27 січня 2021 року Справа 160/14130/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Єфанової О.В.
за участі секретаря судового засідання Манько К.А.
розглянувши в спрощеному провадженні у місті Дніпро справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 в якій позивач просить стягнути податковий борг в сумі 65318,25 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що заборгованість виникла внаслідок несплати визначених самостійно та контролюючим органом податкових зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 16463,65 грн., по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 37400,64 грн., адміністративні штрафи та інші санкції в розмірі 510 грн., пені в розмірі 10943,96 грн.
Ухвалою суду у справі відкрито провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в кій просить позовну заяву залишити без розгляду з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду відповідно до вимог ч.2 ст.122 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що відповідачем 04.10.2019 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2019 року.
Тобто, граничний термін сплати сплинув 30.10.2019 року.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0011823306 (форма Р) від 13.12.2019р. та податкового повідомлення-рішення №0011833306 (форма ПС) від 13.12.2019р., то як зазначив представник відповідача, вказані рішення були вручені відповідачу 20.12.2019р., що вбачається з долученого позивачем до позову поштового повідомлення про вручення.
Представник відповідача зазначив, що відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
За правилами пункту 8 частини 4 статті 169 КАС України якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка грунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною 2 статті 122 цього Кодексу, позовна заява повертається позивачеві.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що позов з вимогою про стягнення коштів, яка грунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду у тримісячний строк з дня виникнення підстав, що дають йому повноваження на пред'явлення визначених законом вимог, але не раніше закінчення шестимісячного строку, встановленого для судового оскарження такого рішення.
Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.06.2020р. по справі №520/12807/19.
Таким чином, зазначає представник відповідача, Шестимісячний строк для оскарження ОСОБА_1 податкових повідомлень-рішень №0011823306 та №0011833306 від 13.12.2019р. сплив 20.06.2020р.
Тобто, з урахуванням положень ч. 2 ст. 122 та п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України, саме з 20.06.2020р. у ГУ ДПС у Дніпропетровській області виникли підстави, що давали право на пред'явлення вимог протягом трьох місяців - до 20.09.2020р.
Проте, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень (ч.2 чст. 122 КАС україни).
В межах спірних відносин іншим законом є Податковий кодекс України, за положеннями пункту 102.4 статті 102 якого грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом може бути стягнено протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
За приписами підпунктів 14.1.156 та 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); а податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Строки стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання визначені пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі, якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Таким чином, в разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, в тому числі й винесення податкової вимоги, звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу тощо.
Аналогічна правова позиція викладене в постанові Верховного Суду від 17 листопада 2020 року у справі № 809/1086/16.
Як встановлено судом, податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2019 року набула статусу узгодженого податкового зобов'язання 30.10.2019 року, а податкові повідомлення-рішення №0011823306 (форма Р) від 13.12.2019р. та №0011833306 (форма ПС) від 13.12.2019р. набули статусу узгодженого податкового зобов'язання 30.12.2019 року.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням строків, визначених п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, позивачем не пропущено строк звернення до суду за стягненням податкового боргу.
Разом з тим, за приписами частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Хоча представником відповідача не подано окремої заяви про залишення позовної заяви без розгляду, як це передбачено ч.2 ст.240 КАС України, судом розглянуто його вимогу, зазначену у відзиві, про залишення позовної заяви.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням строків, визначених п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, позивачем не пропущено строк звернення до суду за стягненням податкового боргу.
Керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова