29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"17" травня 2021 р. Справа № 924/186/21
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 204 справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екосет", м. Дніпро
до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "НАЕК Енергоатом", м. Нетішин Хмельницької області
про стягнення 202800,00 грн основного боргу, 5243,86 грн 3% річних, 8302,42 грн інфляційних втрат,
представники сторін: не з'явилися.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.03.2021р. відкрито провадження у справі № 924/186/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі, надано строк для подання відзиву та відповіді на відзив.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19.04.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Екосет" звернулося з позовом до суду про стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "НАЕК Енергоатом" 202800,00 грн основного боргу, 5243,86 грн 3% річних, 8302,42 грн інфляційних втрат на підставі договору від 13.05.2020р. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на виконання вищевказаного договору, специфікації № 1, видаткової накладної позивач поставив відповідачу товар (тестер ультразвуковий) на суму 322800,00 грн. Однак, відповідач частково сплатив заборгованість у розмірі 120000,00 грн. Крім того, на листи (вимоги) товариства з обмеженою відповідальністю "Екосет" про сплату заборгованості відповідач ніяким чином не відреагував.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання від 25.03.2021р., у якому просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву від 25.03.2021р., в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує про кризовий стан у електричній галузі та наявність заборгованості державного підприємства "Енергоринок" перед державним підприємством "НАЕК "Енергоатом" в розмірі 12 млдр. грн, що не дозволяє останньому виконати свої зобов'язання за договором від 13.05.2020р. Крім того, як зазначає відповідач, розрахунок 3% річних та інфляційних втрат є необґрунтований, оскільки датою отримання товару вантажоотримувчем є 02.06.2020р., а не 01.06.2020р. При цьому, поставлений товар не відповідав вимогам договору щодо його кількості та якості. Так, після проведення повторного вхідного контролю був складений акт від 17.06.2020р. про відповідність товару умовам договору та присвоєний ярлик на придатну продукцію від 17.06.2020р. Даний ярлик є остаточним документом, що підтверджує позитивні результати робіт з вхідного контролю продукції. Таким чином, на думку відповідача, право на отримання оплати товару виникло у постачальника лише з 18.06.2020р., а з урахуванням п. 5.1. договору строк оплати товару сплинув 02.07.2020р.
Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.
13.05.2020р. між державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція") (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Екосет" укладено договір № 16427/53-124-01-20-12116, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити тестер ультразвуковий МХ 02-УЗТ-1 (товар). Виробник, ціна та код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначаються в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 3.1. договору строк поставки товару становить протягом 90 календарних днів з дати укладання сторонами договору.
Згідно п. 3.2. договору поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DPP згідно з Інкотермс 2020 на склад вантажоотримувача за адресою: вул. Енергетиків, 36, м. Нетішин, Хмельницької області, 30100, Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом", склад № 8.
Як передбачено п.п. 3.4., 3.5. договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором. Постачальник має право на дострокову поставку товару за письмовим погодженням з покупцем.
У відповідності до п. 4.1. договору ціна товару по договору становить всього 322800,00 грн.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією № 1.
До ціни товару включена вартість упакування, маркування та доставки (п. 4.3. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору щодо кількості та якості.
Згідно п. 6.1. договору приймання товару за якістю та кількістю здійснюється на складі вантажоотримувача у відповідності з Інструкціями № П-6 (1965р.) та № П-7 (1966р.), затвердженими постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР, з наступними змінами і доповненнями та відповідно до Стандарту державного підприємства "НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2017 (даний Стандарт є загальнодоступними електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП "НАЕК "Енергоатом" в розділі Стандарти).
У відповідності до п.п. 6.3., 6.4. договору з товаром постачальник надає покупцю видаткову накладну (в 3-х примірниках). Датою поставки товару вважається дата підписання вантажоотримувачем видаткової накладної.
Згідно п. 11.1. договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його реєстрації в ДП "НАЕК "Енергоатом" за умови підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Сторонами підписано специфікацію № 1 до договору № 16427/53-124-01-20-12116 від 13.05.2020р. про поставку тестеру ультразвукового МХ 02-УЗТ-1 (товар) вартістю 322800,00 грн.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Екосет" згідно договору № 16427/53-124-01-20-12116 від 13.05.2020р. поставлено державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "НАЕК Енергоатом" товар (тестер ультразвуковий МХ 02-УЗТ-1), що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № РН-0000007 від 01.06.2020р. на суму 322800,00 грн.
Позивач звертався до відповідача із листами № 3 від 28.07.2020р., № 2 від 21.09.2020р., у яких просив сплатити заборгованість за поставлений товар.
Відповідачем частково сплачено заборгованість за поставлений товар в сумі 120000,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 6741 від 01.10.2020р.
Членами комісії відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "НАЕК Енергоатом" складено довідку про виявлені невідповідності на етапі ВК-1 - 59-8/20 від 04.06.2020р. продукції - тестер ультразвуковий МХ 02-УЗТ-1, а саме: закінчення гарантійного терміну зберігання приладу (згідно даних п. 3 паспорта - гарантійний термін зберігання 6 місяців з дня виготовлення - до 04.2020р.); відсутнє заводське маркування приладу на боковій панелі методом гравіювання, фотодруку або ін. (товарний знак підприємства-виробника; позначення тестера (порядковий заводський номер, рік випуску, знак затвердження типу, напис "Fabricat in Moldova", номер технічних умов); заводський номер тестера вказаний на паперовій бірці друкарським методом та наклеєний на лицьовій панелі приладу; в комплекті поставки наявний блок живлення Prowest з напругою живлення 12 В, який не вказаний в таблиці 2 паспорту "Комплектність", а також напруга живлення не відповідає по заявленим характеристикам - необхідно 9 В.
Відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю "Екосет" № 4 від 11.06.2020р., адресованого директору ХВ ВП СГ, товариство просить термін зберігання приладу (до 04.2020р.) вважати помилковим. Гарантійний термін зберігання приладу з дня виготовлення складає 12 місяців.
Згідно звіту про усунення невідповідностей (невід'ємна складова довідки № 59-8/20 від 04.06.2020р.) керівником підрозділу замовника прийнято рішення про те, що для врегулювання невідповідностей залучити постачальника. Постачальником надано роз'яснення щодо гарантійних термінів зберігання приладу (лист № 4 від 11.06.2020р.), надано маркувальну бірку, прийнято рішення використовувати блок живлення Prowest з напругою живлення 12 В. Невідповідності усунено (врегульовано) в повному обсязі 17.06.2020р.
Комісією відповідача складено акт № 59-8/20 від 17.06.2020р. вхідного контролю (ВК 1) продукції блоку № 1 ВП ХАЕС СГМ продукції - тестер ультразвуковий МХ 02-УЗТ-1 у якому зазначено, зокрема, що по зауваженням складено довідку про виявлені невідповідності № 59-820 від 04.06.2020р., зауваження врегульовані 17.06.2020р. У даному акті зроблено висновки, про те, що згідно п. 7.3.10 СОУ НАЕК 038:2017 та п. 5 Положення 0.ТК.1478.ПЛ-15 продукція відповідає вимогам документації виробника та умовам договору в об'ємі технічного огляду. Згідно п. 7.3.12 СОУ НАЕК 038:2017 - продукція передається на використання в цех-замовник - СГМ ВП ХАЕС.
Начальником відділу Н.В. Іванюком та інженером В.В. Леманинец відповідача підписано ярлик на придатну продукцію № 59-8/20 від 17.06.2020р. - тестер ультразвуковий МХ 02-УЗТ-1, у якому зазначено, що маркування в наявності, виконано на лицьовій панелі приладу та на маркувальній наклейці (шильді).
Крім того, в матеріалах справи наявні копії: витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.02.2021р., наказу № 1 від 09.11.2017р. про призначення на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю "Екосет" ОСОБА_1 з 10.11.2017р.
З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем повністю не виконано свої зобов'язання щодо оплати вартості товару згідно договору № 16427/53-124-01-20-12116 від 13.05.2020р., позивач звернувся з позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
З положень статті 509 ЦК України, яку розширює стаття 173 ГК України, вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між ними, носять характер таких, що виникають з договору купівлі-продажу (поставки), про що, зокрема, свідчать договірні зобов'язання сторін - постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити тестер ультразвуковий МХ 02-УЗТ-1 (товар).
Відповідно до частини 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу
Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Згідно положень договору № 16427/53-124-01-20-12116 від 13.05.2020р. сторони домовились, що строк поставки товару становить протягом 90 календарних днів з дати укладання сторонами договору.
Відповідно до п. 6.4. договору датою поставки товару вважається дата підписання вантажоотримувачем видаткової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до договору № 16427/53-124-01-20-12116 від 13.05.2020р. та специфікації № 1 поставив відповідачу товар (тестер ультразвуковий МХ 02-УЗТ-1) на суму 322800,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № РН-0000007 від 01.06.2020р.
У відповідності до п. 5.1. договору оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоотримувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору щодо кількості та якості.
Водночас, згідно п. 6.1. договору приймання товару за якістю та кількістю здійснюється на складі вантажоотримувача у відповідності з Інструкціями № П-6 (1965р.) та № П-7 (1966р.), затвердженими постановою Держарбітражу при Раді міністрів СРСР, з наступними змінами і доповненнями та відповідно до Стандарту державного підприємства "НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для АЕС" СОУ НАЕК 038:2017 (даний Стандарт є загальнодоступними електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП "НАЕК "Енергоатом" в розділі Стандарти).
Перехід права власності на товар за договором відбувається в момент поставки товару на склад вантажоотримувача за умови відповідності поставленого товару вимогам договору (п. 6.2 договору).
Проте, як свідчать матеріали справи, позивачем було поставлено товар, який не в повній мірі відповідав Стандарту державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" (п. 7.3.7. - СОУ НАЕК 038:2017), оскільки у товару закінчився гарантійний термін зберігання, було відсутнє заводське маркування та товар було укомплектовано блоком живлення, який не відповідав таблиці паспорта приладу. Дані невідповідності (зауваження) товару були виявлені та описані у довідці від 04.06.2020р.
Відповідно ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Як встановлено ч. 1. ст. 675 ЦК України. товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Згідно ч. 1 ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 678 ЦК України унормовано, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк.
За результатами усунення невідповідностей постачальником були надані роз'яснення щодо гарантійних термінів, що підтверджується листом № 4 від 11.06.2020р., надано маркувальну бірку та прийнято рішення про використання блоку живлення Prowest з напругою живлення 12 В. Вказані недоліки було усунуто 17.06.2020р. про що свідчать звіт з усунення невідповідностей, акт від 17.06.2020р. та ярлик на придатну продукцію від 17.06.2020р.
Таким чином, зважаючи на погоджені сторонами умови договору від 13.05.2020р., а саме пункти 5.1., 6.1., 6.2 виявлені недоліки товару стосовно його якості та подальше усунення позивачем невідповідностей товару, суд дійшов висновку, що датою поставки товару слід вважати дату усунення невідповідностей поставленого товару вимогам договору щодо його кількості та якості, тобто 17.06.2020р., а нарухування штрафних санкцій згідно умов п. 5.1. договору через 15 календарних днів з дати поставки товару, тобто з 03.07.2020р.
Судом встановлено, що відповідач частково розрахувався за поставлений товар в сумі 120000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6741 від 01.10.2020р.
Таким чином, сума боргу за поставлений товар складає 202800,00 грн (322800,00 грн - 120000,00 грн).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів сплати державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "НАЕК Енергоатом" за договором № 16427/53-124-01-20-12116 від 13.05.2020р. 202800,00 грн заборгованості, тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.
