про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
17 травня 2021 р. Справа № 120/4613/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Богоніс М.Б., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Калинівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Калинівської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.
У позовній заяві позивачка просить визнати протиправним та скасувати рішення Калинівської міської ради Вінницької області № 875 від 24.03.2021 про затвердження протоколу № 4 від 23.03.2021 постійно діючої узгоджувальної комісії виконавчого комітету Калинівської міської ради 8 скликання з розгляду земельних спорів за заявою ОСОБА_2 , яким вирішено «Погодити межі земельних ділянок в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_3 »
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що вона є власником житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_2 .
На підставі рішення Корделівської сільської ради від 15.08.1997 їй передано безплатно в приватну власність земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, по АДРЕСА_2 . В подальшому, рішенням Корделівської сільської ради № 557 від 19.12.2014 ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,15 га в АДРЕСА_2 туп. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Однак, в ході виготовлення технічної документації на земельну ділянку, з'ясувалося, що площа земельної ділянки позивачки фактично становить 0,1918 га.
Не погоджуючись із розміром належної позивачці земельної ділянки 0,1918 га, суміжний землекористувач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою щодо визнання протиправним та скасування рішення Корделівської сільської ради від 15.08.1997.
Рішенням Калинівського районного суду від 18.05.2017 у цивільній справі № 132/3096/15-ц, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 17.08.2017 та постановою Верховного Суду від 17.09.2018 відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 .
Крім того, згідно висновку судової земельно - технічної експертизи було встановлено відсутність накладення фактичних меж земельних ділянок ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Однак, рішенням відповідача № 875 від 24.03.2021 про затвердження протоколу № 4 від 23.03.2021 постійно діючої узгоджувальної комісії виконавчого комітету Калинівської міської ради 8 скликання з розгляду земельних спорів за заявою ОСОБА_2 , вирішено «Погодити межі земельних ділянок в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_3 ».
Позивачка вважає вказане рішення № 875 від 24.03.2021 протиправним, адже ним порушено її цивільне право як власника суміжної земельної ділянки на частину земельної ділянки площею 0,02 га, яку неправомірно, на її думку, зайняв ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
У випадку коли позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі (п.1 ч.1 ст.170 КАС України).
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись цей спір, суд виходить із таких мотивів.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (абз. 2 п.2 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Визначення поняття суб'єкта владних повноважень міститься у п. 7 ч. 1 ст. 19 КАС України, згідно якої суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі, єдністю судової практики.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону № 1402-VIII, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 36 Закону № 1402-VIII передбачено, що Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Нормою ч. 5 ст. 242 КАС України, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правило подібного змісту містить ч. 6 ст.13 Закону № 1402-VIII, в силу якого, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Як випливає із норми ч. 6 ст. 346 КАС України, завдання забезпечувати єдність судової практики із питань предметної юрисдикції судових спорів покладено на Велику Палату Верховного Суду.
Суд враховує, що у п. 22 Постанови від 4 вересня 2018 року (справа № 823/2042/16, провадження № 11-377апп18) Велика Палата Верховного Суду дійшла правового висновку, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Як встановлено із змісту позовної заяви, відповідач у справі (Калинівська міська рада) є органом місцевого самоврядування. Проте, із урахуванням трьох наведених вище критеріїв для розмежування судової юрисдикції, необхідно врахувати, що помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір (наведений мотив узгоджується із правовим висновком, що міститься у п. п. 28 - 29 Постанови Велика Палата Верховного Суду від 4 вересня 2018 року справа № 823/2042/16, провадження № 11-377апп18).
Такий висновок узгоджується ще й із нормою ч. 1-2 ст. 2 ЦК України, в силу якої учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).
Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Відтак, нормами Цивільного кодексу України передбачено, що орган місцевого самоврядування (суб'єкт публічного права) може бути учасником цивільних відносин.
Крім того, в силу п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Отже, сам факт участі Калинівської міської ради у спірних правовідносинах, попри статус відповідача як органу місцевого самоврядування, не змінює їх правової природи та не вказує імперативно на публічно - правовий характер правовідносин.
Тому, визначальною ознакою для правильного вирішення питання щодо юрисдикційної належності цього спору є характер правовідносин, у яких виник спір, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася позивачка.
Як свідчать матеріали позовної заяви, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існував приватно - правовий спір у сфері земельних відносин.
Цей спір був предметом судового розгляду за правилами цивільного судочинства та завершився прийняттям Верховним Судом постанови від 17.09.2018 у справі № 132/3069/15-ц.
В подальшому окремі спірні питання погодження меж земельної ділянки, що знаходиться у АДРЕСА_1 розглядалися постійно діючою узгоджувальною комісією виконавчого комітету Калинівської міської ради з розгляду земельних спорів.
Узгоджувальною комісією прийнято рішення у формі протоколу № 4 від 23.03.2021, яким вирішено погодити межі земельних ділянок в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_3 (позивачки у цій справі).
Після цього, оскаржуваним рішенням № 875 від 24.03.2021 Калинівською міською радою затверджено протокол № 4 від 23.03.2021.
Відтак, причиною виникнення спору у цій справі стало порушення, на думку ОСОБА_1 , її цивільних прав на частину земельної ділянки у спосіб затвердження за заявою ОСОБА_2 рішення узгоджувальної комісії виконавчого комітету Калинівської міської ради з розгляду земельних спорів про погодження меж земельних ділянок без її підпису як власника суміжної земельної ділянки.
Отже, спірні правовідносини між позивачем і відповідачем виникли у сфері земельних відносин та є похідними від спору щодо встановлення меж земельної ділянки, що триває між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони.
З огляду на викладене, суд вважає, що у цій справі існує земельний спір щодо меж земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Верховним Судом у постанові від 23.12.2019 у справі № 466/5575/17 висловлено правову позиції стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин стосовно захисту порушеного речового права на земельну ділянку при погодженні меж земельних ділянок.
Крім цього при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження у справі судом враховується усталена судова практика Великої Палати Верховного Суду, із урахуванням якої спори, що виникають при погодженні меж земельних ділянок із суміжними землекористувачами, підписанні (відмові у підписанні) актів погодження меж та прийняття компетентними органами відповідних рішень належать до справ цивільної юрисдикції та розглядаються в порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Такі правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справах № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18), від 12 лютого 2020 року № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) та від 22 січня 2020 № 455/856/16-а (провадження № 11-1017апп19).
Ураховуючи вказане вище, а також те, що позов ОСОБА_1 направлено на захист її речових прав у сфері земельних відносин, беручи до уваги факт існування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спору щодо меж земельних ділянок, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно - правовим та не підлягає розгляду за правилами передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що у разі якщо особа стверджує про порушення її прав наслідками, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу місцевого самоврядування, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни або припинення її цивільних прав чи інтересів або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, зокрема і щодо права на земельну ділянку, то визнання незаконними таких рішень, дій чи бездіяльності є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відтак, позов ОСОБА_1 може розглядатися у порядку передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Тому, у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.
Керуючись ст. 2, 4, 19, 170, 171, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Калинівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
2. Роз'яснити позивачці можливість звернення за захистом своїх прав та інтересів до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства із врахуванням правил територіальної юрисдикції встановлених нормами Цивільного процесуального кодексу України.
3. Роз'яснити позивачці, що згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження не допускається.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання (ст. 295 КАС України).
Суддя Богоніс Михайло Богданович