29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" травня 2021 р. Справа № 924/278/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватної фірми "Сірін" м. Хмельницький
до Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради м.Хмельницький
про стягнення 25816,20грн інфляційних втрат та 7780,23грн 3% річних
Представники сторін: не з'явились
Рішення постановляється 11.05.2021, оскільки в судовому засіданні 26.04.2021 оголошувалась перерва.
В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Хмельницької області 22.03.2021 надійшла позовна заява Приватної фірми "Сірін" м. Хмельницький до Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради м.Хмельницький про стягнення 25816,20грн інфляційних втрат та 7780,23грн 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 924/110/20 скасовано рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.11.2020 у справі № 924/110/20 в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийнято нове рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 430270,02грн вартості виконаних будівельних робіт, 69715,62грн пені, 8605,40грн інфляційних збитків, 13947,98грн 3% річних та судові витрати. Зазначає, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, які стягнуті на підставі вищевказаного судового рішення, був здійснений станом на 05.08.2020. При цьому присуджена заборгованість була погашена 12.03.2021 в процесі примусового виконання рішення. Зважаючи на вказане позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 7780,23грн за період з 05.08.2020 по 12.03.2021 та інфляційні втрати в розмірі 25816,20грн за період з 05.08.2020 по 01.03.2021.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.03.2021 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.
Ухвалою суду від 25.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/278/21 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 10:00 год. 26 квітня 2021 року.
В судовому засіданні 26.04.2021 суд оголосив перерву до 09:40 год. 11 травня 2021 року, інформацію про що занесено до протоколу судового засідання.
Представник позивача в судове засідання 11.05.2021 не з'явився, 06.05.2021 подав до суду додаткові докази, які підтверджують визначений позивачем період нарахування 3% річних та інфляційних втрат, зокрема докази сплати відповідачем основного боргу, а також 11.05.2021 надіслав до суду докази судових витрат, які позивач має сплатити у зв'язку із розглядом справи.
Відповідач не направив свого представника для участі в судовому засіданні 11.05.2021, відзиву на позов не подав. Про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи судовими повістками від 29.03.2021 та 29.04.2021 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.
Постановою Північно - Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі №924/110/20 апеляційну скаргу Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 листопада 2020 року у справі №924/110/20 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Приватної фірми "Сірін" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 листопада 2020 року у справі № 924/110/20 задоволено частково.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 03 листопада 2020 року у справі №924/110/20 скасовано в частині відмови у задоволені зустрічного позову Приватної фірми "Сірін" до Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради про стягнення 570 350,60 грн. В цій частині прийнято нове рішення.
Позов Приватної фірми "Сірін" до Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради про стягнення 570 350,60 грн. задоволено частково. Стягнуто з Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради на користь Приватної фірми "Сірін" 430270,02 грн. вартості виконаних будівельних робіт, 69715,62 грн. пені, 8605,40 грн. інфляційних збитків та 13947,98 грн. 3% річних. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради на користь Приватної фірми "Сірін" 7838,08 грн. судового збору за подання зустрічної позовної заяви та 11757,13 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. В решті рішення залишено без змін.
Вказаною постановою встановлено, що 13 грудня 2018 року між Департаментом освіти та науки Хмельницької міської ради (замовник) та Приватною фірмою "Сірін" (підрядник) укладено договір підряду № 2810, за умовами якого замовник доручає і сплачує, а підрядник забезпечує виконання робіт по капітальному ремонту цоколю ДНЗ №32 "Росинка" по вул. Зарічанська, 12/1 в м. Хмельницькому.
ПФ "Сірін" виконало на замовлення Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради будівельні роботи на загальну суму 519197,24 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форми КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форми КБ-3), які підписані та скріплені печатками Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради та ПФ "Сірін".
Станом на момент звернення позивача за зустрічним позовом до суду за відповідачем за зустрічним позовом рахується заборгованість за виконані роботи в сумі 430270,02 грн. (519197,24 грн. - 88927,20 грн.).
Крім суми основної заборгованості по договору та пені, ПФ "Сірін" було заявлено до стягнення з Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 11656,94 грн індексу інфляції та 13969,04 грн 3% річних за період з 08 липня 2019 року по 05 серпня 2020 року. За результатами розгляду апеляційної скарги, приймаючи нове рішення, Північно - Західний апеляційний господарський суд вказав, що обґрунтованими до стягнення є 13947,98 грн 3% річних та 8605,4 грн інфляційних збитків.
