.
- довідки про отриману позивачем грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2020 р.р.;
- довідку про кількість невикористаних позивачем днів щорічної додаткової відпустки за 2018-2020 р.р.
-довідку, з якої можливо встановити дату остаточного розрахунку з позивачем при звільненні;
- довідку про доходи позивача за останні 2 місяця перед звільненням.
В силу приписів статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 180 КАС України з'ясування судом, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом, чи причини їх неподання; пропозиція учасникам справи надати суду додаткові докази або пояснення; вирішення питання про витребування додаткових доказів та визначення строків їх подання є завданнями підготовчого провадження.
Відповідно до приписів КАС України, зокрема ст. 179 КАС України, в кожній справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Згідно з ч. 3 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.
Відповідно до ч. 6 ст. 260 КАС України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
В зв'язку з необхідністю витребувати докази, які мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи категорію справи та характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Керуючись ст.ст. 12, 179, 180, 243, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Повідомити сторін, що підготовче судове засідання у справі відбудеться 03.06.2021 року об 10:00 год.
Визнати обов'язкову особисту участь осіб, які беруть участь у справі, у судових засіданнях.
Вдруге витребувати від Військової частини НОМЕР_1 :
- довідки про розміри посадового окладу позивача за 2018-2020 р.р.;
- довідки про розміри окладу за військове звання за 2018-2020 р.р.;
- довідки про доходи позивача за 2018-2020 р.р.;
- довідки про отриману позивачем грошову допомогу на оздоровлення за 2018-2020 р.р.
- довідки про отриману позивачем грошову допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2018-2020 р.р.;
- довідку про кількість невикористаних позивачем днів щорічної додаткової відпустки за 2018-2020 р.р.
-довідку, з якої можливо встановити дату остаточного розрахунку з позивачем при звільненні;
- довідку про доходи позивача за останні 2 місяця перед звільненням.
Зазначені документи необхідно надати суду в строк до 02.06.2021 року (включно) на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, буд. 4, електронна адреса inbox@adm.dp.court.gov.ua).
Зобов'язати відповідача повідомити суд його офіційну електронну адресу для можливості направлення процесуальних документів по вказаній справі.
Роз'яснити відповідачу, що витребувані докази повинні бути направлені позивачу, а докази такого направлення - надані до суду до 02.06.2021 року (включно).
Повідомити, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Суд попереджає про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.
Суд роз'яснює, що відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 1 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Неклеса