07 травня 2021 року Справа № 160/3306/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії відповідача щодо не зарахування періоду трудової діяльності позивача з 24.11.92 р. по 23.04.97 р. та зобов'язання останнього здійснити перерахунок пенсії зарахувавши до трудового стажу періоди трудової діяльності з 24.11.92 р. по 23.04.97 р.
В обґрунтування позову посилався на протиправні дії відповідача, які полягали у безпідставній відмові зарахувати відповідні періоди трудової діяльності позивача до загального страхового стажу та призвели до відмови у здійсненні перерахунку пенсії й відповідно збільшення її розміру.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Тією ж ухвалою суду відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що зазначений період не підлягає зарахуванню до трудового стажу позивача через недоліки, що містяться у його трудовий книжці.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із таких міркувань.
Згідно із статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу.
Згідно із ст.24 Закону України №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Із наданих відповідачем доказів судом встановлено, що до загального страхового стажу позивача не зараховано періоди трудової діяльності на Малому підприємстві «Темп» з 24.11.92 р. по 23.04.97 р. через відсутність записів про припинення юридичної особи. У відзиві ж відповідач посилається, що на записі про звільнення з Малого підприємства «Темп» відсутня печатка підприємства.
Надаючи оцінку вказаним доводам Пенсійного органу суд входить із того, що відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трудова книжка є основним документом, що підтверджує загальний стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України.
Так, пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Тобто, відповідно до вказаних приписів законодавства, обов'язок щодо підтвердження трудового стажу на підставі відповідних довідок, покладається на особу, яке звертається із заявою про призначення пенсії, у разу відсутності у неї (особи) трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи.
Суд, досліджуючи копію трудової книжки позивача відмічає, що напроти періодів його роботи на Малому підприємстві «Темп» з 24.11.92 р. по 23.04.97 р. наявні усі необхідні записи, які є належними та допустимими доказами підтвердження страхового стажу.
Що ж до зауважень відповідача з приводу відсутності печатки підприємства на записі про звільнення позивача, суд з цього враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
За викладених обставин та правових висновків Верхового Суду, періоди роботи позивача на Малому підприємстві «Темп» з 24.11.92 р. по 23.04.97 р. підлягають зарахуванню до його загального страхового стажу.
Визначаючись із способом відновлення порушеного права позивача суд виходить із того, що останньому вже призначено пенсію за віком з 12.07.2020 року, а тому ефективним способом захисту прав є зобов'язання відповідача зарахувати періоди роботи позивача з 24.11.92 р. по 23.04.97 р. до його загального страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії з моменту її призначення.
Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача у повному обсязі.
Витрати на правову допомогу до стягнення не підлягають
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи з 24.11.92 р. по 23.04.97 р. на Малому підприємстві «Темп» до загального страхового стажу ОСОБА_1 та здійснити перерахунок пенсії з 12.07.2020 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім), 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна