Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"11" травня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/141/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючий суддz Торчинюк В.Г., при секретарі судового засідання Фесюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк"
до відповідача 1: Дусенюк Анатолій Анатолійович
відповідача 2: ТОВ "Харчові інгредієнти"
відповідача 3: ОСОБА_2
про стягнення в сумі 118 279 грн. 35 коп.
В засіданні приймали участь:
від позивача: Пелих А.Б., свідоцтво Серія РН 1394 від 25 травня 2018 року;
від відповідача 1: Дусенюк Анатолій Анатолійович ()
від відповідача 2: не з'явився;
від відповідача 3: не з'явився.
Описова частина:
У лютому 2021 року Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Дусенюк Анатолія Анатолійовича , ТОВ "Харчові інгредієнти" та ОСОБА_2 про стягнення в сумі 118 279 грн. 35 коп., з яких загальна сума основної заборгованості 109 402 грн. 08 коп., загальна сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом - 6 849 грн. 95 коп., пеня за несвоєчасне погашення основного боргу - 138 грн. 77 коп., пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 19 грн. 44 коп., сума втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу - 1 017 грн. 21 коп., сума втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 203 грн. 70 коп., розмір 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу - 545 грн. 30 коп., розмір 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 102 грн. 90 коп. за кредитним договором № 31 від 21 травня 2019 року.
Ухвалою суду від 25 лютого 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/141/21 та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23 березня 2021 року.
23 березня 2021 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" надійшло клопотання про врегулювання спору за участю судді. Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" була подана заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
У відповідності до частини 1 статті 186 ГПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, у ній є позивач і три відповідачі, в той час, як заяву про врегулювання спору за участі судді погоджено тільки відповідачем 2 - ТОВ "Харчові інгредієнти".
Суд зазначав вище, у відповідності до статті 186 ГПК України, заява про врегулювання спору за участі судді має бути погоджена усіма сторонами по справі.
Оскільки ТОВ "Харчові інгредієнти", не дотримано вимоги статті 186 ГПК України, суд відмовляє в задоволенні клопотання про врегулювання спору за участю судді.
Щодо заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч. 1, ч. 3 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При винесенні ухвали від 25 лютого 2021 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі справі № 918/141/21, судом було досліджено матеріали позовної заяви, враховано ціну позову, характер спірних правовідносин, предмет доказування, та зроблено висновок про те, що справа №918/141/21 має бути розглянута в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, оскільки є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
У заяві про перехід від спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження, ТОВ "Харчові інгредієнти" не вказало жодних обставин, не надало жодних доказів того, що справа №918/141/21 є складною і її слід розглядати за правилами загального позовного провадження.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 23 березня 2021 року розгляд справи відкладено на 27 квітня 2021 року.
Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року розгляд справи по суті відкладено на 11 травня 2021 року.
У судовому засіданні 11 травня 2021 року уповноважений представник позивача підтримав позов з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідач 1 визнав позов в повному обсязі, просив суд позов задоволити.
У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 46 ГПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідач 2 та відповідач 3 не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання 11 травня 2021 року, хоча про дату, місце та час судового засідання належним чином повідомлені.
Заслухавши представника позивача та відповідача 1, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Мотивувальна частина:
У відповідності до статуту банку засновником банку є держава в особі Кабінету Міністрів України. Пунктами 51-52 статуту передбачено, що з метою провадження своєї діяльності Банк має право відповідно до законодавства відкривати на території України відокремлені підрозділи Банку: філії, відділення і представництва, реорганізовувати та ліквідовувати (закривати) їх, а також утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати дочірні підприємства. Філії Банку мають право здійснювати представництво прав та охоронюваних законом інтересів Банку в судах загальної юрисдикції або третейських судах на підставі затвердженого Банком положення про філію з дотриманням внутрішніх нормативно- правових актів Банку.
Відповідно до п. 5.1.3. положення про філію - Рівненське обласне управління АТ "Ощадбанк", що затверджене постановою правління АТ "Ощадбанк" від 08.02.2019 № 65. управління має право від імені Банку вживати заходів для досудового врегулювання спору, подавати до судів загальної юрисдикції, господарського, адміністративного та третейських судів позови, відзиви на позовні заяви, інші процесуальні документи, користуватись правами сторони в судовому процесі, виконавчому провадженні, провадженні у справах про банкрутство, здійснювати процесуальні дії, передбачені чинним законодавством України, в межах компетенції Управління згідно внутрішніх нормативно-правових актів Банку (а.с. 53).
21.05.2019 року між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (згідно останніх реєстраційних змін до статуту Банку від 15.07.2019 року повна назва банку - Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України") (надалі - Банк, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Дусенюком Анатолієм Анатолійовичем (Позичальник) укладено кредитний договір № 31 (далі - Договір, а.с. 17 - 22), відповідно до пункту 2.1. якого банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки Кредит у розмірі 150 000,00 грн. та сплатити проценти за користування кредитом, комісійні винагороди та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення кредиту до 20.05.2022 року, Кредит надається з цільовим призначенням "фінансування витрат капітального характеру".
Договором передбачено (п. 3.15.), що за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором.
У відповідності до пункту 3.4.1. договору процентна ставка є фіксованою та нараховується і сплачується в розмірі 30 (тридцять) процентів річних.
Згідно із пунктом 3.4.5. договору, проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт на основну суму боргу та за строк фактичного користування Кредитом, починаючи з дня видачі кредиту включно, та до повного погашення основної суми боргу за цим договором. При нарахуванні процентів день видачі кредиту приймається до розрахунку як 1 (один) повний день користування кредитом, а день повернення кредиту (його частини) до розрахунку процентів не включається.
Відповідно до пункту 3.4.6. Договору, нараховані за період з дня видачі кредиту або з першого числа звітного місяця або по останнє число звітного місяця або по день погашення Позичальником Кредиту (або його частини) проценти сплачуються Позичальником не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, а в разі розірвання цього Договору або настання остаточного терміну повернення кредиту - одночасно з погашенням всієї основної суми боргу.
Позичальник здійснює повернення Кредиту та проводить сплату процентів за користування ним відповідно до Графіку платежів, який є Додатком 3 до цього Договору, та у випадках, визначених Договором, підлягає коригуванню Банком (п. 3.10. Договору).
Пунктом 3.5. Договору передбачено, що Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за надання Кредиту в розмірі 1 (один) відсоток від суми Кредиту в день укладення цього Договору.
У відповідності з пунктом 3.8. Договору Кредит надається в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, з рахунку для обліку Основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок Позичальника.
Судом встановлено, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений відтиском печатки позивача, на час розгляду спору доказів недійсності договору суду не надано, відповідних судових рішень не долучено.
Матеріалами справи стверджено, Банком виконано зобов'язання щодо надання Кредиту, зокрема згідно меморіального ордеру № 5182046518 від 21.05.2019 р. (а.с. 46), згідно якого для ФОП Дусенюк А.А. було надано 150 000, 00 грн.
Крім того, зазначені обставини підтвердив відповідач 1 у судових засіданнях.
За умовами Кредитного договору (п. 3.12.) Банк має право призупинити надання Кредиту або відмовитись від надання Позичальнику Кредиту частково або в повному обсязі, відкликати Кредит, або вимагати дострокового повернення суми Кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим Договором), у тому числі, але не виключно, зокрема, якщо Позичальник вчасно не здійснив погашення Основної суми боргу або її частини, або не сплатив проценти за користування Кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором та/або за будь-яким іншим договором, який укладений позичальником з Банком з метою здійснення будь-якої кредитної операції.
05.10.2020 р. позивачем направлено Позичальнику ФОП Дусенюк A.A. повідомлення за №047_25 (а.с. 44) про наявність простроченої заборгованості за Кредитом та з вимогою протягом 25-ти днів здійснити повне погашення заборгованості за Договором (в тому числі повернути Основну суму боргу, сплатити нараховані та несплачені проценти за користування Кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті на користь банку, відповідно до умов Договору).
Вищезазначену вимогу відповідач 1 отримав 06.10.2020р. про що свідчить інформація з Інтернет сторінки сервісу відстеження поштових відправлень (а.с. 45), однак вказана вимога залишилась не виконана.
Отже, судом із матеріалів справи встановлено, що Відповідач 1, зобов'язання з повернення кредитних коштів в повному обсязі не виконав, надані йому грошові кошти відповідно до кредитного договору № 31 від 21.05.2019 року банку не повернув. Також не сплатив банку нараховані проценти за користування кредитом.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 05.02.2021 року: загальна сума основної заборгованості (основного боргу) - 109 402,08 грн., загальна сума заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом - 6 849, 95 грн.
Також, позивач скористався правом наданим кредитним договором та нарахував пеню, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 138,77 грн., пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 19,44 грн.
Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач нарахував інфляційні втрати та 3 % річних, а саме: сума втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1 017, 21грн., сума втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 203,70 грн., розмір 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 545,30 грн., розмір 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 102,90 грн.
Відповідно до п. 4.3.1. Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе за цим Договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з Банком. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором на першу вимогу Банку Позичальник зобов'язаний сплатити штрафні санкції, як це передбачено у цьому Договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки (п.4.3.2.).
Відповідно до пункту 6.1. Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, передбачених цим Договором, банк має право застосувати до позичальника штрафні санкції за порушення позичальником строків виконання зобов'язання щодо погашення основної суми боргу та/або сплати комісійних винагород та/або процентів за користування кредитом - пеню на користь банку, яка обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення платежу, за кожен день прострочення.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором забезпечується порукою Поручителів, зокрема:
З матеріалів справи судом встановлено, 21.05.2019 р. між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (кредитор), ФОП Дусенюк Анатолій Анатолійович (боржник) та ТОВ "ХАРЧОВІ ІНГРЕДІЄНТИ" (поручитель) укладено договір поруки № 31/1, відповідно якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, по виникнення у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.
Крім того, 21.05.2019 р. між Акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (кредитор), ФОП Дусенюк Анатолій Анатолійович (боржник) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки № 31/2, відповідно якого поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно з боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов кредитного договору.
Під кредитним договором, відповідно до підпункту 2 пункту 1.1. договору поруки, слід розуміти кредитний договір №31 від 21.05.2019р., що укладений між Банком та Боржником, а також усі додаткові договори, угоди, додатки, зміни та доповнення до нього, в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів, комісій та інших умов, які є чинними на момент укладання цього Договору або можуть бути укладені після його укладання.
Відповідно до пункту 2.1. Договору поруки Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі зобов'язання, у тому числі того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору.
Пунктом 2.2. Договору поруки передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, в порядку, визначеному Кредитним договором у тому числі, але не виключно у разі:
повного або часткового невиконання Боржником Зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів та/або повернення частини Кредиту, в тому числі згідно з графіком погашення Кредиту (за його наявності), щодо повернення Кредиту при закінченні строку користування ним, в тому числі у випадку дострокового повного/часткового погашення Зобов'язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені Кредитним договором.
Згідно із пунктом 2.4. Договору поруки, обсяг зобов'язань поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання боржником та/або поручителем зобов'язання за кредитним договором, а також черговістю направлення кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання.
Відповідно до п. 3.1.1. Договору поруки у разі неможливості вчасно здійснювати черговий платіж у відповідності з Кредитним договором, Боржник письмово повідомляє про це Поручителя та Кредитора не пізніше ніж за 3 (три) банківські дні до моменту настання або до закінчення строку виконання зобов'язання.
Договором поруки (п.3.2.1.) передбачено, що Поручитель зобов'язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання Боржником зобов'язання перед Кредитором та виникнення зобов'язання Поручителя відповідно до цього Договору виконати Зобов'язання.
Пунктом 3.2.2. договору поруки передбачено, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно з п. 3.2.3. Договору поруки Кредитор має право вимагати виконання Зобов'язання за Кредитним договором на власний вибір, як від Боржника і Поручителя спільно, так від будь-якого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Відповідно до п. 3.2.4 Договору поруки з метою реалізації відповідно до умов цього Договору права вимоги до Поручителя Кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) Поручителю вимогу. Ненаправлення Кредитором вимоги не позбавляє Кредитора права вимагати у Поручителя виконання зобов'язання відповідно до умов цього Договору та законодавства.
Строк дії Договору поруки відповідно до п. 10.1.1. 10 (десять) років з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. До всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього Договору (у тому числі щодо всіх грошових зобов'язань Поручителя - повернення суми Кредиту, сплати процентів а його користування комісійних винагород, штрафів, пені тощо), застосовується строк позовної давності тривалістю у 10 (десять) років.
Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Судом встановлено, кредитний договір та договори поруки №31/1 від 21.05.2019 року та №31/2 від 21.05.2019 року були підписані сторонами та скріплені печатками сторін, позичальник та поручителі в повній мірі ознайомились з їх змістом, порядком та умовами здійснення платежів за договором та погодились з ними, визнали обов'язковими для виконання, прийнявши на себе ризик настання негативних наслідків невиконання умов договору.
Суд наголошує, на час розгляду спору доказів недійсності договорів суду не надано, відповідних судових рішень не долучено, відтак, позивач правомірно звернувся з позовом до боржника та поручителів, як солідарних боржників.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управленою стороною.
В силу вимог ст. 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 10561 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З зазначених норм права вбачається, що позивач правомірно звернувся з даним позовом до відповідача 1, у відповідності до норм права, порушення прав позивача підтверджується наданими та долученими до матеріалів справи доказами.
Щодо договорів поруки, суд зазначає, що останні укладені кредитором і поручителями в забезпечення виконання боржником основного зобов'язання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
З приводу участі відповідача 3 у даній справі (фізичної особи), суд зазначає наступне.
Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" як кредитор подало до господарського суду позов до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов'язання за кредитним договором, сторонами якого є юридична особа та фізична особа - підприємець. Тобто, між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов'язання за кредитним договором, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними приписами ГПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України.
Таким чином, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб'єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/1733/18, від 19.03.2019 у справі № 904/2526/18, від 20.11.2019 у справі № 910/9362/19, від 14.04.2020 у справі № 295/5047/18.
Водночас положення п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України не пов'язують також належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов'язання, якщо сторонами цього основного зобов'язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, з об'єднанням таких позовних вимог із вимогами до особи - боржника за основним зобов'язанням.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
Частиною 1 ст. 618 ЦК України передбачено, що боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 540 ЦК України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов'язань і при цьому водночас сама має зобов'язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов'язання та про договори (розділи І та II ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Враховуючи характер поруки (похідний, залежний від основного зобов'язання), до істотних умов договору поруки слід віднести, зокрема визначення зобов'язання, яке забезпечується порукою, його зміст та розмір, зокрема реквізити основного договору, його предмет, строк виконання тощо.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 1051 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Щодо нарахованої пені, суд зазначає наступне.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Щодо нарахованих інфляційних втрат та 3 відсотків річних, суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач 1 доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором № 31 від 21.05.2019 року суду не надав, відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з позичальника кредитної заборгованості в сумі (основного боргу) - 109 402,08 грн. та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом - 6 849, 95 грн. є правомірними та підтягаються до задоволення, а саме солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача.
Перевіривши подані розрахунки пені, інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 47 - 50), суд визнає їх арифметично вірними, обґрунтованими та правомірними, а тому позов в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 138,77 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 19,44 грн., суми втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1017,21грн., суми втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 203,70 грн., розміру 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 545,30 грн., розмір 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 102,90 грн. є правомірними та підлягають до задоволення, а саме солідарного стягнення з відповідачів на користь позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог на відповідачів у рівних частках.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця Дусенюк Анатолія Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Сторожинецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 18 січня 1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" (33003, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39, поверх 2, офіс 6, код ЄДРПОУ 39979069, р/р № НОМЕР_3 в ПАТ АКБ "Львів", код банку 325268) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12 - Г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" (33028, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 16, код ЄДРПОУ 09333401) 109 402 (сто дев'ять тисяч чотириста дві грн.) 08 коп. основну суму боргу, 6 849 (шість тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 95 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 138 (сто тридцять вісім) грн. 77 коп. пені за несвоєчасне погашення основного боргу, 19 (дев'ятнадцять) грн. 44 коп. пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1 017 (одна тисяча сімнадцять) грн. 21 коп. втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 203 (двісті три) грн. 70 коп. втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 545 (п'ятсот сорок п'ять) грн. 30 коп. 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 102 (сто дві) грн. 90 коп. 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
3. Стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця Дусенюк Анатолія Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Сторожинецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 18 січня 1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 20.02.2019 року органом 5610, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12 - Г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" (33028, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 16, код ЄДРПОУ 09333401) 109 402 (сто дев'ять тисяч чотириста дві грн.) 08 коп. основну суму боргу, 6 849 (шість тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. 95 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 138 (сто тридцять вісім) грн. 77 коп. пені за несвоєчасне погашення основного боргу, 19 (дев'ятнадцять) грн. 44 коп. пені за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 1 017 (одна тисяча сімнадцять) грн. 21 коп. втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 203 (двісті три) грн. 70 коп. втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, 545 (п'ятсот сорок п'ять) грн. 30 коп. 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 102 (сто дві) грн. 90 коп. 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дусенюк Анатолія Анатолійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Сторожинецьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 18 січня 1999 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12 - Г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" (33028, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 16, код ЄДРПОУ 09333401) 756 (сімсот п'ятдесят шість) грн. 67 коп. судового збору.
5. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 20.02.2019 року органом 5610, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12 - Г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" (33028, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 16, код ЄДРПОУ 09333401) 756 (сімсот п'ятдесят шість) грн. 67 коп. судового збору.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харчові інгредієнти" (33003, м. Рівне, вул. Гагаріна, буд. 39, поверх 2, офіс 6, код ЄДРПОУ 39979069, р/р № НОМЕР_3 в ПАТ АКБ "Львів", код банку 325268) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12 - Г, код ЄДРПОУ 00032129) в особі філії - Рівненського обласного управління АТ "Ощадбанк" (33028, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 16, код ЄДРПОУ 09333401) 756 (сімсот п'ятдесят шість) грн. 67 коп. судового збору.
7. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається:/rv.arbitr.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 18 травня 2021 року.
Суддя Вадим Торчинюк
Віддруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу рекомендованим (01001, м. Київ, вул. Госпітальна 12-Г);
3- відповідачу 1 рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Басівкутська 39);
4- відповідачу 2 рекомендованим (33003, м. Рівне, вул. Гагаріна 39, пов. 2, оф. 6);
5- відповідачу 3 рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Басівкутська 39).