Матеріали справи містять заяву про збільшення позовних вимог №924/11/20-3 від 05.08.2020, що була подана представником позивача в межах справи №924/110/20, та згідно з якою останній просив стягнути з відповідача 570350,60 грн заборгованості, яка складається із 430270,02 грн вартості виконаних будівельних робіт, 114454,60 грн пені, 11656,94 грн інфляційних та 13969,04 грн трьох відсотків річних. В заяві вказано, що зазначені суми розраховано за період із 25.02.2020 по 05.08.2020.
Відповідно до меморіального ордеру №1 від 12.03.2021, Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради сплатив Приватній фірмі "Сірін" 542134,23 грн згідно наказу Господарського суду Хмельницької області від 01.03.2021 у справі №924/110/20.
Позивач вказує, що присуджена заборгованість була погашена відповідачем лише 12.03.2021 в процесі примусового виконання рішення суду, у зв'язку із чим він звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 7780,23грн за період з 05.08.2020 по 12.03.2021 та інфляційних втрат в розмірі 25816,20грн за період з 05.08.2020 по 01.03.2021.
На підтвердження понесених судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, позивач долучив копію договору про надання професійної правничої допомоги від 17.02.2020, додатки до договору від 17.02.2020 та від 03.03.2020 та копію ордеру №1010119 від 22.03.2021.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Постановою Північно - Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі №924/110/20 позов Приватної фірми "Сірін" до Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради про стягнення 570 350,60 грн. задоволено частково. Стягнуто з Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради на користь Приватної фірми "Сірін" 430270,02 грн. вартості виконаних будівельних робіт, 69715,62 грн. пені, 8605,40 грн. інфляційних збитків та 13947,98 грн. 3% річних.
Вищевказаною постановою було встановлено, що 13 грудня 2018 року між Департаментом освіти та науки Хмельницької міської ради (замовник) та Приватною фірмою "Сірін" (підрядник) укладено договір підряду № 2810, за умовами якого замовник доручає і сплачує, а підрядник забезпечує виконання робіт по капітальному ремонту цоколю ДНЗ №32 "Росинка" по вул. Зарічанська, 12/1 в м. Хмельницькому. ПФ "Сірін" виконало на замовлення Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради будівельні роботи на загальну суму 519197,24 грн. Однак відповідач допустив порушення умов договору підряду № 2810 від 13 грудня 2018 року в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт.
За умовами ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, вищенаведені факти вважаються встановленими і не потребують повторного доказування.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд приймає до уваги, що відповідач сплатив позивачу заборгованість згідно наказу Господарського суду Хмельницької області від 01.03.2021 у справі №924/110/20 в сумі 542134,23 грн лише 12.03.2021, що підтверджується меморіальним ордером №1 від 12.03.2021.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, у зв'язку із несвоєчасною оплатою суми основного боргу, стягнутої постановою Північно - Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 924/110/20, нарахував відповідачу 7780,23 грн 3% річних за період з 05.08.2020 по 12.03.2021 та 25816,20 грн інфляційних за період з 05.08.2020 по 01.03.2021 року. Нарахування здійснено на суму заборгованості в розмірі 430270,02 грн.
Суд враховує, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог №924/11/20-3 від 05.08.2020, що подавалась представником позивача в межах справи №924/110/20 та змісту постанови Північно - Західного апеляційного господарського суду від 11.02.2021, нарахування 3% річних та інфляційних втрат, які були предметом судового розгляду у справі № 924/110/20, були проведені по 05.08.2020 включно. Згідно з меморіальним ордером №1 від 12.03.2021, відповідач розрахувався із позивачем 12.03.2021.
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
За приписами ст. 252 ЦК України строк визначається, зокрема, днями, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до п. 1.4 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою.
День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п. 1.9 вищевказаної постанови).
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що правомірним буде нарахування 3% річних в сумі 7695,20 грн за період з 06.08.2020 по 11.03.2021 (218 днів). У стягненні 85,03 грн слід відмовити.
Крім того, суд, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат встановив, що сукупний індекс інфляції за визначений позивачем період становив 105,94%, у зв'язку із чим правомірним буде нарахування інфляційних втрат в сумі 25558,04 грн. Нарахування 258,16 грн є безпідставним.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7695,20 грн 3% річних та 25558,04 грн інфляційних втрат. У стягненні 85,03 грн 3 % річних та 258,16 грн інфляційних втрат суд відмовляє.
При розподілі судових витрат суд враховує наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Позивач у позовній заяві заявив до стягнення 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2020 між адвокатом Ярошем В.Ю та Приватною фірмою "Сірін" укладено договір про надання професійної правничої допомоги, згідно з п. 1.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати необхідну правничу допомогу щодо захисту прав та інтересів клієнта у правовідносинах із Департаментом освіти та науки Хмельницької міської ради у справі № 924/110/20, зокрема з приводу стягнення заборгованості за виконі роботи з утеплення цоколю ДНЗ №: 32 "Росинка" по вул. Зарічанській, 12/1, у м. Хмельницькому за договором підряду № 2810 від 13.12.18.
За умовами п. 3.1 сторони дійшли згоди з приводу формули розрахунку гонорару, що з метою конфіденційності, вирішили вказати в додатку до цього договору.
Згідно з п. 7.2 договору цей договір, якщо він достроково не буде припинений з ініціативи клієнта, діє доки не будуть вичерпані всі засоби захисту, передбачені національним законодавством, а у розпочатих справах щодо повернення активів не буде прийнято остаточне рішення касаційною інстанцією.
Додатком 2 до договору від 03.03.2020 сторони передбачили, що розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги по стягненню інфляційних та трьох відсотків річних по момент виконання рішення суду у справі 924/110/20, які не вирішувалися у тій справі, та якість наданих відповідних послуг визначаються їх результативністю для клієнта (п. 1 додатку).
Відповідно до п. 2 додатку 2 правнича допомога, що включає вивчення правовідносин, підготовку позову та заяв з процесуальних питань та подання їх до суду, представництво у судових засіданнях, вважається сторонами, за будь-яких умов, результативною для клієнта та належним чином наданою у разі ухвалення судом рішення про стягнення на користь клієнта не менше 25 000,00 грн.
Пунктом 3 додатку 2 визначено, що за надання такої результативної та належної професійної правничої допомоги, про що свідчитиме ухвалення судом рішення про стягнення на користь клієнта не менше 25 000,00 грн, Клієнт протягом семи днів з моменту його ухвалення зобов'язаний сплатити адвокату гонорар у розмірі 7 000,00 грн.
Надання адвокатом Ярошем В.Ю. правової допомоги позивачу у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/278/21 підтверджується також ордером серії ВХ № 1010119 від 22.03.2021.
Суд приймає до уваги, що позовна заява Приватної фірми "Сірін" м. Хмельницький до Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради м.Хмельницький про стягнення 25816,20грн інфляційних втрат та 7780,23грн 3% річних, заяви щодо долучення доказів підписані адвокатом Ярошем В.Ю, адвокат приймав участь в судовому засіданні 26.04.2021.
Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/278/21 у Господарському суді Хмельницької області.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 5, 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст.126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №922/743/20, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15).
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).
Суд приймає до уваги, що відповідач заперечень щодо відшкодування заявлених позивачем витрат на правову допомогу та/або клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не надав.
З урахуванням наведеного вище та враховуючи фактичний об'єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням ціни позову у справі, беручи до уваги доведеність відповідачем відповідно до вимог ст. 74 ГПК України надання йому послуг професійної правничої допомоги, відсутність клопотання відповідача про їх зменшення, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано заявив до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
При цьому враховується позиція Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та позиція Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19, відповідно до яких витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням вказаного суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6928,49 грн пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 247, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Приватної фірми "Сірін" м. Хмельницький до Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради м.Хмельницький про стягнення 25816,20грн інфляційних втрат та 7780,23грн 3% річних задовольнити частково.
Стягнути з Департаменту освіти та науки Хмельницької міської ради (м. Хмельницький, вул.Грушевського, 53, код 02146920) на користь Приватної фірми "Сірін" (м. Хмельницький, вул.С.Бандери, 10, кв. 46, код 22767676) 7695,20 грн (сім тисяч шістсот дев'яносто п'ять гривень 20 коп.) 3% річних, 25558,04 грн (двадцять п'ять тисяч п'тсот п'ятдесят вісім гривень 04 коп.) інфляційних втрат, 6928,49 грн (шість тисяч дев'ятсот двадцять вісім гривень 49 коп.) витрат на професійну правничу допомогу та 2246,81 грн (дві тисячі двісті сорок шість гривень 81 коп.) витрат на оплату судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У стягненні 85,03 грн 3 % річних та 258,16 грн інфляційних втрат відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 17.05.2021.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддруковано у 3 примірниках:
1- до справи,
2- позивачу ( АДРЕСА_1 ),
3- відповідачу (м.Хмельницький, вул.Грушевського, 53).
Надіслати усім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.