Окрім того, на суму основного боргу позивачем нараховано 5243,86 грн 3% річних за період з 17.06.2020р. по 22.02.2021р. та 8302,42 грн інфляційних втрат за період липень 2020 року - січень 2021 року.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, виходячи із розрахунку позивача, строку поставки товару (із врахуванням строку усунення недоліків якісних характеристик товару), умов договору та суми часткової оплати, здійснивши перерахунок 3% річних в системі "Законодавство", вважає правомірною до стягнення суму 3% річних у розмірі 4794,05 грн (на суму боргу 322800,00 грн за період з 03.07.2020р. по 30.09.2020р. = 2381,31 грн; на суму боргу 202800,00 грн за період з 01.10.2020р. по 22.02.2021р. = 2412,74 грн). У задоволенні 449,81 грн 3% річних суд відмовляє з підстав необґрунтованості.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.1997 № 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання" №14 від 17.12.2013 року).
При застосуванні індексу інфляції необхідно брати до уваги, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно необхідно рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня (лист Верховного Суду України №62-97р від 03.04.97 "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ").
Щодо заявленої до стягнення суми втрат від інфляції в розмірі 8302,42 грн. за липень 2020 року - січень 2021 року судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19. Зокрема, при розрахунку "інфляційних втрат" у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25 - 29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19). Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення (пункт 23 постанови Верховного Суду від 26.06.2020р. у справі № 905/21/19).
Також об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.
У випадку, якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу та ділиться на 100% (п. 28 постанови у справі № 905/21/19).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
При цьому, Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18 дійшов висновку, що до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат в системі "Законодавство", відповідно до якого вважає правомірною до стягнення суму інфляційних втрат у розмірі 8257,69 грн: 1) 322800,00 грн * 99,697206 % - 322800,00 грн = - 977,42 грн; 2) 201822,58 грн (202800,00 грн - 977,42 грн) * 104,57585662 % - 201822,58 грн = 9235,11 грн; 3) 9235,11 грн - 977,42 грн = 8257,69 грн. У задоволенні 44,73 грн інфляційних втрат суд відмовляє з підстав необґрунтованості.
Твердження відповідача про кризовий стан у електричній галузі та наявність заборгованості державного підприємства "Енергоринок" перед державним підприємством "НАЕК "Енергоатом" в розмірі 12 млдр. грн, що не дозволяє останньому виконати свої зобов'язання за договором від 13.05.2020р. не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім того, відповідно до ст. 218 ГК України суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Таким чином, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та керуючись проведеними розрахунками, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 202800,00 грн основного боргу, 4794,05 грн 3% річних, 8257,69 грн інфляційних втрат за поставлений товар на підставі договору № 16427/53-124-01-20-12116 від 13.05.2020р. У позові в частині стягнення 449,81 грн 3% річних та 44,73 грн інфляційних втрат належить відмовити з вищенаведених підстав.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Сума витрат на правову допомогу позивачем не заявлялась.
Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю "Екосет", м. Дніпро до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "НАЕК Енергоатом", м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 202800,00 грн основного боргу, 5243,86 грн 3% річних, 8302,42 грн інфляційних втрат задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" державного підприємства "НАЕК Енергоатом" (Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, ідентифікаційний код 21313677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екосет" (Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, 93, офіс 409, ідентифікаційний код 41719031) 202800,00 грн (двісті дві тисячі вісімсот гривень 00 коп.) основного боргу, 4794,05 грн (чотири тисячі сімсот дев'яносто чотири гривні 05 коп.) 3% річних, 8257,69 грн (вісім тисяч двісті п'ятдесят сім гривень 69 коп.) інфляційних втрат, 3237,78 грн (три тисячі двісті тридцять сім гривень 78 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
В решті позову в частині стягнення 449,81 грн 3 % річних та 44,73 грн інфляційних втрат відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.05.2021 року.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2, 3 - позивачу (49000, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 93, оф. 409; 490098, м. Дніпро, А/С 4901);
4 - відповідачу (30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20).
Всім рекомендованим з повідомл.