м. Вінниця
12 травня 2021 р. Справа № 120/832/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бошкової Ю.М.,
за участю:
секретаря судового засідання: Марисік В.Ю.,
представника позивача: Мироненко К.Б.,
представника відповідача: Іванова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1
до: Міністерства юстиції України; Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України
про: визнання протиправним та скасування рішення
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України; Дисциплінарної комісії приватних виконавців при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення.
30.04.2021 року представником ОСОБА_2 до суду подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування останнього зазначено, що застосування заходів забезпечення позову є безпідставним та незаконним, оскільки порушено: принцип res judicata (остаточність рішення суду) щодо обставин встановлення порушень приватним виконавцем ОСОБА_1 , за які його притягнуто до дисциплінарної відповідальності; ч. 1 ст. 150 КАС України щодо наявності підстав та обґрунтувань для прийняття ухвали, яка фактично підмінює собою судове рішення та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті; п. 2 ч. 2 ст. 150 КАС України, оскільки відсутні ознаки очевидності протиправності рішення суб'єкта владних повноважені; ч. 3 ст. 151 КАС України, оскільки не враховані наслідки вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З огляду на зазначене представник ОСОБА_2 просив скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/832/21-а від 05.02.2021 року.
У судовому засіданні 12.05.2021 року представник позивача зазначив, що ухвала суду про забезпечення адміністративного позову є мотивованою та визначені нею заходи не підлягають скасуванню.
У свою чергу, представник відповідача підтримав клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.
Визначаючись щодо клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд керується такими мотивами.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Враховуючи наведене, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Як слідує з матеріалів справи, ухвалою суду від 05.02.2021 року вирішено задовольнити заяву приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 про забезпечення позову. Зупинено дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 29.01.2021 року, оформленого протоколом № 51, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 (посвідчення №0049 від 20.06.2017 року, видане Міністерством юстиції України) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на чотири місяці до набрання законної сили рішенням суду по суті спору. Заборонено Міністерству юстиції України вносити в Єдиний реєстр приватних виконавців України інформацію про рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 29.01.2021 року, яке оформлено протоколом №51, в частині притягнення приватного виконавця виконавчого округу Київської області ОСОБА_1 (посвідчення №0049 від 20.06.2017 року, видане Міністерством юстиції України) до дисциплінарної відповідальності та застосування до приватного виконавця ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності строком на чотири місяці до набрання законної сили рішенням суду по суті спору.
Суд зазначає, що порядок вирішення питання щодо скасування заходів забезпечення позову визначений положеннями ст. 157 КАС України.
Частиною 1 цієї статті передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Отже, скасування заходів забезпечення позову є правом суду, а не обов'язком та підставою для їх скасування є, зокрема, відповідне клопотання учасника справи за умови його належної вмотивованості.
Відповідно до ч. 5 ст. 157 КАС України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
В контексті викладеного, суд звертає увагу на те, що законодавцем розмежовано правовий механізм та підстави вжиття заходів забезпечення позову та скасування таких заходів, позаяк підставою для їх скасування можуть бути обставини, які не були відомі суду та існували на момент винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, або, які вказують на зміну умов, що існували на момент вжиття таких заходів.
Положення ст. 150, 151 КАС України підлягають застосуванню при вирішенні питання про забезпечення позову відповідним шляхом, в той час, як порядок скасування вжитих заходів забезпечення позову встановлюється ст. 157 КАС України.
Отже, з аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.
Так, під час розгляду заяви позивача про забезпечення позову судом встановлено та зазначено в ухвалі від 05.02.2021 року про те, що внаслідок прийняття Дисциплінарною комісією приватних виконавців рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення його діяльності та внесення відповідного запису до Єдиного реєстру приватних виконавців України, така особа не має права здійснювати відповідну професійну діяльність протягом установленого строку.
При цьому, у разі незастосування судом заходів забезпечення позову заявник не здійснюватиме професійну діяльність протягом часу, визначеного цим рішенням, що є фактичним застосуванням дисциплінарного стягнення. Крім того, протягом зазначеного часу заявник буде позбавлений доходу, а учасники виконавчих проваджень, які перебувають у його провадженні - права на вчасне виконання виконавчого документу.
Більш того, суд звертає увагу, що в разі невжиття заходів забезпечення позову задля попередження зупинення діяльності приватного виконавця, ймовірність якого перебуває у прямому зв'язку із внесенням Міністерством юстиції України запису в Єдиному реєстрі приватних виконавців про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 на підставі рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів останнього, на захист яких подано позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
Окрім того, суд при винесенні ухвали про забезпечення позову враховував, що відповідно до статті 42 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" зупинення діяльності приватного виконавця за наявності підстав та в порядку, визначеному цією статтею, здійснюється шляхом видання наказу Міністерством юстиції України.
Тому в разі не застосування заходів забезпечення позову, на момент розгляду даної справи в суді, Міністерством юстиції України було б введеною в дію оскаржуване рішення та внесено в Єдиний реєстр приватних виконавців інформацію про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на зазначене, суд вважає ухвалу про забезпечення позову від 05.02.2021 року мотивованою, а заходи застосовані у ній співмірними та адекватними з позовними вимогами.
Натомість, як вже було зазначено, представником ОСОБА_2 в порядку ст. 157 КАС України подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову, зміст та доводи якого зводяться до незгоди з ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.02.2021 року.
Підсумовуючи викладене суд наголошує, що процесуальним законом розмежовано механізм та підстави вжиття заходів забезпечення позову (ст. 150 - 156 КАС України) та скасування таких заходів (ст. 157 КАС України).
Клопотання представника ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову не містять достатніх та обґрунтованих підстав, які вказують на зміну обставин, які стали підставою для постановлення судом ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.
З урахуванням наведених норм права та обставин справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, з підстав наведених у клопотанні представника ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 3 ст. 157 КАС України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
При цьому суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 157 КАС України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. Водночас, дата винесення ухвали за результатами розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову обумовлена перебуванням головуючої судді у відпустці з 28.04.2021 року по 05.05.2021 року.
Керуючись статтями 157, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текс ухвали виготовлено: 17.05.2021 року.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна