Справа № 645/619/21
Провадження № 2/645/994/21
18 травня 2021 р. м. Харків
Фрунзенський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді Алтухової О.Ю.,
секретар судового засідання - Калягіна М.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харкова) про скасування арешту,-
У провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказана цивільна справа.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом та просить суд скасувати арешт, накладений в межах виконавчого провадження на підставі постанови ДВС у Фрунзенському районі м.Харкова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження черії АА № 528005 від 07.06.2007 року на 94/200 будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого був ОСОБА_2 .
Представник позивача - ОСОБА_3 подала клопотання про витребування доказів, а саме: витребування з 4 Харківської Державної нотаріальної контори відомостей щодо накладення вказаного вище арешту майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З положень ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідноположень ст.8 Закону України «Про нотаріат» до нотаріальної таємниці відносяться, зокрема, сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
З матеріалів справи вбачається, що 19 червня 2007 року за № 5164830 реєстратором 12 ХДНК було зареєстроване обтяження на 94/200 будинку по АДРЕСА_1 , підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 528005 ДВС у Фрунзенському районі м.Харкова. Власник майна: ОСОБА_2 .
Постановою Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 520/7100/19 зроблено висновок про те, що позивачем заявлено позов, зі змісту якого не вбачається спору між сторонами про право власності (володіння, користування розпорядження) на майно, на яке накладено арешт, і таке право позивача ніким не оспорюється, не містить позов і матеріально-правових вимог до відповідача, а тому позовна заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, оскільки передбачається інша форма звернення та порядок вирішення. Заявлені позивачем вимоги не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як її майно арештовано державним виконавцем і вона є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог статей 42, 48, 175, 447 ЦПК України. Тому такий позов взагалі не підлягає розгляду в порядку позовного провадження, районний суд мав би відмовити у відкритті провадження у справі, а тому провадження у цій справі підлягає закриттю.
У своїй постанові Верховний Суд також зазначив, що у пункті 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.
Таким чином, для встановлення належного відповідача у справі, суд вважає, що клопотання про витребування доказів підлягає задоволенню.
У відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 19.11.2018 № 3623/5 «Про перейменування та реорганізацію деяких державних нотаріальних контор» Четверта Харківська міська державна нотаріальна контора є правонаступником 12 Харківської державної нотаріальної контори, в зв'язку із чим суд вважає за необхідне витребувати необхідні документи у 4 ХМДНК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84, 91, 260 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори (вулиця Біблика, 57, Харків, Харківська область, 61055) копію постанови, яка стала підставою для обтяження19 червня 2007 року за № 5164830 реєстратором 12 ХДНК на 94/200 будинку по АДРЕСА_1 , підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 528005 ДВС у Фрунзенському районі м.Харкова. Власник майна: ОСОБА_2 .
Судове засідання відкласти на 15 червня 2021 року на 09 год 30 хв.
Витребувані відомості необхідно надати безпосередньо до суду протягом 10-ти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити, що відповідно до ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені законодавством.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: